Українська правда

Хто заплатить за правильні рішення?

Місто підтримує підвищення зарплат, але ми зобовʼязані чесно сказати мешканцям: гроші з бюджету не беруться з повітря.

Про непопулярне, але важливе. Це не та тема, про яку зручно говорити, але вона важлива і її не можна оминути.

Останнім часом на державному рівні багато говорять про підвищення зарплат для вчителів, працівників соціальної сфери та ЖКГ. Це правильна розмова. Освіта – це про наше майбутнє, ЖКГ – про стійкість міст, особливо під час війни, соціальна сфера – про базову людську гідність та політику турботи.

Львів цю позицію підтримує давно. Ми не чекали рішень згори, а системно шукали можливості для зміни ситуації вже зараз. Саме тому у 2025 році зʼявилася програма "Вчитель, що надихає", завдяки якій найкращі педагоги з доплатами отримують заробітну плату близько 35 тис. грн.

З осені 2025 року стартували доплати і для 250 найкращих двірників міста. А тепер про те, що відбулося далі. Наприкінці 2025 року держава ухвалює рішення про підвищення зарплат. Рішення потрібне і правильне, але виникає питання, про яке майже не говорять: за чий кошт ці видатки.

За законом міста мають ухвалити бюджети до 25 грудня. Якщо бюджет не ухвалений вчасно – це порушення з відповідними наслідками. Львів ухвалив бюджет на 2026 рік 18 грудня, а 26 грудня зʼявляється постанова Кабміну, яка нівелює цей бюджет, адже перекладає фінансування підвищення зарплат на міста.

Як це має працювати після затвердження бюджету – не розуміє ніхто. Для Львова це означає додаткові 1-1,5 млрд грн при загальному бюджеті міста 19,8 млрд грн. Питання просте: де взяти ці гроші? Інших джерел немає.

Перший варіант – забирати кошти з уже запланованих видатків – освіти, підтримки військових, ЖКГ. Тобто зняти з освіти, щоб дати освіті. Зняти з ЖКГ, щоб дати ЖКГ. Це замкнене коло. Другий варіант – кредит, але держава не дозволяє брати позики на виплати зарплат. Кредити можливі лише для інфраструктурних проєктів.

Часто можна почути аргумент про 4% ПДФО. Для Львова це 728 млн грн, але ці кошти мають чітке цільове призначення: компенсація різниці в тарифах на тепло і воду. І навіть цього не вистачає. Реальна потреба міста – близько 2 млрд грн.

Окремо – про реверсну дотацію. З міст додатково вилучають кошти через ріст ПДФО. Для Львова це 2,3 млрд грн. Ми пропонували інше: залишити ці гроші на місцях або зробити їх цільовими, наприклад, для допомоги прифронтовим громадам чи відновлення. На жаль, це рішення не підтримали.

Очікуємо закидів: "Ви і так заробляєте, а іншим громадам нема за що жити". Але правда в тому, що ми пропонували якраз цільове використання коштів, аби було чітко видно, куди йдуть гроші платників податків і кому вони допомагають.

Місто підтримує підвищення зарплат, але ми зобовʼязані чесно сказати мешканцям: гроші з бюджету не беруться з повітря. Це гроші громади і витрачати їх без зрозумілих та стабільних джерел означає створювати нові проблеми.

Варіанти рішень є. Пропонуємо збільшити державну субвенцію на освіту; частково чи повністю залишити реверсну дотацію містам з цільовим призначенням; на рівні держави ухвалити рішення про економічно обґрунтовані тарифи на тепло і воду – як би складно це не звучало. Офіційні пропозиції ми вже скерували.

Це не про конфлікт і не про відмову. Це про відповідальність і чесність перед містом і перед самими собою. Пишіть, що думаєте.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
місцеві бюджети Львів освіта ЖКГ зарплати