Українці заплатять більше податків: про що влада домовилася з МВФ?
Україна та Міжнародний валютний фонд домовилися про нову програму співпраці на наступні чотири роки. Попри відносно скромний обсяг – 8,1 млрд дол. – програма допоможе залучити на підтримку держави понад 136 млрд дол. зовнішнього фінансування від інших партнерів.
Однак поточна програма може боляче вдарити по гаманцях українців. Адже для того, аби країна могла повернути отримані кредити в майбутньому, МВФ вимагає від влади ухвалювати непопулярні податкові рішення.
Фонд прагне, аби Україна ставала менш залежною від фінансової підтримки партнерів. Чи зуміє влада знайти в собі політичну волю для втілення податкових змін – велике питання.
Що саме вимагає МВФ і як це вплине на малий бізнес та гаманці українців?
"Лише" 8 мільярдів
26 листопада прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про досягнення з МВФ угоди на рівні персоналу про нову програму співпраці. Для фіналізації домовленостей їх ще має погодити Рада виконавчих директорів фонду.
Нова програма, як і поки що діюча, – це програма розширеного фінансування (EFF), яка має тривати чотири роки. Загальний обсяг кредитних коштів, які зможе отримати Україна, становитиме 5,94 млрд SDR (за поточним курсом – 8,08 млрд дол.). Для порівняння: погоджена у 2023 році програма співпраці з МВФ передбачала майже вдвічі більший обсяг фінансування – 15,5 млрд дол.
Чому Україна припинила поточну програму і почала нову, меншу за обсягами?
Програма EFF, яка ще триває, стартувала навесні 2023 року. Її основні параметри опрацьовувалися наприкінці 2022 року і зараз не відповідають реальності. Зокрема, тоді припускалося, що війна чи принаймні її активна фаза, завершиться у 2024 році (згодом прогноз змістили на кінець 2025-го). Як наслідок, переважна частина фінансування в межах програми надійшла у її перші два роки.
Крім того, змінилися макроекономічні показники, на яких МВФ будував свої припущення, розраховував сталість державного боргу та потреби України у залученні нового фінансування. Тому влітку 2025 року представники фінансового блоку влади розуміли необхідність ухвалення нової програми з фондом, яка б враховувала реалії більш тривалої війни.
Обсяг програми МВФ символічний. 8,1 млрд дол. – це фактично та сума, яку Україна має повернути фонду за попередньо отримані позики в наступні чотири роки (тобто протягом терміну дії програми).
Однак така сума не має вводити в оману. Наразі МВФ виступає своєрідним адміністратором міжнародної фінансової допомоги Україні, верифікуючи її потреби та надаючи своєрідну гарантію того, що вона зможе повернути отримані кредити.
"Програма EFF є "якірною" для міжнародної підтримки. Наявність програми відкриває шлях до фінансування від країн G7, ЄС та інших ключових партнерів", – пояснив міністр фінансів Сергій Марченко. У фонді оцінили, що нова програма допоможе Україні залучити від партнерів 136,5 млрд дол.
Зокрема, програма МВФ як ніколи потрібна для отримання екзистенційно важливого фінансування. Непокрита потреба держави на 2026 рік становить близько 19 млрд дол., на 2027-й – понад 40 млрд дол.
Аби отримати це фінансування та програму МВФ, Україні доведеться виконувати вимоги фонду, а вони передбачають ухвалення жорстких податкових заходів. Проте не лише їх.
Що вимагає МВФ
Оскільки переговори з МВФ відбувалися під акомпанемент "плівок Міндіча", то питання протидії корупції не могло не увійти до переліку вимог кредитора.
"Останні події підкреслюють важливість рішучої боротьби з корупцією, покращення управління та продовження реформ державних підприємств. На цьому тлі влада визнає важливість збереження незалежних антикорупційних інституцій, які мають належне фінансування", – ідеться в повідомленні МВФ за підсумками досягнення угоди про нову програму.
Ще один "слід" корупційного скандалу у вимогах МВФ – реформування держпідприємств, зокрема зміни в підходах до їхнього фінансового планування, звітності та аудиту.
