Російський Внєшекономбанк позивається проти України в Стокгольмі
Один з найбільших російських державних банків Внєшекономбанк звернувся з позовом в Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма проти України.
Про це в російській кредитно-фінансовій установі повідомили 21 червня, передає DW.
Причиною цього кроку стали санкції України проти української "дочки" ВЕБу - ПАТ "Промінвестбанк".
Росіяни вбачають у санкціях України проти їхнього українського дочірнього підприємства порушення українцями положень міжурядової угоди про заохочення і взаємний захист інвестицій з РФ, укладеної 1998 року.
"За останні кілька років українська влада порушила всі гарантії, які сама ж надала в інвестиційній угоді", - заявив представник російської банківської держкорпорації Ігор Краснов.
Тож ВЕБ вимагає компенсації втрат, завданих санкціями "Промінвестбанку".
"Починаючи з 2014 року Україна демонстративно порушує взяті на себе зобов'язання і систематично дискримінує російських інвесторів. Політика української влади була спрямована на руйнування бізнесу російських банків, зокрема - ПАТ "Промінвестбанк", - заявив Краснов.
ВЕБ став власником "Промінвестбанку" в 2008 році. Свої інвестиції в розвиток української "дочки" росіяни оцінюють у 2,7 мільярда доларів США.
Менеджмент банку запевнив, що раніше направив Україні письмове повідомлення про інвестиційну суперечку й запропонував вступити в переговори з врегулювання збитків. Про плани ініціювати процес в арбітражі Стокгольма ВЭБ вперше заявив ще у вересні минулого року.
Нагадуємо:
Апеляційний суд Києва вирішив накласти арешт на акції українських "дочок" російських банків за участю держави: ВТБ, Промінвестбанку та Сбербанку.
Це визначення було прийнято в зв'язку з заявою про забезпечення позову про визнання і виконання рішення Міжнародного арбітражного суду в Гаазі (Permanent Court of Arbitration) від 2 травня 2018 року про стягнення з РФ компенсації за нерухоме майно.
Ухвалою суду від 5 вересня ВТБ, Промінвестбанку та Сбербанку також було заборонено здійснювати ліквідацію або реорганізацію юридичної особи, здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження належного банкам рухомого і нерухомого майна, в тому числі, за договорами купівлі-продажу, обміну, дарування і т.д.
Однак це визначення було оскаржене у Верховному Суді 14 вересня 2018 року.
Гаазький арбітраж раніше повідомив про винесення рішення на користь позивачів у цій справі, проте його деталі були відсутні. Згідно з регламентом UNCITRAL (United Nations Commission on International Trade Law) 1976 року, який посилався арбітраж, арбітражне рішення викладається в письмовій формі і є остаточним обов'язковим для сторін. Сторони зобов'язуються виконувати арбітражне рішення без зволікання.
Зазначений вище розгляд було ініційовано позивачами проти РФ 19 червня 2015 року на підставі угоди між урядами РФ і України від 27 листопада 1998 про захист інвестицій російсько-українського двостороннього інвестдоговору і відповідно до регламенту UNCITRAL.
Позивачі стверджували, що РФ порушила свої зобов'язання шляхом прийняття з серпня 2014 року заходів, які перешкоджали їх інвестиціям в об'єкти нерухомості, що знаходяться в Криму, і в кінцевому рахунку привели до експропріації цих інвестицій.
Серед позивачів, зокрема, компанії "Аеробуд", "Крим Девелопмент", "Нива-тур", "УБК-Інвест", "Едельвейс-2000", ПП "Планета", "Приватофіс", "Приватленд", "Дан-Панорама", "Санаторій Енергетик", КУА "Фінансовий капітал" і КУА "Фінансовий вектор".