Зима на межі: чому зростає тривалість відключень

Кінець осені 2025 року ознаменувався черговими ударами по енергетичній інфраструктурі, що ускладнило і без того нелегке життя українців. У багатьох регіонах споживачі опинилися в умовах нестабільного електропостачання: графіки змінюються по кілька разів на день, кількість черг стабілізаційних відключень зростає до чотирьох, а час без світла іноді перевищує половину доби.

Хоча енергетики докладають максимум зусиль для утримання системи в робочому стані, відключення стали тривалими та непередбачуваними. Це не випадковість. Коментарі керівництва НЕК "Укренерго" містять зважений, але чіткий меседж: графіки можуть діяти всю зиму, а ситуація залежатиме від багатьох змінних.

Водночас опрацьовуються різні моделі розвитку подій: від відносно контрольованих відключень до глибокої кризи з тривалими розривами. Хоча анонсу блекаутів немає, дискусія про довгі відключення стала відкритою.

Чинники нестабільності: війна, холод, дефіцит генерації

Ключовим фактором нестабільності залишається війна. Восени 2025 року агресор здійснив серію повітряних атак по об'єктах генерації, системах передавання й розподілу електроенергії. За підрахунками експертів, з початку сезону зафіксовано понад десять таких ударів, а до кінця зими їх кількість може перевищити сорок.

Уже зараз наслідки відчутні: на окремих об'єктах генерації ступінь пошкоджень сягає 70%, а 19 листопада внаслідок атаки знизили генерацію три АЕС. Це суттєво обмежує резерви системи, особливо в періоди пікового споживання.

Другий чинник – морози. Зниження температури впливає на споживання, особливо в побутовому секторі. Навантаження на мережі зростає імпульсивно, що потребує негайної реакції диспетчерів. Вони вмикають додаткову генерацію та збільшують імпорт, але в умовах руйнувань інфраструктури це не завжди можливо.

Третій чинник – дефіцит маневрових потужностей. Відновлення об'єктів іде повільно, частина з них – на межі експлуатації. Хоча сонячна енергія частково компенсує втрати (після 25 грудня її частка традиційно зростає), у грудні-січні загальний дефіцит може сягати 3-4 ГВт у пікові години споживання.

У поєднанні ці чинники створюють передумови для систематичних і тривалих відключень, які цього разу можуть затягнутися на тижні.

Чому графіки змінюють у реальному часі

Для багатьох споживачів найбільш прикрою частиною нинішньої ситуації є хаотичність графіків. Люди бачать на сайті оператора одне, а в реальності відбувається інше: відключення тривають довше, світло зникає без попередження. Це не брак компетентності, а наслідок роботи системи в аварійному режимі.

Зараз у багатьох регіонах країни електропостачання забезпечується через резервні або тимчасові лінії живлення, які не були призначені для таких навантажень. Коли на одну лінію "сідає" надто багато споживачів, вона може виходити з ладу, створюючи нові ризики і для мереж, і для відновлення.

Щоб уникнути повного знеструмлення, диспетчери змінюють графіки в ручному режимі. Такий підхід дозволяє зберегти керованість системи.

Ніхто не створює плутанину навмисно: енергетики намагаються максимально довго подавати світло більшій кількості споживачів, використовуючи наявні ресурси. Іноді це призводить до необхідності змінювати плани кілька разів на день.

Удари й захист: чому ситуація ускладнилася

Останні атаки агресора мають іншу якість. Якщо у 2022-2023 роках їх головним фокусом була генерація, то зараз вони спрямовані на вузлові підстанції, газосховища і логістичну інфраструктуру. Це ускладнює відновлення об'єктів.

Мета ворога – послідовне виведення з ладу всіх ключових елементів системи. Хоча понад 70% трансформаторів мають захисні кожухи чи розміщені в укриттях, цього все одно недостатньо, аби повністю запобігти руйнуванню.

Проблема ускладнюється тим, що миттєво відновити одразу кілька підстанцій чи ТЕС неможливо. Потрібні деталі, високовольтне обладнання, логістика і фахівці. Тож шанси на швидке повернення до стабільного енергопостачання нижчі.

Якими можуть бути відключення

Чи варто готуватися до ще довших відключень? Хоча офіційних прогнозів на весь сезон немає, з окремих заяв керівництва "Укренерго" можна зробити висновок: відомство готується до кількох сценаріїв, від помірного до критичного.

У компанії визнають, що графіки можуть діяти всю зиму, залежно від перебігу війни та стану енергетичної інфраструктури. Можливе і зростання тривалості відключень, особливо під час морозів, коли попит на електроенергію різко зростає.

Система має запас міцності завдяки імпорту, газовій та атомній генерації, але він не безмежний. Уже зараз у пікові години застосовуються чотири черги погодинних відключень. Якщо інтенсивність атак не знизиться, цей показник може зрости.

У ситуації постійної загрози всі довгострокові прогнози умовні. Проте зрозуміло: енергетики не виключають гірших сценаріїв, навіть якщо сподіваються їх уникнути.

Чи є підстави для обережного оптимізму

Попри всі труднощі, енергосистема тримається і це вже досягнення. Масовані удари не призвели до повного блекауту, енергетики щодня балансують систему, використовуючи атомну генерацію, імпорт, сонце, вітер та газові установки.

В окремі дні сонячна енергія додає до енергобалансу до 8% і після 25 грудня ця частка зростає. Водночас газові електростанції забезпечують критичні точки і за умови злагодженої роботи можуть утримати мінімальний рівень стабільності.

Понад те, поступово вдається відновлювати пошкоджені об'єкти, хоч і не в повному обсязі. Кожен день без нових масштабних ударів – це шанс поліпшити ситуацію, перерозподілити навантаження, зміцнити вразливі точки.

Тому попри загрози залишається простір для обережного оптимізму. Система жива, люди готуються, резерви працюють. Головне – українці вкотре демонструють здатність адаптуватися до найважчих умов.

Нова зима – стара дискусія

Ми увійшли в опалювальний сезон з усвідомленням, що енергетичний фронт не менш важливий, ніж бойовий. Хоча українська енергосистема демонструє стійкість, умови стали жорсткішими, ризики – глибшими, а ставки – вищими.

Цьогорічні відключення – не просто наслідок ударів. Це результат кількох криз: дефіциту генерації, пошкодження критичної інфраструктури, імпровізованого енергетичного розподілу та рекордного навантаження через похолодання.

У таких умовах ключове завдання – не допустити системної дестабілізації. Це означає, що необхідно працювати оперативно й адаптивно і водночас – ухвалювати стратегічні рішення, які зменшать уразливість у майбутньому.

Енергосистема працює на межі можливого в рамках чинної моделі. Її зміна – модернізація, децентралізація, інвестиції в резервні потужності – дозволить вистояти і вийти з цієї зими сильнішими. Ознаки системних змін уже є попри війну.