Реформи, які змінять автомобільні перевезення в Україні

Автомобільні пасажирські та вантажні перевезення є одними з ключових секторів економіки України, які забезпечують мобільність населення, підтримують логістичні ланцюги та сприяють інтеграції країни в європейський ринок.

У часи війни їх значення лише зросло: в умовах обмеженого авіаційного сполучення автомобільний транспорт став головним засобом переміщення людей і товарів. Однак недоліки регулювання та невпорядкованість цих галузей стають на заваді розвитку. За підрахунками експертів, через нелегальні перевезення, тіньовий ринок квитків і відсутність належної інфраструктури, держава щороку втрачає мільярди гривень.

Наприклад, лише від нелегального ринку квитків пасажирських перевезень держбюджет недоотримує близько 400 мільйонів гривень, а неефективність у вантажних перевезеннях коштує ще більше. За даними Міністерства інфраструктури України, вартість руйнування доріг через перевантаження вантажівок становить близько 2 мільярдів гривень на рік, а сумарні втрати бюджету через тіньові схеми у сфері перевезень перевищують 5 мільярдів гривень.

Автомобільні перевезення в Україні вже давно потребують реформування. Відповідно до нещодавніх змін до «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» та змін до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека отримала повноваження вести перелік автостанцій на своєму офіційному сайті.

Проте досі у вітчизняному законодавстві відсутнє чітке та актуальне визначення поняття «автостанція», яке б відповідало європейським стандартам. Адже наявне на сьогодні поняття «автостанція», яке міститься у законі «Про автомобільний транспорт», дає можливість практично будь-яке приміщення назвати автостанцією та здійснювати діяльність без забезпечення жодних гарантій та сервісів для пасажирів та перевізників, чим нерідко користуються недобросовісні особи.

Тож, для виправлення цієї проблеми я разом із колегами зареєстрував законопроєкт №12228. Він пропонує визначити автостанцію як спеціально обладнану споруду, яка включає зони очікування для пасажирів, каси, платформи для посадки й висадки, паркувальні місця та інші необхідні сервіси. Це не лише врегулює ринок, а й сприятиме легалізації тіньових перевезень, поверненню пасажиропотоків на станції та збільшенню податкових надходжень.

Однак реформування галузі не обмежується питанням автостанцій. Необхідно акцентувати увагу на кількох інших важливих напрямках. По-перше, це цифровізація контролю за перевезеннями. Укртрансбезпека пропонує впровадити систему "е-Інспектор", що поєднає в собі планшети, бодікамери та записи з пунктів вагового контролю.

Ще одна важлива ініціатива — смарт-тахографи, які забезпечать автоматичний контроль за дотриманням режиму праці та відпочинку водіїв. Їх впровадження дозволить зменшити кількість аварій за участю ліцензованого транспорту, а також створити єдиний реєстр для зберігання даних.

Проте існують питання щодо ліцензійного програмного забезпечення для тахосканерів. Для вирішення цього необхідно укласти відповідні угоди з постачальниками обладнання та забезпечити державне фінансування на початковому етапі впровадження.

Інтеграція GPS-систем стане наступним кроком у диспетчеризації перевезень, забезпечивши прозорість маршрутів та контроль за нерегулярними рейсами. Проте існують побоювання щодо складності контролю за впровадженням GPS у перевізників. Щоб уникнути цих проблем, важливо встановити чіткі строки реалізації та забезпечити прозорість процесу підключення систем до державного реєстру.

Запущений у серпні цього року вебпортал autobus.gov.ua для онлайн-продажу квитків та пошуку маршрутів, сприятиме зручності для пасажирів та легалізації перевізників. Але ефективність такого порталу залежатиме від повноти інформації, яку будуть надавати перевізники, та контролю з боку Укртрансбезпеки. Для цього необхідно впровадити санкції за недотримання вимог і забезпечити постійний моніторинг.

У сегменті вантажних перевезень основна проблема — порушення габаритно-вагових норм. Вирішенням стане не лише розширення мережі WIM-комплексів (Weight in Motion), але й створення спеціального фонду для їх обслуговування та розвитку. Це допоможе зменшити руйнування доріг через перевантаження та мінімізувати корупційні ризики.

За оцінками, збільшення кількості WIM-комплексів може знизити витрати на ремонт доріг на 20%. Втім, питання ефективності системи WIM залишається актуальним. Наприклад, відсутність належного фінансування та низька кількість комплексів ускладнюють повний контроль. Щоб уникнути цього, важливо створити спеціальний фонд для утримання та розширення мережі, а також запровадити механізми заохочення місцевих громад до участі в проєкті.

Ефективне впровадження всіх цих реформ матиме значний вплив на економіку України. Легалізація ринку перевезень дозволить залучити сотні мільйонів гривень до бюджету, покращить безпеку на дорогах і створить рівні умови для бізнесу.

Цифровізація процесів та автоматизація контролю знизять корупцію, а сучасна інфраструктура сприятиме інтеграції України в європейський транспортний простір. У результаті держава отримає не лише фінансові вигоди, а й зміцнить свої позиції як надійного партнера на міжнародній арені.