Приготуйте гаманці: як українці доплачуватимуть податки з сумнівних доходів
Міністерство фінансів України підтвердило, що готує законопроєкт, який запровадить механізм оподаткування тих доходів українців, джерела походження яких вони не зможуть пояснити.
Про це Мінфін повідомив у відповідь на запит "Економічної правди".
У відомстві зазначили, що цей законопроєкт готують спільно з Державною податковою службою. Відповідно до нього Податковій нададуть повноваження здійснювати так звані "непрямі методи контролю" за доходами громадян.
Як саме податкова стягуватиме податки з українців?
У Мінфіні пояснили, що у разі ухвалення законопроєкту Радою, Податкова отримає повноваження зіставляти реальний спосіб життя фізичних осіб із наявною інформацією щодо отриманих ними доходів та сплачених з цих доходів податків.
Наприклад, якщо особа офіційно отримує мінімальну зарплату, але у якийсь момент купить дороге авто, то Податкова буде перевіряти походження грошей на цю покупку. Якщо ж фізична особа не зможе пояснити, звідки взяла гроші, то її змусять заплатити податок з суми, яку вона витратила на купівлю.
Які саме податки стягуватимуть і з кого?
Як пояснили у Мінфіні, від запровадження норм цього законопроєкту там очікують збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Ці податки сплачуватимуться за звичайною ставкою — 18% та 1,5% відповідно.
Тобто, у разі, якщо податкова перевірятиме дорогі покупки громадян і виявить якісь невідповідності, які громадянин не зможе пояснити, то доведеться заплатити майже 1/5 від ціни кожної такої покупки.
При чому, схоже, що у разі ухвалення законопроєкту, податкова перевірятиме всіх українців, незалежно від їхніх статків.
"Норми законопроекту будуть поширюватись на всіх фізичних осіб – платників податку", — пояснили у Мінфіні.
Чому розробляють цей законопроєкт?
Необхідність розробити законопроєкт, яким посилюватиметься контроль за доходами громадян, прописана у законі про податкову амністію. Його Рада ухвалила у червні 2021 року. Сама амністія має стартувати вже 1 вересня 2021 року.
Прийнято в цілому. Як працюватиме податкова амністія Зеленського і чому Ахметова та Коломойського не пробачать
У прикінцевих положеннях до закону про амністію Рада дає доручення Кабінету міністрів протягом 9 місяців з дня набуття чинності закону розробити законопроєкти, якими посилюватиметься контроль за доходами громадян.
За очікуваннями депутатів, страх перед перевірками Податкової має стимулювати громадян активніше брати участь у податковій амністії та добровільно декларувати раніше незадекларовані статки.
Водночас співрозмовники ЕП у Верховній Раді не вірять, що парламент дійсно ухвалить цей законопроєкт.
"Це така собі "страшилка", яка має стимулювати людей подавати одноразові декларації. Я не думаю, що у парламенті реально знайдуться голоси на ухвалення цього рішення. Я навіть не думаю, що голоси знайдуться просто, щоб включити цей законопроєкт до порядку денного", — зазначають депутати не під запис.
Нагадаємо, що першим про розробку цього законопроєкту повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на початку серпня.
"Кабінет міністрів готує внесення до парламенту законопроєкту про так звані непрямі методи податкового контролю. Це про те, коли податкова зможе запитати про походження грошей на придбання цінного активу. І якщо людина не зможе відповісти чи показати декларацію про амністію, – вона буде змушена доплатити податок за витрати, які не може пояснити", – заявив депутат.
Нагадуємо:
Верховна Рада на засіданні 15 червня підтримала президентський законопроєкт №5153, яким запроваджується одноразове декларування активів фізосіб для легалізації своїх статків.
Податкова амністія дозволить громадянам, які ухилялися від сплати податків, відкрити свої справжні статки та доходи, уникнувши при цьому покарання шляхом декларування активів.
Законопроєктом передбачається у період з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року провести одноразове добровільне декларування активів фізичних осіб. Така дата пов’язана з початком роботи Бюро економічної безпеки.
Також особи повинні будуть сплатити одноразовий збір: 5% щодо активів, розміщених на рахунках українських банків; 9% для розміщених за кордоном; 2,5% щодо вартості держоблігацій, придбаних у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року.
Декларантами не можуть бути особи, які з 1 січня 2010 року були державними топпосадовцями або народними депутатами.
Ярослав Вінокуров, ЕП