Defence City – особливий статус для тих, хто взяв на себе відповідальність

Велика війна перетворила нас на полігон глобального військово-технологічного протистояння. Щомісяця на передову вирушають сотні тисяч дронів, наземних роботизованих систем, РЕБ/РЛС тощо. Їх проєктують, створюють та кастомно адаптують у майстернях та техлабораторіях по всій країні. І ця горизонтальна енергія – наш головний актив. Але без інституційної підтримки, без єдиного правового поля, вона не масштабується.

Саме тому представники defence tech-компаній підтримують ідею створення Defence City – першого в Україні окремого правового режиму для підприємств у сфері оборонних технологій. Це має бути екосистема, що зосередиться на розробках, розвитку виробництв, тестуванні й сертифікації зброї нового покоління. Основна мета – надати резидентам Defence City податкові, митні, адміністративні і юридичні переваги, якщо вони відповідатимуть певним критеріям.

ОПК – невіддільна частина Сектору безпеки та оборони, проте без статусу

Сьогодні оборонно-промисловий комплекс України (ОПК) виконує стратегічну функцію. Ми виробляємо зброю, техніку, обладнання й забезпечуємо армію. Головне – реагуємо на виклики війни швидше, ніж будь-коли в історії. Але попри це, у правовій системі досі немає чіткого визначення статусу компаній, які працюють на оборону.

Ми не маємо спеціального правового режиму. Немає жодних гарантій безпеки, підтримки або відповідальності з боку держави перед тими, хто взяв на себе відповідальність за постачання фронту.

Defence City – спроба держави це змінити. Але ініціатива мала зʼявитися ще у 2014 році, коли стало очевидно, що війна – це справа не лише військових.

Моральна відповідальність: у нас немає права на помилку

Defence City має бути особливим правовим режимом для перевірених, відповідальних і системних учасників ОПК. Ідея проста: ті, хто проходить до Defence City, працюють у новому форматі відносин із державою. З підвищеним рівнем довіри, захисту та відповідальності.

Як це зробити ефективно?

Усі учасники повинні пройти ретельний комплаєнс – фінансовий, організаційний, безпековий. Вони мають довести, що працюють прозоро, не залучені до корупції, не саботують процеси.

Це не має бути "масовий проєкт". Навпаки – тільки ключові гравці.

Одне з головних завдань, що стоятиме перед Defence City – відсіяти випадкових та токсичних гравців. Ми не хочемо бачити поруч із собою "дроно-бариг", які заробляють на війні не маючи ані репутації, ані виробничих потужностей.

Умови вступу мають бути жорсткими, але не дискримінаційними. Потрапити до Defence City має бути складно, проте з чіткими прозорими правилами. Щоб виключити можливість ручного керування, корупції, "своїх списків" тощо.

І так, вважаю, що серед вимог має бути працевлаштування ветеранів, як частина реінтеграції. Це свого роду суспільний договір між оборонною індустрією і тими, хто пройшов війну та як ніхто знає, що необхідно на передовій.

Ми відрізняємось від класичного ринку, адже наш клієнт – це Сили безпеки і оборони України. Кожен день затримки – це невиконане бойове завдання, а відтак втрачені життя та території. Кожен дефект у виробі – це потенційна втрата життя. Тому компанії "нового ОПК" повинні працювати в системі без права на помилку.

Якщо компанії з Defence City користуватимуться особливим захистом із боку держави, то відповідно й мають діяти особливі механізми відповідальності. Якщо хтось саботує процес, працює на ворога, чи просто постачає неякісний продукт – відповідальність має бути жорсткою.

Так само держава має підсилити захист виробників від фізичних та кібернетичних загроз. У деяких випадках мова йде про реальну загрозу знищення підприємства чи фізичної ліквідації людей, які роблять надважливу справу.

Паралельно з фізичною безпекою, необхідно вибудувати й правовий захист. Злочини, вчинені проти підприємств оборонного сектора – мають фіксуватись як загрози національній безпеці. Виробники зброї та технологій для фронту мають відчувати не лише моральну підтримку держави, але й реальний правовий захист.

Законопроєкти – неідеальні. Але вони потрібні вже сьогодні

Ми всі розуміємо: законопроєкти про Defence City недосконалі, як і будь-який законопроєкт. Це MVP. Але це MVP, без якого ми знову відкладаємо найважливіше – юридичне визначення ОПК, як особливого елементу Сил безпеки і оборони України. І якщо це не запрацює сьогодні, ми знову будемо роками розробляти концепції, погоджувати підзаконні нормативні акти, писати супровідні листи. У той час, на фронті кожна секунда має значення.

Головне розпочати, бо так відкриється можливість для еволюції системи, як це вже було із Дія City – початок був неідеальним, але система розвивалась й покращувалась через практику, фідбек та досвід.

Відтак, Defence City створить нові вимоги відповідальності бізнесу. Сформує ядро нового ОПК. Це наш шанс побудувати екосистему, яка об'єднає тих, хто реально створює вплив на хід війни і відмежує від тих, хто намагається наживатись.