Євро-2012: Львів - із "червоною карткою"

До останнього часу в процесі підготовки Євро-2012 Україна мала два найвразливіші місця - Київ та Львів. Нині, коли у столиці вже майже дійшли згоди про знесення забудовником на умовах концесії ТРК "Троїцький" до нульового рівня, абсолютним лідером у неготовності до футбольного Чемпіонату залишається Львів.

В інших обласних центрах, де, ймовірно, відбуватиметься Євро-2012, стадіони і необхідна інфаструктура зводяться без зволікань. Навіть Харків, незважаючи на статус резервного, будує новий стадіон, проект котрого відповідає жорстким вимогам УЄФА. У Львові ж до початку лютого 2008 року ще не визначилися із забудовником, фінансуванням, а вирішення питання про відведення земельної ділянки під стадіон та супутні об'єкти з правової точки зору переконує не всіх.

Вперше про те, як Львів має готуватися до футбольного свята, громадськість дізналася під час святкування Дня незалежності - 24 серпня 2007 року. Під час урочистої сесії міськради мер Львова Андрій Садовий розповів про своє бачення, як перетворити Львів на чемпіонатське місто.

Схема була такою: депутати виділяють міському управлінню 25 гектарів землі комунального майна, а вже УКБ із тієї ділянки 3,5 - 4 гектари дає інвестору під саму чашу стадіону і 21 гектар - під різні торгові, офісні, розважальні об'єксти; свої витрати на стадіон інвестор мав би перекривати за рахунок використання отого 21 гектара.

Депутатський корпус міської ради відразу ж зацікавило: кому і на яких засадах УКБ збирається виділяти недешеву львівську землю. Найнеспокійніші депутати тоді запропонували на право будівництва стадіону провести публічний міжнародний конкурс, у котрому би могли взяти участь найкращі спеціалізовані компанії світу.

25 жовтня ніякої інформації про міжнародний конкурс ще не було. Проте в цей день мер, за висловом одного з міських депутатів, "нагнув раду" - і та проголосувала за "відведення та надання" обумовлених 25 гектарів. Подітися раді не було особливо куди - притискали терміни, а брати на себе відповідальність за зрив Чемпіонату місцевим обранцям зовсім не хотілося.

Наступним публічним кроком у цьому питанні було проголошення міжнародного конкурсу. І зроблено це було 4 грудня. Цього разу опонентів мера обурило навіть не те, що конкурс був проголошений із явним запізненням, - тепер вони дивувалися термінам його проведення. Судіть самі.

Претенденти мусили за короткий період - із 5-го до 19 грудня - подати пропозиції, в котрих мали би бути: бізнес-план на сумму під мільярд євро, банківські гарантії на 100 мільйонів євро, містобудівне обґрунтування, детальний план усіх об'єктів, свідчення про досвід зведення такого штибу об'єктів і багато інших непростих пунктів.

Такі умови у декотрих депутатів одразу викликали підозру, що мер все зорганізував під наперед відомого клієнта. Зокрема, таке занепокоєння напередодні проголошення конкурсу озвучив секретар земельної комісії міської ради Володимир Гірняк.

19 грудня відбулася церемонія відкриття конвертів із заявками на забудову стадіону. Кількість заявників виявилася достатньою для проведення конкурсу: двоє. Обидві фірми - з одного куточка Європи: австрійська Alpina BAU GmbH і швейцарська Implenia Global Solution LTD. "Альпіна" заявила бажання будувати стадіон на 32 тисячі глядачів за 80 мільйонів євро, "Імпленія" - на 42 тисячі глядачів за 130 мільйонів євро.

Обставина з кількістю заявників також не залишилася поза критикою. Стосовно авторитету названих двох підприємств - ніби ні в кого не виникало сумнівів. За інформацією мера, вони „будували всі стадіони до Євро-2008 у Швейцарії й Австрії". Але ж, напевно, у світі є й інші будівельники?

