Нові санкції ЄС та нова загроза дефолту: підсумки на економічному фронті 5 квітня
Жахливі звірства, які вчинила російська армія в окупованих нею населених пунктах Київщини, стали для Європи "холодним душем". До цього про серйозні обмеження для енергетичного сектору агресора на Заході говорили у контексті застосування росією хімічної зброї. Але ніхто не був готовий до того, що росіяни можуть чинити справжній геноцид навіть без використання заборонених типів зброї.
Однак політика, тим більше міжнародна, — дуже цинічна. Навіть справжня різанина, влаштована російською армією під прикриттям та за сприяння вищого керівництва росії, не переконала багатьох європейських лідерів у необхідності завдати найболючішого удару агресору — відмовитися від його нафти та газу.
Водночас навіть без ембарго на торгівлю "чорним золотом" росія фіксує збитки. Покупців на окроплену кров'ю українців російську нафту майже не знайти.
Чим для російської економіки запам'яталося 5 квітня?
Заборонене вугілля замість нафти та газу
Після важких переговорів всередині ЄС лідери блоку все ж зійшлися на компромісному варіанті 5-ого пакету санкцій проти росії. Приводом для запровадження нових санкцій стали виявлені наслідки злочинів рф проти людяності у Бучі та інших передмістях столиці.
Нові європейські санкції для багатьох стали розчаруванням, бо загалом не матимуть миттєвого руйнівного удару по економіці агресора та не зможуть зупинити наступ його армії на східному фронті. А відтак, не зможуть попередити появу нових і нових "Буч", але вже в інших регіонах країни, які все ще борються з агресором.
Загалом санкції складаються з декількох блоків. Перший — енергетичний. У нього потрапила заборона на торгівлю російським вугіллям. Хоча, аналогічні заходи проти російської нафти чи газу мали б набагато руйнівніший ефект для агресора.
Друга складова — інфраструктурна, яка полягає у закритті для російських суден європейських портів. Щоправда, заборона поширюватиметься не на всі російські кораблі. Наприклад, вантажні судна з агропродукцією, харчовими, гуманітарними та енергетичними товарами все ще зможе користуватися послугами європейських портів.
Третя складова — фінансова, яка передбачає заборону на проведення розрахунків з російським "ВТБ", а також трьома іншими банками, на яких сумарно припадає 23% банківської системи агресора.
Як зауважив асоційований експерт CASE-Україна Євген Дубогриз, для того, щоб ЄС запровадив санкції проти всієї банківської системи росії потрібно, щоб російські війська повторили Бучанську різанину в Україні ще більше 3 разів.
"Математично виходить таке: аби ЄС оголосив бойкот всім російським банкам, необхідно ще 3,34 трагедії, подібних до тієї, що росія зробила в Бучі. Це якщо виходити з цифри 23% ринку. Якщо виходити з кількості банків в рф - 330, з яких забанили 4, то треба ще 81 Бучанська трагедія, аби ЄС зробив те, що має давно зробити. Заради власної ж безпеки насамперед", — підкреслив Дубогриз.
Крім цього, ЄС планує обмежити постачання до росії напівпровідників, комп'ютерної техніки та іншої технологічної продукції; відмовитися від імпорту російських деревини, насіння, морепродуктів та алкоголю; заборонити російським компаніям брати участь у європейських тендерах та відрізати їх від фінансової підтримки ЄС.
Попри те, що російська нафта не потрапила під нові європейські санкції (як сама торгівля нафтою, так і її транспортування через європейські порти), однак нафтова галузь агресора все одно відчуває проблеми. У зв’язку з рекордно низьким попитом, росія продає своє "чорне золото" з дисконтом у 34,8 долара за барель порівняно з ціною бареля Brent.
Водночас у російському мінфіні пожалілися, що недоотримали понад 300 млрд рублів нафтогазових доходів від очікуваного обсягу у березні.
Схоже, ринок вже давно готовий до ембарго на російську нафту і у своїх припущеннях на кілька кроків випереджає боязких європейських політиків.
"Тінь" російського дефолту
Відповісти на злочини росії у Бучі та інших українських містах вирішили і в США. Зокрема, Мінфін країни вирішив заборонити американським банкам проводити доларові розрахунки за державним боргом росії із заблокованих активів.
Наявність такого дозволу раніше дозволила рф уникнути дефолту за суверенним боргом. Зазначається, що режимом санкцій була передбачена можливість списання коштів із заблокованих російських резервів до 25 травня 2022 року. Однак цю дату вирішили наблизити, повідомляє Reuters.
В обігу на міжнародних ринках перебуває 15 випусків російських облігацій на 40 млрд доларів. Раніше росія шантажувала захід, що оголосить дефолт, якщо там не дозволять скористатися заблокованими російськими резервами. Тепер здійснювати такий шантаж буде набагато складніше, бо невиплата купонів у доларах призведе до оголошення рф країною-банкрутом.
Крім цього у США та союзники з G7 планують заборонити нові інвестиції в рф.
Йдуть навіть найлояльніші
За останній час протягом дня з’являється не так багато повідомлень про вихід компаній з російського ринку. Основна причина в тому, що за більш ніж місяць війни основна маса цивілізованих бізнесів вже так чи інакше прийняла це важке рішення. Залишилися лише ті, хто свідомо не збирається скорочувати операції в росії.
Втім, своїми діями агресор все ж допомагає виштовхувати і ці одиниці з ринку. При чому, як жахливими військовими злочинами проти цивільного населення в Україні, так і недолугими економічними ініціативами у межах своєї країни.
Наприклад, сьогодні до російської генпрокуратури надійшла пропозицій визнати іноземними агентами, які загрожують продуктовій безпеці росії, всі бізнес-асоціації, до складу яких входять міжнародні компанії. Якщо це рішення буде ухвалено, то топ-менеджери компаній, які є резидентами інших країн, просто повернуться до своїх юрисдикцій, як і капітали відповідних бізнесів.
Ігнорувати навіжені дії росії все складніше навіть найстійкішим компаніям. Сьогодні, наприклад, український офіс французького продуктового рітейлера Auchan повідомив про рішення материнської компанії ізолювати російський офіс – не відкривати нові магазини, не підтримувати операційну діяльність існуючих та припинити поставки імпортних товарів.
Крім того, у західних ЗМІ з’явилася й інформація про те, що ще одна компанія, яка до останнього трималася за російський ринок – французький виробник молочних продуктів Danone, – теж шукає можливості припинити бізнес у країні. Звичайно, російські ЗМІ одразу ж почали спростовувати ці новини, посилаючись на російські офіси компаній.
Тим часом росіяни продовжують шукати можливості користуватися картками Visa та Mastercard. Після невдалої спроби "карткового туризму" до Казахстану, підзаробити вирішив "Комерційний банк КИРГИЗСТАН" та почав пропонувати оформлення відповідних кредиток у москві.
Але оперативна реакція української спільноти та компанії Visa цю "лавочку" прикрили. Тепер росіянам залишається чекати, коли розроблять СБПей, і сподіватися, що колись можливо світ дозволить ним користуватися за межами країни-агресора.