Крім того, у повідомленні фонду згадується необхідність продовження реформи митниці та призначення її голови, а також закладається реформа Державної податкової служби.
Проте, як переказують співрозмовники ЕП, які брали участь у переговорах з МВФ, основний акцент програми буде на змінах до податкового законодавства. Про це свідчить і повідомлення фонду за підсумками роботи його місії.
"Окрім реалізації стратегії реструктуризації боргу з метою відновлення його стійкого рівня, влада також зобов'язалася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків, а також розширити податкову базу, зокрема шляхом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, усунення митних лазівок для імпорту споживчих товарів та скасування пільг для реєстрації платника ПДВ", – ідеться там.
Яких саме податкових змін вимагає МВФ?
Спрощена система оподаткування. У фонді наполягають, аби Україна почала боротися зі схемами використання спрощеної системи оподаткування великим бізнесом задля зменшення своїх податкових зобов'язань. Тож серед податкових вимог МВФ принаймні дві передбачають відповідні зміни.
По-перше – запровадження обов'язкової сплати податку на додану вартість для "спрощенців", річний дохід яких перевищує 1 млн грн. Ідеться про те, щоб зробити платниками ПДВ всі ФОПи, крім тих, хто належить до першої групи.
Такий крок може запобігти використанню ФОПів для дроблення великого бізнесу або замість найму працівників, адже суттєво ускладнить адміністрування та збільшить податкове навантаження.
Наразі ФОПи не сплачують ПДВ (крім третьої групи, якщо вони самостійно обрали таку опцію), адже суть спрощеного режиму полягала в тому, аби замість кількох великих податків (передусім на прибуток та ПДВ) залишити один, простий в адмініструванні податок з обороту або фіксований платіж.
По-друге – запровадити критерії визначення трудових відносин. Якщо відносини між компанією та ФОПом відповідатимуть таким критеріям, то держава зобов'яже компанію брати такого ФОПа на роботу.
Наразі невідомо, якими можуть бути зазначені критерії. Ще до великої війни в уряді виступали зі схожими ініціативами щодо запровадження ознак трудових відносин. Серед них були:
- періодичність сплати коштів ФОПу;
- виконання роботи під контролем або за дорученням компанії;
- дохід ФОПа від однієї компанії – 75% і більше всіх його доходів;
- робота виконується ФОПом на визначеному робочому місці;
- ФОП робить роботу, яку в компанії виконують наймані працівники;
- компанія забезпечує ФОПу умови праці;
- компанія встановлює робочі години та час відпочинку для ФОПа.
За задумом урядовців, якщо відносини між ФОПом та компанією відповідають бодай трьом з цих критеріїв, їх автоматично мали визнати трудовими. Однак від реалізації цієї ідеї вирішили відмовитися, зокрема через критику і спротив бізнесу та громадян.
Посилки. Ще одна вимога – перегляд пільги на безмитне ввезення посилок з-за кордону. Наразі українці не сплачують ПДВ та мито з імпортованих посилок, вартість яких не перевищує 150 євро.
У розумінні багатьох ця пільга – легалізована контрабанда дешевих товарів з Китаю. Наприклад, зловмисники можуть дробити великі партії товарів на малі посилки, ввозячи їх без мит та контролю, а потім продавати за готівку. За даними НБУ, у січні-вересні 2025 року українці імпортували посилок на 4,5 млрд дол., більшість яких надійшла без сплати податків.
Уряд робив кілька спроб переглянути цю пільгу: або шляхом зменшення ліміту на вартість посилки, яку можна ввозити без мит, або через запровадження ліміту на дозволену кількість безмитних посилок на рік. Це теж викликало критику з боку громадян, тож від боротьби з пільговими посилками відмовилися.
Оподаткування доходів від цифрових платформ – ще одна вимога МВФ. Ідеться про стягнення податків з доходів, які громадяни отримують від сервісів на зразок Bolt, Uklon, Glovo, Booking, OnlyFans чи OLX. За назвою останнього цю ініціативу в народі прозвали "податком на OLX".