Зрештою, скоро виявилося, що заявники також у повному обсязі не виконали умов конкурсу. Секретар земельної комісії Гірняк серед поданих на конкурс документів не знайшов свідоцтв про фінансові гарантії. З'ясувалося, що "Альпіна" й "Імпленія" збираються виступити лише в ролі підрядника, а на роль інвестора заявлені "фінансові партнери" цих двох фірм. 19 грудня представники "Альпіни" та "Імпленії", за інформацією Гірняка, ще не знали, що вони хочуть будувати, крім стадіону.

Втім, як зазначив 5 лютого на круглому столі з приводу готовності Львова до Чемпіонату представник "Імпленії" Ростислав Штинь, відсутність точної визначеності з забудовою не є проблемою учасника конкурсу.

Штинь, пояснюючи стан поданих на конкурс документів і економічну мотивацію швейцарської фірми в цьому проекті, зацитував Штефана Веннеша, одного із власників компанії AXON, котра є фінансовим партнером "Імпленії": "Чітких умов конкурсу та вимог до концепції ми досі не знаємо. Це і є найбільшою проблемою. На першій зустрічі нам сказали, що маємо освоїти 50 га, на другій - 35 га, а на зустрічі, що відбулась у вересні, - 25 га. Після цього я отримав лист від Олега Засадного, в якому йдеться про 33 га. Не впевнений, що саме керівництво міста знає, про яку земельну ділянку вони говорять. Ми чули дуже багато різних цифр, але досі не бачили кадастрового плану. Тому про всяк випадок розробили концепцію на освоєння понад 100 га".

Щоправда, ця заява Веннешем була зроблема задовго до конкурсу, але вона могла би пояснити скептикам головну причину, яка гальмує визначення переможця. Тій же "Імпленії" з партнерами, вочевидь, своїм коштом невигідно будувати стадіон. Бо сьогодні, за оцінкою Гірняка, на вторинному ринку квадратний метр землі, про яку говорять сторони процесу, можна придбати за 100 евро, а якщо чемпіонат у Львові справді відбудеться, то той же метр може потягнути аж на 300 евро.

У найліпшому разі - 25 гектарів може коштувати 75 мільйонів євро. Будівництво ж стадіону - 130 мільйонів євро. А от при забудові 100 чи навіть 50 гектарів вигода для інветора проглядається значно краще.

Але ж сесія проголосувала тільки за 25 га. Навіть якби мер наполягав на більшій кількості землі, зробити просто так тепер уже неможливо. Зрештою, відведення і 25 гектарів є суперечливим питанням - принаймні для нинішнього користувача тією земельною ділянкою. Відповідно до низки документів (включно із земельним кадастром), та земля є в постіному користуванні у ВАТ "Зеленбуд". І ця приватна структура сьогодні в судовому порядку намагається скасувати рішення львівської міськради.

Мер Львова зі всіма закидами категорично не погоджується: "У Львові ми маємо стабільну ситуацію. (...) Маємо чіткі терміни будівництва стадіону - до середини 2010 року, і ми в ці терміни вкладемося. (...) Однак наразі ми все робимо власними силами, без допомоги держави".

Шостого лютого конкурсна комісія визначила переможцем "Альпіну". Наскільки австрійській фірмі вигідно будуватися у Львові, спитаєте? Мер стверджує, що для іноземної фірми, яка мусить взяти на себе певні фінансові ризики, важливо вийти на ринок України.

Але чимало хто дотримується іншої точки зору. Скажімо, 23 січня голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник публічно зняв із себе повноваження співголови оргкомітету з підготовки до Чемпіонату 2012 року через те, що „оргкомітет, на жаль, існує винятково на папері".

31 січня голова Національного агенства з питань підготовки та проведення Євро-2012 Євген Червоненко, реагуючи на попередження Платіні і називаючи міста, які за рік будуть готові до Чемпіонату, Львова не згадав. А 5 лютого міністр молоді та спорту припустив, що Чемпіонат у Львова можуть забрати і передати Харкову...