Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?
Початок липня ознаменувався новими рекордами на валютному ринку. Офіційний курс євро вже перевищив 49 грн та невпинно наближається до психологічної позначки 50 грн.
Джерело коливань на українському ринку перебуває за межами країни. Нестабільна поведінка американського президента Дональда Трампа нажахала інвесторів та спровокувала рекордне знецінення долара – головної резервної валюти світу. Як наслідок, курс долара в Україні залишається стабільним, тоді як євросоюзівська валюта пробиває нові рекорди.
Що очікувати від курсу євро надалі?
Український курс
На 3 липня Національний банк встановив офіційний курс євро на рівні 49,13 грн, проте на валютному ринку нову психологічну позначку вже подолано: у деяких банках валюту ЄС не можна придбати менш ніж за 50 грн.
У такому курсовому ралі лякає не стільки цифра 50, скільки швидкість, з якою євро її досягло. Ще на початку березня 2025 року його офіційний курс становив 43,5 грн і до липня він виріс майже на 6 грн – на понад 13,5%.
При цьому традиційний маркер валютного ринку в Україні – курс долара – майже не змінився. Американська валюта від початку року коливалася в межах 41,1-41,9 грн, а порівняно із січнем навіть подешевшала на 0,4%.
В Україні саме долар є основною курсоутворюючою валютою. Це означає, що щодня Національний банк розраховує саме його офіційний курс у гривнях, а курси решти валют встановлює на підставі їх вартості відносно долара.
"Беручи участь у сесіях (на міжбанківському ринку), НБУ передусім намагається не допускати різкого зростання або падіння курсу долара до гривні, згладжує різкий попит, який іноді виникає протягом торгів. Але навряд чи регулятор має на меті не допустити курсу євро/гривня 50 або вище, якщо таке зростання буде викликане винятково ринковими факторами", – зазначає провідний експерт департаменту глобальних ринків "ОТП банку" Євген Міюц.
Змінювати основну курсоутворюючу валюту з долара на євро НБУ поки не планує, адже переважна більшість операцій на валютному ринку відбуваються в американській валюті. Ба більше, частка розрахунків у доларах останнім часом навіть збільшилася: якщо до початку великої війни із "зеленим" відбувалося 85% операцій, а у євро – 13%, то за підсумками 2024 року частка операцій з першим зросла до 95%.
Хоча, як повідомили ЕП у Нацбанку, коливання вартості долара на світових ринках збільшили частку розрахунків у євро до 9% (у кінці квітня 2025 року).
"Національний банк наразі не розглядає рішення щодо зміни основної курсоутворюючої валюти з долара США на євро, а лише вивчає це питання. Ба більше, цей процес розпочався ще минулого року", – зазначили в НБУ, додавши, що така зміна – точно не питання найближчої перспективи.
Хай там як, проте навіть у разі зміни основної курсоутворюючої валюти в Україні різниця між курсами долара та євро нікуди не зникне, адже її джерело – послаблення американської валюти у світі.
Найгірше півріччя з 1973 року
Від початку 2025 року долар США знецінився на 10,8% відносно кошика з основних світових валют. Для "зеленого" це стало найгіршим першим півріччям з 1973 року, коли припинила існувати Бреттон-Вудська валютна система (відповідно до неї вартість долара мала свій золотий еквівалент, тобто ціна золота в доларах закріплювалася на рівні 35 дол. за тройську унцію). Того року долар знецінився одразу на 15% за перші шість місяців.
На знецінення американської валюти впливає фактор Трампа. Його непередбачувана та часом ексцентрична політика лякає інвесторів і закладає в них сумніви у надійності економіки США.
Найбільше на долар тиснуть три страхи. По-перше – непередбачувана торговельна політика США. На початку квітня Трамп проголосив "день звільнення Америки", фактично почавши митну війну з усім світом – і з геополітичними суперниками (такими як Китай), і із союзниками (Канадою та ЄС).
"День звільнення Америки" в Україні ознаменувався здорожчанням євро на 1,22 грн (2,7%) за добу. Знецінився долар і відносно решти світових валют на тлі побоювань, що рішення Трампа можуть нашкодити передусім економіці самих Сполучених Штатів.