Українці, які заробляють через цифрові платформи, як правило, там не працевлаштовані, а з отриманих доходів не сплачуються податки та збори. Формально громадяни повинні самі декларувати отримані з цих платформ доходи та сплачувати з них податок на доходи фізосіб (18%) та військовий збір (5%). Однак проконтролювати це неможливо, адже податкова не має доступу до інформації про перекази з цифрових платформ.
У МВФ вимагають, аби Україна приєдналася до директиви ЄС про обмін інформацією про доходи від цифрових платформ (DAC7), що дозволить ДПС отримувати цю інформацію та нараховувати податки. Водночас влада хоче запровадити спеціальне пільгове оподаткування таких доходів та спрощену систему звітності.
"Вічний" військовий збір. За словами співрозмовників ЕП, які брали участь у переговорах з МВФ, фонд вимагає, аби Україна не скасовувала військовий збір навіть після закінчення війни. Поточне законодавство передбачає, що ставка збору має повернутися до рівня 1,5% з 1 січня року, наступного після року завершення дії воєнного стану.
Що далі
Поточна угода з МВФ поки що існує лише на рівні персоналу. Аби вона запрацювала, домовленість має погодити Рада директорів фонду. Для цього мають бути виконані кілька умов і не всі вони залежать від України.
Перш за все, МВФ має отримати підтвердження, що Україна отримає фінансування від партнерів на 2026 рік. "Фінальне рішення МВФ зможе стати реальністю тільки тоді, коли ЄС погодить репараційний кредит або придумає "план Б" на його заміну. МВФ не може фінансувати країни, фінансовий стан яких невизначений", – пояснює заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.
Суть репараційного кредиту в тому, аби передати в український бюджет "живі гроші", які лежать на рахунках РФ у бельгійському депозитарії Euroclear і залишаються замороженими через міжнародні санкції. Натомість на рахунки РФ у Euroclear внесуть безвідсоткові облігації, аби це не виглядало як конфіскація.
Наразі в ЄС немає одностайної згоди на проведення операції. Проти виступає, зокрема, Бельгія, на території якої розміщені активи і яка може наразитися на ризик судових баталій з росіянами.
Після згадування долі цих активів у "мирному плані" Віткоффа-Дмітрієва перспективи позитивного рішення ЄС щодо репараційного кредиту стали ще більш примарними, тож у Єврокомісії вже готуються до альтернативних варіантів виділення коштів на підтримку України.
Проте невизначеність щодо фінансування від ЄС – не єдина перешкода на шляху нової програми. Імовірно, умовою для погодження кредиту МВФ буде ухвалення бюджету на 2026 рік. Попередньо депутати мають розглянути його 2 грудня.
Однак чи ухвалить парламент документ – велике питання. "На бюджет нема голосів. У країні політична криза", – каже один з представників фракції "Слуга народу".
Крім того, передумовою для початку дії програми може стати реалізація деяких вимог МВФ, зокрема "податку на OLX" та скасування пільги на міжнародні посилки, каже ЕП співрозмовник, дотичний до переговорів з фондом. Однак шанси на те, що у Верховній Раді знайдуться 226 голосів для ухвалення таких рішень, невпинно наближаються до нуля.
* * *
Поки країна перебуває за крок до фінансового колапсу у 2026 році, не маючи джерел фінансування левової частини видатків, її влада звітує про чергові "рекорди", які б'є програма роздачі всім українцям по 1 тис. грн. Програма, яку уряд фінансує, перерозподіляючи кошти з програм підтримки малозабезпечених сімей та соціального захисту дітей.
"Уряд підготував бюджет-2026 відповідно до рамки нової програми МВФ – з акцентом на ефективність витрат кожної гривні. Розраховуємо на підтримку народних депутатів під час схвалення проєкту держбюджету в цілому", – написала Свириденко, коментуючи домовленість з МВФ.
Схоже, перед урядом постане складне завдання. Як пояснити українцям, яким щойно без будь-яких умов роздали по 1 тис. грн, що тепер їм доведеться затягувати пояси і сплачувати більше податків?
Як говорити з ними про підвищення податків на тлі корупційного скандалу, який лише на закупівлях "Енергоатома" міг "вимити" 100 млн дол. державних грошей Зрештою, чи захочуть українці після такого сплачувати ці податки до бюджету?