Бідні стануть біднішими, багаті – багатшими. За що критикують податковий закон Трампа

Після початку "митної війни" Дональд Трамп узявся і за обіцяні ще перед виборами податкові та бюджетні зміни. Білий дім підготував законопроєкт на тисячу сторінок про податкові пільги, який офіційно назвали "Великим красивим законом" (One Big Beautiful Bill).

Документ, хоч і не без проблем, уже пройшов голосування в Палаті представників. Наступний етап – розгляд у Сенаті, де для його ухвалення потрібен щонайменше 51 голос (якщо голоси розділяться 50 на 50, віцепрезидент Джей Ді Венс може забезпечити перемогу республіканцям). Сенатори також можуть внести зміни в документ: у цьому разі він повернеться до Палати представників.

Хоча Трамп хоче підписати закон до Дня незалежності США 4 липня, до документа є чимало запитань і в демократів, і в представників церкви, і навіть у республіканців. Жорстко розкритикував Big Beautiful Bill уже колишній керівник DOGE Ілон Маск, назвавши його "гидотним". Це спровокувало публічну сварку в соцмережах з Трампом. Не підтримали законопроєкт і економісти-лауреати Нобелівської премії.

Що з ним не так? Усіх турбує, що закон призведе до зростання і так немалого держборгу США (понад 36 трлн дол.) ще на 2-3 трлн дол. у наступні десять років, тоді як Трамп перед виборами обіцяв його скорочувати. Також законопроєкт критикують за посилення нерівності між багатими і бідними в Штатах.

Які податкові пільги передбачає Big Beautiful Bill і хто від цього виграє найбільше? Які "приховані бомби" там закладені? Які зміни в документі готує Сенат? Чи зросте від них економіка США так, як обіцяє Трамп?

Що передбачає One Big Beautiful Bill

22 травня після тижнів суперечок Палата представників США з перевагою в один голос схвалила "великий і красивий" законопроєкт, який обіцяє зниження податків. Повний текст документа презентували за кілька годин до голосування, що раніше було неприйнятним. Надалі його передали на розгляд Сенату.

Податкова реформа – одна з головних передвиборчих економічних обіцянок Трампа. "Це чи не найважливіший закон, який коли-небудь буде підписаний в історії нашої країни! Тепер за роботу повинні взятися наші друзі в Сенаті, щоб документ потрапив до мене на стіл якомога швидше", – написав Трамп після голосування. У Білому домі сподіваються, що закон потрапить на підпис до Дня незалежності США 4 липня.

Основна мета "мегазакону" Трампа – продовжити політику податкових пільг його першого терміну як мінімум до кінця 2028 року. Загалом документ передбачає такі зміни.

• Зниження ставки корпоративного податку з 21% до 20%. Водночас передбачається, що поріг податкової пільги для малого бізнесу зросте з 20% до 23% від доходу.
• Підвищення податкових пільг для виробників чипів з 25% до 30% від інвестицій у заводи.
• Створення пільгових "MAGA-рахунків" (Money Accounts for Growth and Advancement) для сімей з дітьми, які не досягли восьми років. Діти, народжені з 2025 по 2029 рік, отримають на нього по 1 тис. дол. з федерального бюджету. Після 18 років вони зможуть отримати 50% грошей з рахунку на оплату освіти, створення бізнесу або купівлю першого житла, а після 30 років – отримати доступ до всього рахунку без обмежень.
• Податкова знижка для родин з дітьми збільшується з 2 тис. дол. до 2,5 тис. дол. на рік на кожну дитину в сім’ї.
• Щороку понад 42 млн американців користуються федеральною продовольчою допомогою SNAP. Республіканці хочуть зменшити суму, яку уряд платить за "талони на харчування", переклавши частину таких витрат на штати. З 2028 року вони виділятимуть зі своїх бюджетів 5% видатків (зараз 0%) на соціальну допомогу та покривати 75% витрат спеціальних комісій (зараз – 50%).
• Збільшення військових видатків та видатків на охорону кордону (175 млрд дол.): кошти спрямують і на продовження будівництва стіни на кордоні з Мексикою.
• Виділення 150 млрд дол. Міноборони, зокрема 25 млрд дол. – на розробку системи ПРО "Золотий купол".
• Введення збору в розмірі 1 тис. дол. з мігрантів, які шукають притулку. Схожі правила діють, наприклад, в Австралії та Ірані, але для США вони безпрецедентні.
• Зменшення видатків на охорону здоров'я, зокрема на програму для малозабезпечних верств населення Medicaid.
• Збільшення податків на інвестиційний дохід університетів і приватних фондів.

