Курс акцій "Кернел" обвалився на 17,6% на тлі скандальних заяв міноритарних акціонерів
Курс акцій агрохолдингу "Кернел" на відкритті торгів Варшавської фондової біржі 4 вересня впав на 17,60% - до 9,08 злотих за акцію (близько 2,20 доларів за поточним курсом) після оголошення про підсумки розміщення серед акціонерів - кваліфікованих інвесторів акцій за ціною 0,2777 доларів.
Про це свідчать дані біржі, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Згідно з інформацією на сайті біржі, падіння почалося з перших хвилин торгів, і через 10 хвилин курс опустився до 8,6 злотих, після чого трохи відіграв, але потім знову почав падати.
Загалом за перші 30 хвилин торгів було укладено угод на суму 1,66 млн злотих зі 177,85 тис. акцій.
Нагадуємо:
Раніше "Інтерфакс-Україна" повідомляв, що у п'ятницю ввечері, 1 вересня, "Кернел" оголосив про розміщення серед кількох кваліфікованих інвесторів 216 млн акцій за ціною 0,2777 доларів на суму 59,98 млн доларів. Для порівняння, наразі в обігу перебувають 84,31 млн акцій. Їхня ціна на Варшавській фондовій біржі до оголошення 22 серпня про початок розміщення становила 13,74 злотих.
Як вказав при цьому "Кернел", акції зберігатимуться в зареєстрованій формі і не будуть допущені до торгів на будь-якій фондовій біржі.
Це викликало підозри міноритарних акціонерів у спробі мажоритарія Андрія Веревського розмити їхню частку.
"Додаткова емісія очікувано виявилася великою аферою. У 100 разів дешевше за балансову вартість компанії, у 20 разів дешевше за річний прибуток і в 11 разів дешевше за ціну закриття сьогодні. Далі суди, медійна війна і паралельно переговори", - таку думку висловив відомий в Україні інвестор Павло Бойко, засновник Gonzo Invest, який збирає дрібних акціонерів у спробі протидіяти додатковій емісії з розмиванням частки міноритаріїв і подальшому примусовому викупу акцій.
Як випливає з інформації в спеціально створених співтовариствах, усі заявки дрібних інвесторів на купівлю акцій додаткової емісії відхилили, оскільки її умовою є участь лише кваліфікованих інвесторів, однак такі приватні інвестори сподіваються використати факт відмови в наступних скаргах на "Кернел" фінансовим регуляторам і судам.
Водночас "Кернел" 31 серпня опублікував окрему заяву, в якій наголосив на законності всіх своїх дій і вказав, що провідні юридичні фірми Люксембургу та Польщі супроводжували процес додаткової емісії, підготовки та проведення аукціону.
"Ми розуміємо, що, на жаль, багато наших акціонерів втратили на інвестиціях в акції компанії через різке падіння ціни акцій після повномасштабного вторгнення. "Кернел" наголошує, що всі дії компанії з випуску акцій відповідають чинному законодавству ЄС", - зазначила компанія.
Станом на 31 липня "Кернел" мав 1,445 млрд доларів відсоткового боргу (основна сума банківських кредитів і єврооблігацій, за винятком нарахованих відсотків і лізингових зобов'язань), 1,148 млрд доларів грошових коштів та їхніх еквівалентів і 327 млн доларів товарних запасів.
Агрохолдинг "Кернел" до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експортом (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Також займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільший співвласник "Кернелу" через Namsen Ltd. - український бізнесмен Андрій Веревський, який цього року в рамках викупу і делістингу агрохолдингу з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%: 12 травня було викуплено 30,248 млн акцій із заявлених Namsen 52,57 млн за ціною 18,5 злотих за акцію (близько 4,47 доларів за тодішнім курсом), що виводило на загальну ціну викупу близько 136,1 млн доларів.
Ще 7,86% акцій перебувають у власності самого емітента.
Наразі компанія очікує вердикту польського регулятора на заяву про делістинг, проти якого виступає низка міноритарних акціонерів.
Чистий прибуток "Кернелу" за дев'ять місяців 2023 фінансового року (липень-2022 - березень 2023 року) зріс на 36% - до 437 млн долларов за падіння виторгу на 45% - до 2,715 млрд доларів.