У Ющенка вказують на ризики "боргової" політики уряду
Політика боргової залежності Україну, яку здійснює уряд, це ризикований шлях.
Про це говориться в повідомленні секретаріату президента.
"В умовах стагнації економіки України, хронічних проблем із наповненням державного бюджету Кабінет міністрів для реалізації своєї популістичної політики обрав найбільш простий та досить ризиковий шлях - посилення боргової залежності держави", - йдеться в повідомленні.
На нараді з керівниками підприємств авіабудівної галузі 27 серпня поточного року прем'єр-міністр Тимошенко заявила: "Нам не просто можна, необхідно збільшувати борги" та підкреслила, що це є принциповою позицією уряду.
У зв'язку з цим секретаріат президента надав оцінку ризикам, що випливають з такої політики:
По-перше, зазначає секретаріат, зламано започатковану з 2000 року урядом Ющенка тенденцію щодо скорочення відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП.
По-друге, темпи залучення позикових ресурсів є рекордними за період каденції останніх урядів.
Якщо за 2006-2007 роки державний борг зріс на 12,9%, то з 2008 року він зріс у 2,6 разу, досягнувши станом на 31 липня 2009 року майже 185 млрд. грн., йдеться в повідомленні.
Це складає 96% встановленої законом про Державний бюджет на 2009 рік граничної межі (193 млрд. грн.).
Третім ризиком секретаріат називає зростання обсягів запозичень, що відбувається в умовах суттєвого зростання їх ціни.
"Якщо на початку цього року ОВДП для залучення коштів до бюджету розміщувалися з дохідністю 15,6%, то у липні вже були випадки залучення коштів під 28%. Для порівняння - у 2006-2008 роках внутрішні запозичення здійснювалися в середньому під 9-11,5%", наголошується в повідомленні.
Таким чином державі доведеться нести значні витрати з обслуговуванням державного боргу в наступних роках, констатує секретаріат.
Крім того, необхідно врахувати, що вже в поточному році на обслуговування державного боргу в бюджеті закладено більше 15 млрд. грн., що в 2,2 разу більше, ніж заплановано видатків державного бюджету на фінансування охорони здоров'я.
В-четвертих, на думку представників секретаріату президента, використання залучених коштів відбувається не на реалізацію інвестиційних проектів, кошти від окупності яких мають стати джерелом погашення відповідних кредитів, а в основному на проїдання.
"Яскраві рекламні проекти, на які урядовці щоденно витрачають сотні мільйонів запозичених гривень, не замінять людям якості життя, належного фінансування освіти та охорони здоров'я, які можна було б здійснити за рахунок цих коштів", - переконані в секретаріаті.