Деякі з перелічених заходів були серед передвиборчих обіцянок Трампа, які він хоче хоча б формально виконати напередодні проміжних виборів 2026 року. На них обиратимуть усіх 435 депутатів Палати представників і 33 зі 100 членів Сенату.

Трамп та республіканці кажуть, що пакет податкових пільг та скорочень відкриє еру "історичного економічного зростання". "Це буде як пальне для реактивного літака. Ми називаємо цей законопроєкт "великим і прекрасним", бо він є надзвичайним пакетом заходів, який призведе до підвищення доходів усіх", – обіцяв на початку червня спікер Палати представників Майк Джонсон.

Проте економічні експерти з різних ідеологічних таборів сумніваються, що це станеться. Навпаки, багато хто очікує, що цей законопроєкт дасть ще менше економічного ефекту, ніж попередній податковий закон Трампа від 2017 року про зниження податків і створення робочих місць.

"Хоча незалежні оцінки дещо різняться, більшість вважає, що такий пакет заходів незначно стимулюватиме економічне зростання і не зможе компенсувати зниження податків на трильйони доларів", – підкреслює CNN.

Що не так із законопроєктом

Документ критикують за його високу "ціну" для економіки. За оцінкою управління Конгресу США з питань бюджету, у разі ухвалення акта держборг країни за десять років зросте на 2,4 трлн дол. Альтернативні оцінки на основі того, що тимчасові заходи стануть постійними, дають зниження доходів на 5,8 трлн дол.

За підрахунками Tax Foundation, податкові послаблення, передбачені законопроєктом, сприятимуть зростанню економіки на сумарні 0,8% протягом 30 років. При цьому за десять років дефіцит бюджету зросте на 1,7 трлн дол., навіть враховуючи скорочення видатків на 1,5 трлн дол.

Аналітичний центр Penn Wharton Budget Model прогнозує, що законопроєкт, підтриманий Палатою представників, додасть лише 0,4% до зростання ВВП до 2034 року, але дефіцит бюджету за цей період зросте на 3,2 трлн дол. Під час передвиборчої кампанії Трамп обіцяв домогтися скорочення держборгу США, який наразі становить понад 36 трлн дол.

Лише можливість ухвалення законопроєкту вже завдала клопотів американській економіці. Напередодні агентство Moody's знизило кредитний рейтинг США з найвищого Aaa до Aa1. Причина – потенційне зростання держборгу.

Очікуване збільшення дефіциту бюджету, як і весь процес ухвалення Big Beautiful Bill, стало спусковим гачком публічного конфлікту Ілона Маска з Трампом. Після відходу з DOGE мільярдер розкритикував законопроєкт, назвавши його "мерзотним" і таким, що "ще більше розділить суспільство" і "зробить Америку банкрутом". Риторика Маска має й більш банальне пояснення: "великий прекрасний законопроєкт" передбачає скорочення субсидій для виробників електрокарів. Це боляче вдарить по Tesla, яка і так переживає непрості часи.

Адміністрація Трампа стверджує, що всі критичні підрахунки демократів та незалежних аналітичних центрів помилкові. "Так звані експерти, які критикують "великий і прекрасний законопроєкт" без краплі самосвідомості, повинні пам’ятати, що вони робили такі ж похмурі прогнози стосовно зниження податків президентом Трампом під час його першого терміну. Закон 2017 року допоміг започаткувати історичне зростання зайнятості, зарплати, інвестицій та економіки", – заявляють у Білому домі.

Ще одна вагома причина для критики законопроєкту Трампа полягає в тому, що він надає пільги бізнесу та багатим американцям шляхом скорочення соціальної підтримки найбідніших. Зокрема, посилюються правила продуктових субсидій SNAP: для отримання допомоги на купівлю продуктів працездатні дорослі без утриманців будуть зобов'язані працювати до 65 років (наразі – до 55 років).