Інвесторів та аналітиків лякав не стільки факт запровадження високих мит, скільки їхнє обґрунтування та потенційний вплив на зростання цін у США. Пришвидшення інфляції – поганий знак для економіки, адже в такому разі Федеральній резервній системі (ФРС) доведеться підвищувати розмір ключової ставки, що потягне за собою уповільнення американської економіки або навіть початок рецесії.
"Однією з основних причин знецінення долара є наближення граничного строку щодо укладення тарифних угод між США та іншими країнами в липні, після чого можуть вступити в дію "дзеркальні" мита з боку США. Ризик цієї події закладений в ціну євро, адже запровадження імпортних тарифів негативно вплине насамперед на американську економіку", – вважає керівник з продажів "Банку авангарду" Юрій Крохмаль.
Трамп запроваджує мита так само несподівано, як і скасовує або переносить їх. Непередбачуваність його рішень негативно впливає на бізнес та інвестиції. Великим компаніям складно зрозуміти: варто переносити виробництва в США чи американський президент знову змінить свою думку і таких інвестицій робити не потрібно. Ця невизначеність позначається і на стані найбільшої економіки світу.
По-друге, і навіть ще важливіше, – загроза незалежності ФРС. Трамп не раз критикував голову американського центробанку Джерома Пауелла, якого сам же і призначив на посаду під час свого першого президентського терміну. Мовляв, той недостатньо швидко знижує розмір процентних ставок, що уповільнює темпи росту економіки.
"Світові ринки були дуже сильно стурбовані минулого тижня зростаючим тиском президента США на ФРС щодо пом’якшення монетарної політики і зниження ключової ставки на більшу величину раніше, аніж керівництво ФРС це вбачає з огляду на поточні проінфляційні ризики", – зазначає директор департаменту аналітичних досліджень "Райффайзен банку" Олександр Печерицин.
Останнім часом президент США взагалі не підбирає слів, називаючи голову ФРС "тупим", "йолопом" та "дурнем", закликаючи негайно знижувати рівень процентних ставок у країні. Такий тиск ставить Пауелла в непросту ситуацію: якщо ФРС все ж вирішить, що настав час для зниження ставки, то ринок може сприйняти це як свідчення того, що він піддався тиску Трампа, а отже, засумніватися в незалежності головного центрального банку світу.
Офіційно Пауелл не коментує образи Трампа, сухо відповідаючи, що ФРС сфокусована лише на приборканні інфляції та здоровому ринку праці і "не бере до уваги політичний фактор". Така стійкість голови американського центробанку викликає захоплення і в економістів, і в представників центробанків інших країн світу. У Пауелла є чого повчитися й очільникам українського НБУ: за останні п'ять років двоє з ексголів центробанку пішли у відставку із заявами про політичний тиск.
Наприкінці червня Трамп заявив, що "можливо, змінить свою думку щодо звільнення" Пауелла, повноваження якого закінчуються в травні 2026 року. Уже невдовзі президент готовий оголосити того, кого бачить новим головою ФРС, хоча зазвичай ім'я наступника розкривають перед самим його призначенням.
Загроза незалежності ФРС лякає ринки, оскільки "ручний" центробанк, який виконує забаганки політичного керівництва країни, – це шлях до ще більшого знецінення долара та вищої інфляції. Для інвесторів це ще одне свідчення, чому не варто вкладати свої кошти в американські активи. Падіння довіри інвесторів до долара – це проблема для самого ж Трампа, адже в такому разі уряду США буде набагато складніше здійснювати запозичення та обслуговувати держборг.
По-третє – неконтрольоване зростання американського державного боргу, до якого може призвести ухвалення "великого красивого закону". Напередодні законопроєкт підтримав Сенат і невдовзі його має фінально схвалити Палата представників.
За розрахунками незалежних аналітиків, ці зміни можуть збільшити держборг США на додаткові 3,2 трлн дол. у наступні десять років. Це попри те, що Трамп став президентом, обіцяючи зменшити розмір боргу та скоротити дефіцит бюджету країни.
