"СБУ у "співпраці" відмовили і ось результат". Історія однієї спецоперації проти вебкам-студій

20 травня Офіс генерального прокурора та Служба безпеки України (СБУ) провели масштабні обшуки в обласних управліннях Національної поліції. В межах слідчих дій правоохоронці задокументували роботу так званих "порно-офісів", а також факти їхнього "кришування" співробітниками Нацполіції.

А за тиждень, 28 травня, у залі Верховної Ради розглядали законопроєкт щодо декриміналізації виробництва та поширення дорослої порнографії. Корупція та відкати за прикриття такої діяльності спонукали народних обранців внести відповідний документ до порядку денного. Однак достатньої кількості голосів за нього так і не назбиралося.

За три дні до розгляду законопроєкту в Раді за сотні кілометрів від столиці розгорталася ще одна операція СБУ, про яку публічно не повідомляли. Правоохоронці у прифронтовому Запоріжжі проводили обшуки у мережі вебкам-студій, діяльність яких відстежували щонайменше півтора року.

Працівники спецслужби документували "злочинців" у кращих традиціях шпигунських фільмів та української реальності: використовували роботу агенток під прикриттям і закуповували порнографічний контент за бюджетні кошти.

Чому правоохоронці у прифронтовому місті взялися за пікантний бізнес і чи є шанс на декриміналізацію дорослого контенту в Україні?

Що сталося

25 травня, напередодні провального голосування за законопроєкт про скасування відповідальності за створення порнографічного контенту за участю повнолітніх, СБУ провела серію обшуків у вебкам-студіях Запоріжжя та Дніпра, а також в осіб, причетних до їхньої діяльності.

Обшуки стали кульмінацією півторарічного розслідування правоохоронцями протиправної діяльності порнографічного бізнесу у прифронтових містах. Про цю справу ЕП повідомив головний підозрюваний – Владислав (ім'я змінене на прохання співрозмовника). Він представився юристом, який надавав консультаційні послуги мережі вебкам-студій, а також адвокатом, який займається захистом обвинувачених у виготовленні та поширенні порно.

За словами Владислава, його робота полягала в тому, щоб консультувати адміністраторів вебкам-студій і моделей, аби їхня діяльність формально не порушувала Кримінальний кодекс. Як вважає юрист, закон забороняє створення та поширення порнографічних матеріалів, тоді як онлайн-трансляція не є таким матеріалом доти, доки її не запишуть і не збережуть як окремий відеофайл.

Чоловік ознайомився з матеріалами досудового розслідування, але відмовився передавати їх ЕП, оскільки за це передбачена кримінальна відповідальність. Нижче – опис цієї історії зі слів юриста.

Бізнес, з яким співпрацював Владислав, – дві вебкам-студії, у яких моделі здійснюють трансляції (зокрема, порнографічного характеру) на спеціалізованих платформах. Кожна студія "працевлаштовувала" до 10 моделей, надаючи їм приміщення, камери та весь необхідний інвентар.

У січні 2025 року на студію у Дніпрі "працевлаштувалася" дівчина, яка, як йдеться у матеріалах справи, була агенткою СБУ під прикриттям.

За словами чоловіка, у березні 2025 року дівчина подала заяву до правоохоронних органів, у якій стверджувала, що з неї нібито вимагали 5 тис. дол. За цим фактом СБУ розпочала розслідування, відкривши провадження за ст. 189 Кримінального кодексу. Разом із цим вона продовжувала працювати у вебкам-студії, отримуючи зарплату. Ба більше, агентка під прикриттям документувала діяльність цього бізнесу, використовуючи приховані відеокамери та інші спецзасоби.

Юрист студій заперечує, що від моделей могли вимагати гроші, тим більше – такі суми. Проте у відповідь на уточнювальне запитання ЕП він визнав, що деяких моделей штрафували за роботу напідпитку. Проте розмір такого штрафу не перевищував 500 грн, а щодо агентки під прикриттям його нібито не застосовували.

"У липні вона попросилася перевестися на іншу студію – у Запоріжжі. Пропрацювала там одну зміну, а потім звільнилася. Наскільки я розумію, це потрібно було для встановлення адреси другої студії", – розповідає Владислав.

Після звільнення агентки розслідування правоохоронців продовжилося. Зокрема, вже восени співробітники СБУ створили підставні акаунти на сайті, де велася вебкам-трансляція, депонували рахунки та здійснили "контрольні закупівлі" у моделей. За словами Владислава, таких закупівель було дев'ять. Враховуючи розцінки на подібні трансляції, чоловік оцінює, що на закупівлі могли витратити близько 30 тис. грн.

На початку 2026 року справу доповнили епізодом про легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 ККУ). Така легалізація нібито відбулася у травні-червні 2025 року. При цьому сам злочин, за який було отримано та легалізовано гроші, відбувся лише через пів року – у жовтні-листопаді.

ЕП направила запит до СБУ щодо цієї справи. Редакція намагалася дізнатися, чи відповідає дійсності інформація про роботу агентки під прикриттям у вебкам-студії, контрольні закупівлі контенту, а також з чим пов'язаний інтерес служби до цієї справи. У відповідь в СБУ повідомили, що не можуть розголошувати відомості досудового розслідування без дозволу слідчого або прокурора, а також порадили звернутися до Національної поліції, яка здійснює досудове розслідування цих обставин.