Крім цього, скорочується доступ до системи медстрахування Medicaid. З 2029 року її користувачам для отримання допомоги необхідно буде працювати або навчатися щонайменше 80 годин на місяць. На Medicaid не зможуть претендувати власники житла вартістю понад 1 млн дол. і члени їх сімей. Операції з трансгендерного переходу теж більше не фінансуватимуться коштом цієї програми.

Усе це має заощадити федеральному бюджету майже 800 млрд дол., але позбавить медичної страховки від 8 до 15 млн американців.

Положення щодо скорочення фінансування Medicaid викликало заперечення не тільки серед демократів, а й у деяких республіканців. За їх словами, цей крок позбавить бідних доступу до медицини. "Великий потворний законопроєкт Трампа передбачає, що мільйонам родин доведеться платити вищі страхові внески. Лікарні і будинки для літніх людей закриються", – заявляли демократи.

Республіканці стверджують, що Medicaid та програма продуктових субсидій пронизані "шахрайством і зловживаннями", а люди, які ними користуються, "просто працюють недостатньо старанно". Тому вимоги до роботи, за їх словами, необхідні для того, щоб "змусити очевидно ледачих працездатних" почати працювати.

Проте, за даними The Guardian, реальність інша: понад 70% людей працездатного віку, які отримують допомогу на харчування або Medicaid, уже працюють. Ті ж, хто не працюють, здебільшого хворіють, мають інвалідність, доглядають за членами сім'ї або навчаються в школі.

Що може змінити Сенат

Сенат повинен узгодити остаточну версію законопроєкту, перш ніж відправити його на голосування. Оскільки документ, найімовірніше, включатиме певні зміни до початкового варіанту, він повернеться до Палати представників на повторне голосування, де майже напевно зіткнеться з новими проблемами.

Суперечки спричинила пропозиція щодо податкових пільг на чисту енергію. Хоча обидві партії закликають до скасування федеральних податкових пільг на чисту енергію часів Байдена, республіканці в Сенаті пропонують скасовувати їх повільніше.

Зокрема, Сенат хоче продовжити термін дії податкових пільг для компаній, які будують вітрові та сонячні електростанції. Компанії, які почнуть будівництво у 2025 році, можуть претендувати на повну податкову пільгу. Якщо вони почнуть будівництво у 2026 році, пільга зменшиться до 60%, у 2027-му – до 20%, у 2028 році пільга зникне.

Версія проєкту, схвалена Палатою представників, спрямована на майже негайне скасування податкових пільг для таких компаній.

Нобелівські лауреати і церква – проти

Шість нобелівських лауреатів з економіки – Дарон Аджемоглу, Пітер Даймонд, Саймон Джонсон, Олівер Харт, Джозеф Стігліц та Пол Кругман – заявили в спільному листі, що масштабний бюджетний законопроєкт послабить ключові програми соціального захисту, водночас значно збільшить федеральний борг.

"Навіть з урахуванням скорочення системи соціального захисту законопроєкт призведе до зростання держборгу на понад 3 трлн дол. у найближчі роки (і більш ніж на 5 трлн дол. протягом наступного десятиліття, якщо положення стануть постійними, а не поетапними). Зростання боргу та дефіциту в найближчі роки помітно тиснутиме на інфляцію та відсоткові ставки в бік підвищення", – попередили економісти.

Проти радикальних положень законопроєкту виступили і представники церкви. Зокрема, передбачається виділити 75 млрд дол. на кампанію масової депортації, яка включає фінансування центрів утримання під вартою і значне збільшення персоналу прикордонних служб. Це в рази більше порівняно з поточним рівнем фінансування. Також зросте плата за такі пільги, як статус тимчасового захисту (TPS) та дозвіл на роботу для шукачів притулку, залишивши їх поза досяжністю для багатьох сімей, які мають на них право.

"Замість того, щоб витрачати мільярди на депортацію людей, які вже роблять позитивний внесок у добробут нашої країни, було б розумніше з фінансової та моральної точки зору законодавчо розширити шляхи для "некримінальних мігрантів", щоб пристосувати їх до постійного легального статусу", – вважає архієпископ Маямі Томас Венскі.

