Гасло "маски-шоу стоп" в Україні залишилося гаслом – юристи

Заявлена урядом стратегія "маски-шоу стоп" не показала ефективності, для боротьби з незаконними слідчими діями правоохоронних органів потрібне підвищення загальної правової культури.

Так вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.

"Нині нормативна база декларує дотримання законності та верховенства права під час проведення слідчих дій. Проте правоохоронці нерідко використовують надані повноваження як засоби особистої наживи, психологічного тиску і рейдерських захоплень в інтересах третіх осіб", - сказав радник юридичної фірми Ario Law Firm Владислав Грищенко.

"При цьому слід розуміти, що зі скороченням терміну розгляду скарг і посиленням дисциплінарної та майнової відповідальності повністю ця проблема не зникне", - додав він.

На думку юриста, "щоб закон працював, щоб правоохоронці дійсно побоювалися перевищувати власні повноваження, насамперед суспільство повинно мати високу правову культуру".

Водночас Грищенко вважає позитивним зростання кількості офіційних звернень на дії правоохоронців.

За словами юриста, ідея законодавчо встановити персональну відповідальність правоохоронців за незаконні слідчі дії давно назріла.

"Кількість скарг і громадян, і бізнесу на протизаконні дії деяких представників правоохоронної системи зростає як снігова куля, давно пора визнати: анонсоване Кабміном гасло "маски-шоу стоп" наразі залишається лише гаслом і не приводить до реального припинення тиску правоохоронців на бізнес і громадян", - наголосив юрист.

У свою чергу юрист юридичної фірми "Астерс" Олена Роїк навела дані Спілки українських підприємців (СУП), згідно з якими за три роки правоохоронці понад 296 тис. разів вдавалися до дій, які так чи так можуть бути розцінені як тиск на бізнес.

Крім того, вона нагадала, що статистику скарг бізнесу на незаконні дії правоохоронних органів шляхом спільного моніторингу кількості скарг від підприємців на тиск з боку правоохоронців веде Міністерство юстиції України у рамках проекту "Я маю право" спільно з Європейською бізнес асоціацією, Радою бізнес-омбудсмена та Американською торговельною палатою.

"Насторожує кількість останніх публікацій у пресі на цю тему, частота проведення круглих столів, конференцій із теми захисту бізнесу, внесення законопроектів, які мають знизити тиск на бізнес. На жаль, це свідчить про те, що збільшення кількості правоохоронних органів з "розмитими" повноваженнями прямо пропорційно призводить до збільшення кількості незаконних слідчих дій з їхнього боку", - вважає юрист.

Коментуючи урядові ініціативи, вона зазначила, що нині фактично ніяких дієвих механізмів захисту від проведення незаконних слідчих дій у законодавстві не передбачено, оскільки ухвалений наприкінці 2017 року закон "маски-шоу стоп" усієї проблеми захисту бізнесу/громадян не розв'язав.

Роїк нагадала, що нині законодавством передбачені можливості захисту для громадян від свавілля слідчих органів.

Крім того, останнім часом популярним серед юристів стає визнання дій слідчих незаконними в порядку адміністративного судового провадження, зокрема під час обшуків. Водночас поки що однозначної судової практики в питанні адміністративного оскарження дій слідчого немає.

Крім того, констатація факту незаконності дій у порядку адміністративного процесу не робить їх автоматично законними і не приведе до відновлення порушених прав. При цьому ці правові елементи захисту від незаконних дій не порушують питання ефективності цього захисту.

"З урахуванням реалій української правової системи порядок спростування незаконних дій слідчих органів - це тривалий і трудомісткий процес", - наголосила юрист.

Нагадаємо, президент Петро Порошенко підписав законопроект №7275 про захист бізнесу від зловживань влади.

Уряд, який готував цю законодавчу норму, називав її засобом захисту бізнесу від "маски-шоу".

Читайте також: "Новий закон №7275: чи захистить він бізнес від свавілля правоохоронців"