Як підвищити інституційну спроможність АРМА

У межах євроінтеграційного курсу Україна реформує систему державних інституцій відповідно до стандартів прозорості, ефективності та доброчесності. У період воєнного стану ці процеси набули особливої інтенсивності: ініційована низка важливих законодавчих змін для перезавантаження органів публічної влади.

Україна прагне гідно виглядати на міжнародній арені, однак чи вдалося законодавцям впровадити дієві зміни і чи працюватимуть вони?

18 червня 2025 року парламент ухвалив закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення інституційної спроможності Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Цей закон перебуває на пʼєдесталі найбільш обговорюваних актів, є предметом дискусій серед представників влади, наукової спільноти та громадськості. Річ у тім, що під час його розробки надійшли 922 правлення та пропозиції, з яких одинадцять повністю враховані, чотири – частково, а 907 – відхилені.

Перша редакція проєкту, що став основою для подальшої роботи, викликала значний суспільний резонанс та критику з боку медіа та правозахисних організацій через сумніви щодо ефективності запропонованих механізмів, невідповідність положень євросоюзівським стандартам та наявність потенційних маніпуляцій.

Друга редакція покликана збалансувати інтереси всіх сторін, забезпечити прозорість та сприяти вдосконаленню умов управління активами. Не вдаючись до субʼєктивного оцінювання закону, доцільно спершу викласти його основні положення. Однак почнімо з найпростішого: для чого реформувати АРМА.

Функції та роль агентства

АРМА є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом. Агентство має кілька основних функцій, серед яких – виявлення та розшук активів, отриманих злочинним шляхом, і управління ними.

Аспект реформування АРМА надзвичайно актуальний, він входить до переліку зобовʼязань України в межах реалізації плану Ukraine Facility. Ухвалення закону, спрямованого на посилення інституційної спроможності агентства, є однією з основних умов отримання фінансової підтримки від ЄС в розмірі 600 млн євро.

За словами очільниці комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної, яка є ініціаторкою законопроєкту, потреба в реформуванні виникла через неефективну систему управління арештованими активами. За її словами, близько 80% з них не генерували доходу, а часом навіть продовжували приносити користь власникам, які є фігурантами в кримінальних провадженнях.

Роль АРМА важко переоцінити, оскільки воно займається поверненням державі незаконно здобутих особами активів. Водночас ухвалення закону щодо посилення інституційної спроможності цього органу є важливим та своєчасним кроком, що сприятиме зміцненню суспільної довіри до антикорупційної системи загалом.

Положення закону

Основна мета закону – забезпечити належне управління активами, мінімізувати ризики зловживань під час їх передавання і реалізації. Крім того, закон покликаний підвищити рівень довіри до АРМА як ключового елемента антикорупційної системи, покращити фінансові результати від управління конфіскованим майном.

Закон передбачає вдосконалення процедури відбору керівника та працівників агентства із залученням до складу комісії незалежних експертів і запровадження зовнішньої системи оцінки ефективності діяльності органу.

Тепер на посаду голови АРМА можуть претендувати особи з вищою економічною або юридичною освітою за ступенем не нижче спеціаліста (магістра), які мають щонайменше п’ять років професійного стажу за спеціальністю та не менше трьох років досвіду на керівних посадах. Також кандидати мають володіти однією з офіційних мов Ради Європи. Крім того, змінений підхід до переобрання голови агентства: одна особа не може обіймати цю посаду більше одного строку поспіль.

Закон розширив перелік підстав, за яких особа може бути звільнена з посади голови агентства. Серед них – неможливість виконання повноважень за станом здоров’я, що підтверджується висновком медичної комісії; наявність висновку зовнішнього незалежного оцінювання про неефективність діяльності агентства чи неналежного виконання обов’язків головою; невиконання припису Національного агентства щодо врегулювання конфлікту інтересів у випадку виявлення постійного реального або потенційного конфлікту, який неможливо усунути іншим шляхом, окрім як через звільнення особи або позбавлення приватного інтересу.

Також закон встановлює нову модель управління активами. Вони поділятимуться на прості (гроші, окремі обʼєкти рухомого та нерухомого майна, активи, що можуть бути передані в користування без необхідності здійснення особливих заходів) та складні (єдині майнові комплекси, активи, що потребують організації господарської діяльності, спеціального дозволу, ліцензування, корпоративні права, паї).

Залежно від типу активу застосовуватимуться різні процедури відбору управителів.

Для простих активів відбір буде здійснюватися двома етапами: спочатку перевірять кваліфікацію учасників, а потім серед них проведуть аукціон через електронну систему Prozorro. Переможцем стане той, хто запропонує найнижчу ціну.

Для складних активів відбір проводитиме спеціальна комісія за участю представників АРМА, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства економіки, Міністерства юстиції та бізнес-омбудсмена.

Учасник аукціону, який подасть аномально низьку пропозицію, повинен буде її обґрунтувати. АРМА зможе її відхилити в разі відсутності належної аргументації або якщо її надасть особа, повʼязана з власником активу чи фігурантом справи.

У новому законі також передбачена додаткова процедура: відбір "управителя останньої надії". Якщо обрати управителя для простих або складних активів за загальною процедурою не вдасться, АРМА зможе здійснити закупівлю послуг з управління через відкриті торги відповідно до закону "Про публічні закупівлі".

Акт встановлює обставини, за яких управитель не зобовʼязаний погоджувати свої дії з власником останніх, коли йдеться про частки в статутному капіталі, акції, паї. Це стосується ситуацій, коли суд встановив, що власником активів є росія чи білорусь, громадяни цих країн, крім тих, хто проживають в Україні на законних підставах, компанії, створені за законодавством цих держав, або компанії, засновниками чи бенефіціарами яких прямо чи опосередковано є рф чи рб.

Закон визначає чіткі строки та процедури передавання активів в управління АРМА після накладення арешту та передбачає запобіжні механізми проти передавання збиткових або знецінених обʼєктів. Процедура управління активами стане більш ефективною та структурованою завдяки запровадженню етапу попередньої ідентифікації останніх перед їхнім передаванням до АРМА. Для кожного активу АРМА складатиме орієнтовний план управління, що міститиме інформацію стосовно ризиків, потенційних джерел доходу, очікуваних витрат та результатів.

Крім того, закон посилює контроль за діяльністю АРМА. Тепер агентство подаватиме не лише річні, а й квартальні звіти про управління активами. Доповнюється перелік публічних відомостей Єдиного реєстру арештованих активів: з’являться дані про стан виконання заходів з управління, отримані доходи, розмір компенсації витрат, результати проведених заходів, стан реалізації активів.

Посилюється роль Ради громадського контролю, члени якої можуть залучатися до проведення перевірок ефективності управління арештованими активами.

Висновки

Реформування АРМА – важливий крок у напрямку підвищення прозорості та ефективності управління активами. Однак цей процес потребує ретельного та якісного підходу. Для повного впровадження передбачених законом змін необхідно внести корективи до інших нормативно-правових актів і забезпечити їх взаємодію.

Лише завдяки комплексним та злагодженим діям можна досягти стабільних і довготривалих результатів. Реформа – це не про швидкість, а про системність.