США стикаються з нестачею робочої сили в багатьох галузях, включаючи охорону здоров'я, сферу послуг і сільське господарство. За його словами, депортація робітників-мігрантів лише загострить цей дефіцит.

"Жорстокість цього законопроєкту безпрецедентна. Він нехтує найуразливішими серед нас, збільшує економічний та людський розриви між багатими та бідними, ігнорує загальне благо, щоб принести користь лише найбагатшим у нашій країні.

Цілком імовірно, що мільйони людей стануть біднішими, змушені будуть покладатися на церкви та приватні благодійні організації, щоб вижити. Ще більше людей залишиться без медичної допомоги, принаймні до того моменту, коли їхній стан не стане критичним і вони потраплять до відділення невідкладної допомоги", – обурився і архиєпископ Санта-Фе Джон К. Вестер.

Вплив на cектор ШІ

"Жоден штат або його політичний підрозділ не може застосовувати будь-які закони або правила, що регулюють ШІ-моделі або автоматизовані системи ухвалення рішень протягом десятирічного періоду, що починається з дати набрання чинності цим законом", – ідеться в законопроєкті.

Республіканська партія пропонує техногігантам щедрий подарунок: десятирічний імунітет від суворого регулювання ШІ. Медіа попереджають, що наслідки можуть бути непередбачуваними для інновацій та суспільної довіри до технологій. Без прозорого нагляду з публічною звітністю контроль над системами ШІ залишиться винятково в залах засідань рад директорів компаній. Понад 140 організацій закликали законодавців відхилити цю пропозицію, наголошуючи, що будь-яка технологія без нагляду, особливо така потужна як ШІ, може завдати шкоди.

Також проєкт критикують за сприяння подальшому закріпленню позицій OpenAI, Anthropic, Microsoft, Amazon та Google у ШІ-індустрії. За словами аналітиків, відсутність нагляду не створить рівні правила гри, а навпаки – закріпить переваги тих, хто вже перебуває на вершині.

Прихована "бомба"

Ретельно вивчивши податковий законопроєкт Трампа на тисячу сторінок, аналітики з Wall Street жахнулися. У розділі 899 заховали справжню "бомбу": можливість запровадження прогресивного податкового тягаря до 20% на пасивні доходи іноземних інвесторів з країн із "дискримінаційною" податковою політикою. Серед останніх – основні торговельні партнери США, починаючи з ЄС.

Ця норма спрямована проти країн, які стягують податки на цифрові послуги з великих технологічних компаній (Канада, Велика Британія, Франція, Австралія), і проти інших країн G7, які використовують положення угоди про мінімальні корпоративні податки.

Під прицілом опиняться і американські компанії з іноземними власниками, і міжнародні компанії з філіями у Сполучених Штатах, і пасивні доходи інвесторів, які "сидять" в американських активах на трильйони доларів.

Аналітики з Wall Street попереджають, що адміністрація Трампа "стріляє собі в ногу": ці кроки можуть негативно вплинути на попит на американські держоблігації та долар. У Morgan Stanley підкреслили, що в такому вигляді законопроєкт послабить долар і підірве інвестиції, а в JPMorgan заявили про "значні наслідки" для бізнесу в США і за його межами.

"Хоча цю норму приховали за технічними деталями, наслідки для експертів очевидні: якщо закон схвалять і підпишуть з цією нормою, це ще більше відлякає іноземних інвесторів у час, коли їхня колись непохитна впевненість у казначейських облігаціях та інших американських активах уже похитнулася через непередбачувану торговельну політику Трампа та погіршення стану державних фінансів", – пише Bloomberg.

При цьому, як зазначає агентство, запропонований податок не має відношення до митної політики Білого дому, яку активно оскаржують у суді. Однак суть та ж: Трамп і частина республіканців заявляють про прагнення вирішити проблему несправедливого ставлення до Штатів з боку решти світу, будучи впевненими, що альтернатив ринку США інвестори не знайдуть.

За словами керівника досліджень грошового ринку Deutsche Bank Джорджа Саравелоса, таке податкове законодавство перетворюється на економічну зброю. "Ми вважаємо, що законопроєкт дозволить адміністрації США, якщо вона забажає, перетворити торговельну війну на війну капіталів", – резюмували в Deutsche Bank.