ЕП надіслала запит і до Національної поліції. На момент виходу матеріалу відповіді ми не отримали.

(Не)видимий злочин

Виготовлення та розповсюдження порно за добровільної участі повнолітніх в Україні караються штрафами або обмеженням волі на строк до 7 років. Щороку правоохоронці відкривають понад тисячу справ за відповідною статтею Кримінального кодексу, але серед них майже не знайти проваджень проти організованого бізнесу.

Переважна більшість справ стосується випадків, коли правоохоронці виявляли порнографічні матеріали на телефонах під час обшуків, розміщення порнографічних фото та відео на сайтах для секс-знайомств, пересилання пікантного контенту в особистих повідомленнях або ж його продаж через Telegram. Водночас вебкам-студії чи Onlyfans-агенції з багатомільйонними оборотами залишалися непоміченими для правоохоронної системи.

Раніше ЕП вже писала про ймовірні причини такої вибіркової сліпоти. Як правило, організований порно-бізнес "співпрацює" з правоохоронцями, сплачуючи їм регулярні платежі за "кришування". Таку платню нерідко стягують і з індивідуальних моделей з високими доходами та охопленням на відповідних платформах.

У травні цього року в Офісі генпрокурора заявили, що виявили централізовану систему "кришування" порно-бізнесу. За даними слідства, представники Нацполіції (якій підслідна стаття ККУ) організували схему отримання неправомірної вигоди за прикриття осіб, які займалися виготовленням та поширенням відвертого контенту. За грошову винагороду посадовці обіцяли не вживати заходів реагування та не притягувати причетних осіб до відповідальності.

Такі платежі нібито отримувало керівництво поліції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях. Посередником в організації схем був водій одного із заступників міністра внутрішніх справ. Розмір "абонплати" становив 20 тис. дол. на місяць, які отримувало керівництво регіонального підрозділу. Ще 5 тис. дол. отримував водій-посередник.

У відповідь на запитання ЕП в Офісі генпрокурора повідомили, що шукають такі схеми й в інших областях країни. Проте з кінця травня нової інформації щодо аналогічної діяльності у публічному просторі не з'явилося.

Не виключено, що корупційна рента стала причиною зацікавленості правоохоронців у роботі вебкам-студій, про які йшлося вище. На умовах анонімності ЕП вдалося поспілкуватися з адміністраторкою студії, у якій проводилися обшуки.

За її словами, студії мали "домовленість" із представниками Національної поліції. "Але цій службі (СБУ) у "співпраці" було відмовлено. Ось і маємо результат", – зазначила вона.

Декриміналізація та захист дітей

В останні роки народні депутати зробили дві спроби декриміналізувати створення порнографічного контенту за участі дорослих людей. Обидві виявилися невдалими.

Перший законопроєкт внесли до парламенту ще влітку 2023 року. Тоді разом із пікантним контентом депутати хотіли декриміналізувати ще й ст. 302 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за створення або утримання місць розпусти і звідництво.

Проте документ навіть не стали виносити на розгляд парламенту, оскільки він наштовхнувся на політичний супротив та нерозуміння.

Друга спроба – провалений у травні законопроєкт про декриміналізацію дорослої порнографії, на ухвалення якого не вистачило 19 голосів. Його зареєстрували у листопаді 2024 року, і свого розгляду він чекав майже півтора року.

Показово, що тривалий час декриміналізації порнографії чи не найбільше противилися саме представники правоохоронних органів. Свою позицію вони обґрунтовували "захистом моральних цінностей і традицій".

Після провалу останньої спроби легалізувати дорослий контент деякі депутати зіткнулися з критикою виборців і під її тиском змінили свою позицію щодо цієї ініціативи: її потрібно ухвалити, але в іншій редакції.

"На жаль, правоохоронці "кришують" цю сферу, і треба декриміналізувати застарілі норми, аби забрати в них корупційну лазівку. В той же час до нас звернулася Громадська Рада при МФО "Рівні можливості", що обʼєднує 200 авторитетних громадських організацій, із серйозними застереженнями щодо цього законопроєкту", – писала в кінці травня депутатка "Європейської солідарності" Ірина Геращенко. Напередодні її фракція не дала голосів за декриміналізацію порно.

На початку червня до парламенту внесли новий законопроєкт, який містить норми щодо декриміналізації дорослого порно. Його офіційна назва – "Про внесення змін до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії".

Крім скасування відповідальності за ст. 301 Кримінального кодексу, документ передбачає посилення відповідальності за виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії. "Отже, за реальні злочини буде відповідальність. За дії дорослих серед дорослих прибираємо "середньовіччя" та годівницю для недобросовісних правоохоронців", – повідомив автор цього та попередніх двох законопроєктів Ярослав Железняк.

Третя спроба декриміналізувати дорослу порнографію має всі шанси на успіх, ділиться він з ЕП. Зокрема, через наявність у документі норм, спрямованих на посилення захисту дітей.

Законопроєкт вже підтримав профільний правоохоронний комітет. Розглянути його у першому читанні депутати планують 14 липня.