Будувати Україну будуть пенсіонери і мігранти

Вже через 5-10 років на заводах і фермах України працюватимуть мігранти з Середньої Азії і Африки

Незважаючи на невисоку тривалість життя українців - 68,2 років проти 74,6 років європейців - багатьом нашим співвітчизникам доведеться трудитися в буквальному сенсі "до кінця своїх днів", пише видання "Комментарии".

Справа не тільки в прийдешній пенсійній реформі, яка передбачає підвищення вікового цензу для виходу на заслужений відпочинок, а й у різкому зниженні припливу молодих кадрів.

За даними Інституту демографії та соціальних відносин Національної академії наук України, сьогодні в Україні працює кожен п'ятий пенсіонер.

Фактор старіння персоналу найбільшою мірою актуальний для низькооплачуваних професій - починаючи від виробництва і сільського господарства і закінчуючи освітою, медициною і навіть наукою.

За спостереженнями провідного наукового співробітника Інституту демографії і соціальних відносин Лідії Ткаченко, сільська праця молодь зовсім не приваблює.

"Старшокласники активно мігрують із сіл. Спочатку - на навчання, потім - на постійне місце проживання в місто або райцентр", - пояснює вона.

За інформацією директора рекрутингової компанії Capital Human Resources Галини Морозової, найбільший державний роботодавець у країні, забезпечує зайнятість понад 1,7 млн. чоловік, - Міністерство освіти.

Ще близько 1,3 млн. чоловік працевлаштовано у системі охорони здоров'я.

Всього ж, включаючи такі держмонополії, як "Укрзалізниця", "Нафтогаз", "Енергоатом", "Укртелеком" і "Укрпошта", у державному секторі працює понад 25% всіх зайнятих українців.

Про те, який відсоток з цих співробітників складають люди передпенсійного та пенсійного віку, відділи кадрів перелічених структур скромно замовчують.

Але те, що ця цифра велика, зрозуміло будь-якому українцеві, якому в останні роки хоча б раз доводилося побувати на прийомі в поліклініці або на шкільній лінійці.

Найгостріше, за оцінками експерта порталу з працевлаштування JOB.ukr.net Сергія Довгича, дефіцит молодих кадрів відчувається в промисловому секторі.

Молодь не поспішає йти на підприємства, побоюючись за власне життя і здоров'я.

З набагато більшою охотою молоді українці освоюють фінансовий і офісний сектор, торгівлю і державне управління.

У виробництві справжня катастрофа: на заводах і фабриках вже звикли до 60-70-річних слюсарів і токарів.

Як, втім, і до інженерно-технічним працівників такого ж віку.

Люди старшого віку - після 45-50 років - часто йдуть на промислові підприємства через те, що особливого вибору у них просто немає.

Напружений темп роботи і нескінченні відрядження, пов'язані з роботою в комерційних структурах, здатний витримати далеко не кожен зрілий співробітник.

Крім того, обов'язковою вимогою для роботи в комерційних структурах стала комп'ютерна грамотність, а люди старшого покоління не завжди з комп'ютером на "ти".

Реалії українського ринку праці свідчать: співробітники у віці після 50-ти не поспішають змінювати роботу, навіть якщо вона низькооплачувана.

Варто відзначити, що є в Україні і "молоді" професії.

Наприклад, менеджери з продажів, фахівці з логістики, трейд-маркетинг менеджери, маркетологи, піарники, фахівці в області інформаційних технологій, розробники програмного забезпечення.

Національний менеджер з рекрутменту кадрового холдингу "Анкор" в Україні Наталія Гілета вважає, що вітчизняний кадровий ринок "оголюється" ще й через "витік мізків".

"Сьогодні серед бажаючих виїхати за кордон до 30% складає молодь у віці до 30 років", - говорить вона.

Найчастіше їдуть фахівці з інформаційних технологій, молоді вчені та медики. Основна причина міграції - неефективна державна політика заохочення і утримання кращих в країні.

А ще - відсутність перспектив професійного зростання і, зрозуміло, низький рівень заробітних плат.

За словами Лідії Ткаченко з Інституту демографії, в найближчі п'ять-десять років приплив молодих спеціалістів на ринок праці буде неухильно скорочуватися.

До 2050 року частка осіб в Україні, досягли 65-річного віку, збільшиться майже до 25%.

Експерти прогнозують, що компенсувати нестачу власної молоді України вже в найближчі роки постарається за рахунок трудових мігрантів.

"Якщо вітчизняна економіка буде рости, то використання іноземців в якості робсили збільшиться вже в найближчу п'ятирічку - у 2011 - 2016 роках", - зазначає директор рекрутингової компанії Capital Human Resources Галина Морозова.

Приплив співробітників робочих спеціальностей можна чекати лише з тих держав, рівень життя в яких нижче, ніж в України.

В основному, це країни, що раніше входили до складу Союзу - Узбекистан, Грузія, Киргизія, а також - країни Африки та Азії.

Якщо говорити про фахівців середнього та високого рівня - інженерів, архітекторів, дизайнерів, керівників проектів - теоретично географія може розширюватися в бік Європи, Америки, Японії.