Голова місії МВФ про законопроєкт щодо САП: уже непогано, але потрібно ще краще

Міжнародний валютний фонд (МВФ) відзначає прогрес у просуванні реформи антикорупційних органів, однак очікує до кінця 2023 року доопрацювання зареєстрованих у Верховній Раді законопроєктів про підвищення інституційної автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Цю роботу Україна має провести для зарахування структурного маяка програми EFF з Україною, повідомив глава місії МВФ Гевін Грей на брифінгу в Києві.

МВФ ознайомилося з урядовим законопроєктом та ще двома альтернативними.

"Необхідно виконати певну роботу з доопрацювання цих пропозицій, щоб ухвалити остаточний закон, який відповідає програмі, а також зобов'язанням України перед Європейським Союзом та іншими зацікавленими сторонами, але який сумісний з українською правовою базою", - сказав Гевін Грей.

За його словами, поданий у вересні до парламенту урядовий законопроєкт є дуже хорошим початком для обговорень, однак знадобиться ще "певна технічна робота".

Грей повідомив, що під час візиту до Києва на цю тему відбулися загалом хороші переговори з усіма зацікавленими сторонами,

Нагадуємо:

Кабінет міністрів 15 вересня вніс у Верховну раду законопроєкт №10060 про реформування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який був розроблений згідно із зобов'язаннями України перед Міжнародним валютним фондом.

Як повідомлялося, згідно з програмою розширеного фінансування EFF з Україною, до кінця грудня необхідно ухвалити законодавство для підвищення інституційної автономії САП, зокрема, щодо процедур добору, можливостей регулювання організаційної діяльності та механізмів дисципліни й підзвітності.

Головна зміна, яку передбачає законопроєкт – статус САП, незалежний від Офісу Генпрокурора. Зокрема:

• вдосконалення процедури відбору прокурорів та призначення на адміністративні посади в САП;

• уповноваження керівника САП регулювати власну організаційну структуру;

• окреме врегулювання дисциплінарної відповідальності прокурорів САП та визначення положень щодо підзвітності керівництва САП (включно з проведенням оцінки ефективності та періодичним зовнішнім аудитом, що проводитиметься зовнішніми експертами з міжнародним досвідом).

Законопроєкт розкритикували в Центрі протидії корупції.

Там вважають, що урядовий законопроєкт не розв'язує питання процесуальної незалежності САП. Наприклад, голові САП так і не надане право підписувати запити про екстрадицію осіб, які переховуються за кордоном. Фактично уряд пропонує надати САП право на екстрадицію виключно на папері й унеможливити його на практиці, стверджують в ЦПК.

Також немає норми про можливість САП ініціювати кримінальні провадження щодо народних депутатів та надавати дозволи на негласні слідчі дії й обшуки стосовно нардепів.

Серед позитивних змін законопроєкту в ЦПК відзначають:

• статус окремої юрособи для САП;

• право голові САП самостійно визначати структуру та штат;

• оновлення правил відбору на посади заступників керівника САП та прокурорів;

• аудит САП із залученням міжнародних експертів).