"183 дні": як статус податкового резидента власника впливає на бізнес

Як власникам українського бізнесу, які певний час перебувають за кордоном, уникнути подвійного оподаткування?

У багатьох країнах статус податкового резидента визначається за місцем постійного проживання, проте граничний термін перебування у 183 дні залишається важливим чинником. У спірних випадках саме він може стати вирішальним аргументом для податкових органів.

Для власників бізнесу податкова резидентність має ще одну важливу особливість: вона може суттєво впливати на податкове навантаження як на особисті доходи, так і на бізнес.

Якщо контролер компанії (власник) керує діяльністю з іншої країни, ця країна може визнати доходи компанії такими, що підлягають оподаткуванню на її території, прирівнюючи бізнес до постійного представництва. Це загрожує:

• Оподаткуванням доходів компанії за ставками країни резидентства власника.

• Потребою додаткового документального обґрунтування, що компанія не веде діяльності в цій країні.

• Фінансовими ризиками, якщо податкові ставки значно вищі, ніж у країні походження бізнесу.

Дмитро, власник і керівник великої торговельної компанії, що зареєстрована та веде діяльність в Україні, разом із сім’єю переїхав до Австрії. Перебуваючи там понад 183 дні, він отримав статус податкового резидента Австрії.

Це спричинило такі наслідки:

1. Оподаткування особистих доходів та дивідендів

   Дмитра зобов’язали декларувати свої глобальні доходи в Австрії, включаючи дивіденди від української компанії. У результаті його особисті доходи обкладалися австрійськими податками, які значно вищі за українські ставки.

2. Інтерес австрійської податкової до бізнесу

   Через те, що Дмитро, перебуваючи в Австрії, підписував важливі контракти та приймав стратегічні рішення для української компанії, податкові органи почали розглядати можливість визнання операційної діяльності компанії як постійного представництва в Австрії.

3. Необхідність доведення економічної присутності в Україні

   Дмитру довелося надавати докази, що управління компанією фактично здійснюється в Україні. Це включало:

• документацію, що підтверджувала роль місцевого менеджменту,

• дані про місце проведення нарад і прийняття ключових рішень,

• відомості про операційну діяльність, прив’язану до України.

Основні ризики для власників бізнесу

1. Подвійне оподаткування

Незважаючи на наявність угод про уникнення подвійного оподаткування, їх застосування вимагає чіткого документального підтвердження:

• економічної присутності компанії в країні реєстрації,

• незалежності операцій від країни перебування власника.Без цих доказів компанія може бути оподаткована як у країні реєстрації, так і в країні резидентства власника, що істотно знижує прибутковість.

2. Контроль за бізнесом із-за кордону

У багатьох країнах (наприклад, Німеччина чи Франція) контроль за бізнесом із території цієї країни може призвести до визнання компанії постійним представництвом. Це означає:

• оподаткування прибутків компанії за місцевими ставками,

• посилені перевірки діяльності,

• додаткові адміністративні зобов’язання.

3. Декларування глобальних активів

Країни, такі як Великобританія, Швейцарія чи США, вимагають від податкових резидентів декларувати глобальні активи. Це може:

• поставити під питання конфіденційність володіння,

• створити ризики втрати контролю над активами,

• спричинити оподаткування доходів із активів у цих країнах.

4. Штрафи та адміністративна відповідальність

Недекларування доходів, активів або помилки у звітності загрожують значними штрафами. Наприклад:

• у США штраф за недекларування іноземних активів може сягати 50% від їхньої вартості,

• в Італії за недекларування доходів передбачені високі штрафи та кримінальна відповідальність.

Як уникнути ризиків податкового резидентства: кейси з практики з урахуванням новацій BEPS

Останні зміни у міжнародному податковому законодавстві, зокрема в межах плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), посилюють контроль за транснаціональними бізнесами.

Це підвищує ризики для власників бізнесу, які можуть бути визнані податковими резидентами інших країн. Однією з ключових загроз є визнання постійного представництва компанії в іншій юрисдикції. Розглянемо, як мінімізувати такі ризики, базуючись на реальних кейсах.

1. Збереження юридичного центру бізнесу в країні походження

Кейс: Андрій, власник великої промислової компанії, зберіг юридичний і операційний центр свого бізнесу в Україні. Він:

• продовжує керувати операціями з України,

• регулярно проводить наради із топменеджментом,

• зберігає банківські рахунки й активи в Україні.

Хоча Андрій перебував у Польщі понад 200 днів, завдяки відсутності доказів перенесення управлінських функцій до Польщі, податкові органи цієї країни не визнали його податковим резидентом, а компанію — постійним представництвом.

2. Оптимізація структури активів відповідно до правил BEPS

Кейс: Олена, власниця парку комерційної нерухомості, зіштовхнулась із ризиком податкової прозорості після впровадження автоматичного обміну інформацією (CRS). Вона реорганізувала структуру активів через холдингову компанію на Кіпрі, яка відповідає критеріям економічної присутності (substance requirements).

• Це дозволило їй уникнути мультинаціонального оподаткування та виконувати вимоги угод про уникнення подвійного оподаткування.

• Водночас вона забезпечила дотримання мінімальних стандартів BEPS.

3. Сімейний офіс для глобального управління активами

Кейс: Група інвесторів з України перенесла частину своїх бізнесів в ОАЕ, що є привабливою юрисдикцією з низькими податковими ставками. Вони заснували сімейний офіс:

• Організація централізованого управління активами відповідала вимогам прозорості та substance.

• Сімейний офіс функціонував як незалежна структура, що дозволило уникнути ризиків визнання постійного представництва в інших юрисдикціях.

Рекомендації для власників бізнесу

1. Ретельно документуйте діяльність

Забезпечте прозору документацію, яка підтверджує, що центр управління бізнесом і більшість економічних інтересів зберігаються в країні походження.

2. Аналізуйте угоди про уникнення подвійного оподаткування

Україна має угоди з багатьма країнами, що допомагає знизити податкове навантаження. Наприклад, нові положення в угодах передбачають, що компанії повинні відповідати критеріям реальної економічної присутності.

3. Перевірте відповідність структури бізнесу новим правилам

Відповідно до BEPS, необхідно уникати використання "пустих" холдингів. Розгляньте створення холдингових компаній у юрисдикціях із чіткими податковими перевагами, такими як Швейцарія чи Люксембург, але з дотриманням substance requirements.

4. Залучайте фахових податкових консультантів

Своєчасна оцінка ризиків і правильне структурування активів можуть зекономити мільйони. Наприклад, у кейсі Олени грамотна консультація дозволила уникнути багатьох проблем із CRS.

5. Уникайте перевищення порога 183 днів у країні

Якщо перебування у певній країні є тривалим, готуйте документи, що підтверджують зв’язок із Україною:

• збереження нерухомості,

• місце роботи управлінців,

• інші економічні та соціальні зв’язки.

  
  6. Регулярно оцінюйте ризики постійного представництва

Якщо у вас є представники або операційні активи в іншій країні, переконайтеся, що їхня діяльність не перевищує допустимих рамок.

Висновок

Власникам великих активів важливо пам’ятати, що навіть незначна зміна статусу податкового резидентства може мати серйозні наслідки. Враховуючи зростаючі вимоги до прозорості, правильна стратегія управління бізнесом і дотримання міжнародних норм дозволяють мінімізувати податкові ризики та зберегти контроль над активами.