Чим більшим стає державний борг, тим складніше США його обслуговувати. Уже зараз уряд країни витрачає по 2,6 млрд дол. на добу на сплату процентів за облігаціями. Із зростанням обсягу запозичень зростатимуть і видатки на їх обслуговування, що лише посилить імовірність настання дефолту, яка поки що залишається гіпотетичною.
На тлі розгляду "великого красивого закону", зростання загрози незалежності ФРС та активної фази торговельної війни в США почастішали розмови про нову економічну кризу. Як правило, у такі моменти інвестори тікають з ризикових активів у так звані тихі гавані. Традиційно до останніх відносять цінні папери країн з найвищим кредитним рейтингом – Німеччини, Японії та США.
Унікальність поточної кризи в тому, що облігації держборгу США (тражерис) перестали бути безпечним активом в очах інвесторів. Не лише тому, що країна вперше з 1917 року втратила бездоганний кредитний рейтинг, а й тому, що політика Трампа породжує дедалі більше запитань до перспектив розвитку американської економіки, а це прямо впливатиме на статус долара у світі.
"Найбільшим довготерміновим ризиком для долара лишається ризик втрати його позицій як світової резервної валюти через непослідовність і непередбачуваність політики США, що й послаблює попит на долар глобально", – додає Печерицин.
Як наслідок, наразі інвестиції починають перетікати в інші "тихі гавані". На цьому тлі зростає, зокрема, і золото, сягаючи нових історичних рекордів. Росте і курс євро, адже саме в економіці Євросоюзу інвестори бачать реальну альтернативу США. Особливо на тлі рішень ЄС щодо збільшення державних видатків на переозброєння.
50 – не межа?
Попри рекордне за більш ніж пів століття падіння долара, аналітики не поспішають ставити на ньому хрест. "Наразі немає значної загрози статусу долара як світової резервної валюти, проте це ще не означає, що не може бути його суттєвого знецінення", – попередив головний інвестиційний директор компанії PIMCO Ендрю Болз.
Не спішать "відспівувати" долар і в українському Нацбанку. "Чи загрожує щось долару? Мова йде про волатильність. Американська економіка глибока, ринки капіталів теж сильні. Говорити про те, що долар треба "відспівати" – ні. Він відіграватиме свою відчутну роль", – заявив голова НБУ Андрій Пишний.
Нацбанк міг би відкоригувати офіційний курс долара та євро таким чином, аби останній не перевищив позначку 50 грн, проте опитані ЕП аналітики не вважають, що регулятор планує це робити. У самому Нацбанку традиційно кажуть, що "не прогнозують курс гривні до інших валют та не ставлять жодних цілей щодо його рівня".
"Завданням НБУ є збереження стійкої ситуації на валютному ринку. Ідеться про такі коливання курсу в обидва боки, які не загрожуватимуть поверненню інфляції до цілі НБУ 5% на горизонті політики. І таке завдання виконується", – повідомили там.
Отже, подальший курс євро в Україні насамперед залежить від його вартості відносно американської валюти і темпів знецінення останньої. "Курс гривні до долара можна очікувати в діапазоні 41,5-43,5 до кінця року, а курс гривні до євро – від 46,5 до 51,5 залежно від того, як будуть розвиватися події у світі та що ще може статися навколо США та їх політики", – зазначає Крохмаль.
Наразі аналітики дедалі частіше прогнозують значення євро на рівні 1,2-1,25 долара в кінці 2025 року, додає Міюц. Проте все ще може змінитися залежно від розвитку подій навколо торговельної війни і тиску Трампа на ФРС.
"У будь-якому разі, ґрунтуючись на балансі фундаментальних факторів, поки що наш прогноз євро/долар на кінець року лишається на рівні 1,17", – зазначає Печерицин.
Іноземні аналітики зважають ще й на обсяги торгів на ринку долар-євро і на кількість "ставок" інвесторів на подальше знецінення "зеленого". "Торгівля на послаблення долара стає дуже "людним місцем" і я вважаю, що темпи його девальвації мають зменшитися", – повідомив головний ринковий стратег у Цюріхській страховій групі Гай Міллер.