7 висновків про інвестиції у відновлювану енергетику України з ReBuild Ukraine 2024

Нещодавно у Варшаві відбулася міжнародна конференція ReBuild Ukraine, яка об’єднала понад 5500 учасників з 30 країн світу та близько 500 міжнародних компаній з 18 країн. Ось 7 головних висновків, які стосуються відбудови енергетичного сектору України.

1. Підтримка України залишається високою

ReBuild Ukraine об’єднав бізнес та топпосадовців з України, Великої Британії та інших партнерських країн. Захід показав, що підтримка України на міжнародному рівні залишається сильною, а бажання допомагати у відновленні — незмінним. Учасники підтверджували готовність працювати над спільними проєктами, обговорювали фінансування та стратегічні ініціативи.

2. Бізнесу та партнерам бракує залученості урядовців

B2B-зустрічі, панельні дискусії та сайд-івенти дозволили глибше обговорити потреби й рішення для відбудови, та українській стороні бракувало лідерства на ключових зустрічах поза форумом.

Дружні країни були представлені на високому рівні, чого від української делегації на деяких майданчиках не вистачало, і це звужувало можливості для повноцінного діалогу.

3. Енергетика — пріоритет для інвестицій, але є перешкоди

Україна робить ставки на низку напрямів: від розподіленої та децентралізованої генерації до так званого "атомного ренесансу". Якщо говорити про децентралізовану генерацію, то міжнародні фінансові інституції готові інвестувати та чекають на нові проєкти.

Але при цьому проблемним моментом, на додачу до воєнних ризиків, залишається гарантування на багато років вперед купівлі електроенергії, виробленої на нових ВДЕ-станціях.

Рекордні інвестиції у відновлювану енергетику України припали на 2017-2019 роки, коли нові проєкти ще могли претендували на гарантовані ціну та обсяг постачання електроенергії до 2030 року, а відтак окупність була більш прогнозованою.

Нині така система відсутня, і навіть її повернення не вирішило б проблему повністю, адже наразі ринок електроенергії перенасичений боргами і оплати часто відбуваються з вражаючими затримками.

4. Проблеми з залученням банківського фінансування

На відміну від передбачуваних європейських ринків, в Україні рівень бізнес-активності та насиченість надійними і банкабільними (такими, що задовольняють ризик-профіль банків для довгострокового фінансування) партнерами значно нижчі.

Для залучення банківського фінансування, наприклад, на будівництво вітропарку на Одещині, потрібен довгостроковий договір з великим споживачем. Аби ця угода задовольнила банк, такий покупець повинен гарантувати прогнозовані обсяги споживання на хоча б 10 і більше років наперед.

Звісно, не кожна компанія здатна покрити зобов'язання на такий термін, а під час російського вторгнення, коли ряд цивільних обʼєктів стають мішенню російських військ — і поготів. З позитивної динаміки можна відмітити готовність пошуку компромісу: усім потрібні нові генеруючі потужності, тож бізнес активно шукає альтернативні рішення.

5. Аукціони на квоти не користуються підтримкою

Обговорювали також слабкий інтерес та непереконливі нещодавні результати проведення аукціонів на розподіл квоти підтримки для ВДЕ проєктів, які, простіше кажучи, є пошуком "дешевшого" "зеленого" тарифу.

Красномовною стала низька зацікавленість в таких аукціонах, і це зрозуміло: в умовах повномасштабного вторгнення та незрілого ринку електроенергії питання спроможності України забезпечити довгострокові зобовʼязання постає вкрай різко.

Галузь уже не вперше стикається з довгою історією затримок з оплатами, недофінансування тарифів та інколи й односторонніх рішень влади, що прямо впливають на здатність відновлювальної енергетики втриматися на плаву.

Тож виробникам ВДЕ для майбутніх проєктів варто орієнтуватися більше на власну спроможність продавати. Та й відтягування запуску пілотних аукціонів на пʼять років викликало певний скепсис. Очікується, що частина питань відпаде після перших успішних проєктів, що запрацюють за аукціонною моделлю підтримки.

6. Складність залучення фінансування змушує шукати нестандартні рішення

Деякі ВДЕ-гравці створюють власні комерційні функції для ефективного продажу електроенергії з нових об’єктів, адже стандартні або попередні механізми не завжди працюють. Квоти підтримки потенційно покриють питання з гарантованим викупом, але є досить ризикованими, а "зелений" тариф вже не застосовується до нових потужностей.

Новітні механізми, як от корпоративні РРА, ще не відтестовані, механізм ринкової премії працює з лютого 2024 року лише номінально: виробники ВДЕ не отримали жодних платежів за ним, затримки з оплатою перевищили півроку. Та попри це не може не викликати поваги пошук українським бізнесом способу адаптації: низка виробників відновлюваної електроенергії вчиться працювати на ринкових умовах, готує проєкти саме для таких продажів.

7. Українське регулювання складне і потребує постійної залученості

Україна продовжує інтеграцію в ЄС та шукає баланс між конкуруючими пріоритетами, відтак законодавство змінюється часто. Та в той же час ця динаміка додає складності та непередбачуваності для бізнесу й необхідності тримати руку на пульсі постійно. Зазвичай, цей ризик нівелюється низкою гарантій, як-то незастосування ретроспективно гірших умов для інвестицій.

Найкращі практики взагалі включають суттєве спрощення регулювання, аби зменшити ризики та витрати на управління ними: згадаймо хоча б досвід ЄС щодо спрощення адміністративних барʼєрів задля швидкого нарощення ВДЕ потужностей. Та з нашого досвіду, регулювання ускладнюється, витрати на виконання нових вимог лише зростають, і швидкість прийняття важливих для бізнесу рішень інколи занизька.

Тож якість регулювання, брак його гнучкості, що вряди-годи важливо для адаптації до викликів в наших умовах, не сприяє інвестиційній привабливості. Попри це, варто відзначити і хороші приклади співпраці, зокрема активну роботу українських бізнес-асоціацій щодо регуляторних проблем.

У підсумку, ReBuild Ukraine ще раз підтвердив — бажання допомогти Україні є. Міжнародні партнери готові вкладати в конкретні проєкти, але для цього потрібна довіра та ефективні механізми подолання викликів сьогодення. Домашнє завдання для України — створити умови, які забезпечать сталість і привабливість умов для залучення приватного капіталу.