Як дати українцям тепло і світло

Успішні дії Сил оборони і теплі зими 2023-2025 років породили в деяких можновладців думку, що комунальна енергетика не є предметом особливої уваги. Проте фахівцям уже з моменту перших масованих атак восени 2022 року було зрозуміло: саме підприємства енергетики стануть головною ціллю агресора.

Сезон 2025-2026 років почався з важких втрат: з жовтня ворог знищив 8 500 млн кВт електрогенерації. На його прицілі залишається теплова генерація. Унаслідок зимових атак ворог знищив та суттєво пошкодив ТЕЦ у великих містах.

Потужність знищеної генерації майже дорівнює обсягу потужності АЕС України, які працюють, а пошкодження обладнання систем передавання й розподілу електрики значно ускладнює можливості її передавання в центральні та східні регіони України. Що означає високу потребу в додаткових потужностях.

Автономна й розподілена генерація

У надзвичайно складній енергетичній ситуації дедалі частіше як панацею під час тривалих відключень згадують автономну генерацію, що здатна забезпечити локальних споживачів електроенергією без видачі генерації в розподільчу мережу.

Такі установки представлені у вигляді генераторів з різними видами пального та систем накопичення енергії (комплекс мережевого інвертора й акумуляторів).

Терміни встановлення такого устаткування вимірюються кількома днями чи тижнями, устаткування компактне і має доволі просту логістику. Проте такі установки малопотужні і їх доцільно використовувати суто локально: у приватних домогосподарствах та підприємствах малого й середнього бізнесу.

Для вироблення більшого обсягу електроенергії потрібна розподілена генерація. Її ключовим завданням на період дії військового стану є децентралізація наявних систем тепло- й електропостачання, коли ворог систематично знищує великі об'єкти генерації, залишаючи споживачів без тепла та електроенергії.

Встановлені в районах міст когенераційні установки з газопоршневими або газотурбінними двигунами здатні забезпечити мінімальні потреби споживачів електричної і теплової енергії в разі виходу з ладу централізованих систем.

Зазвичай когенераційні установки мають компактне (контейнерне) виконання і не потребують значних земельних ділянок для розміщення. Це дозволяє ставити їх у безпосередній близькості до споживачів. Терміни реалізації таких проєктів – 3-12 місяців залежно від ступеня складності проєкту й наявності обладнання.

Головна перевага когенераційних установок – можливість швидко змінювати потужність та висока ефективність. Для їх роботи необхідно підвести комунікації: газ для роботи двигунів, тепло- й електромережі для видачі потужності.

При роботі в режимі когенерації (одночасне виробництво теплової та електричної енергії) ці установки мають високий ККД (до 90%). Вони є основною альтернативою для міст з централізованими системами енергопостачання. Таке обладнання може покрити мінімальні потреби населення в енергозабезпеченні.

Чому потрібен антикризовий план

В Україні встановлюють когенераційні установки одиничною потужністю від 500 кВт до 5 МВт на базі газопоршневих двигунів і до 54 МВт – на базі газотурбінних.

У Київській області встановлена 51 когенераційна установка, їх загальна потужність становить близько 110 МВт. В Україні введено в експлуатацію понад 570 МВт децентралізованих потужностей у комунальному секторі. У 2026 році планується ввести ще понад 500 МВт нових децентралізованих потужностей.

Здавалося б, прекрасні новини і доволі перспективні плани енергетичної децентралізації. Однак заплановані потужності з урахуванням реального стану об'єктів генерації Києва не зможуть вирішити всі проблеми мешканців столиці. Це не та потужність, яка здатна компенсувати знищені ворогом обсяги.

Порівняймо: встановлена електрична потужність київських ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 дорівнює 1 450 МВт, теплова – майже 4 тис. Гкал/год. Сумно, але доводиться визнати: майже трирічне очікування дива й надії, що з генерацією більше не станеться нічого поганого, потрібно в прискореному режимі компенсувати.

Чи є можливість це зробити оперативно? Навряд. Проте деякі антикризові кроки можна й необхідно реалізувати. Перший з них – терміново розробити нову схему тепло- й електропостачання міста з детальним розбиванням на окремі мікрорайони, об'єкти критичної інфраструктури і території.

Далі слід визначити граничні технологічні параметри цих районів (максимальний, номінальний і мінімальний рівні споживання), зважаючи на тимчасові санітарно-гігієнічні нормативи на період дії військового стану.

З огляду на мінімально необхідний рівень потужностей слід розробити технічні специфікації з уніфікацією та обмеженням типорозмірів обладнання в межах однієї громади й ініціювати пошук доступного обладнання на світових ринках.

Серед термінових завдань – повноцінне обстеження та розробка проєктів реконструкції комунікацій і створення сервісних центрів з технічного обслуговування обладнання. Необхідним кроком є і розробка проєктів з урахуванням встановлення додаткових захисних споруд для обладнання.

Турборежим для енергетики

Російські атаки не припиняються і саме наявність у містах об'єктів розподіленої генерації дозволяє створити локальні джерела тепла й електроенергії. Їх можна швидко запустити в роботу, а за необхідності – захистити й відремонтувати.

Когенераційні установки, блочно-модульні котельні й газотурбінні установки – це вкрай важливі для функціонування міст обʼєкти. Їх невідкладна купівля за власні та партнерські кошти – важливе завдання для уряду і місцевої влади. Потрібної енергетичної децентралізації можна досягнути за вісім-десять місяців.

У грудні 2025 року уряд спростив процедуру встановлення об'єктів розподіленої генерації та усунув обмеження щодо потужності. Раніше обмеження за потужністю понад 1 МВт створювали труднощі для громад, лікарень, шкіл і підприємств.

Уряд також схвалив зміни, що дозволять завершити конкурс на будівництво обʼєктів генерації і почати проведення нових конкурсів. Наприкінці грудня Міненерго розблокувало конкурс на будівництво нової генеруючої потужності.

Тепер час діяти: купити обладнання, розробити й затвердити проєкти, встановити нові потужності. Теплові й електричні станції залишаються цілями ворога, а руйнування навіть одного об'єкта може залишити без світла й тепла тисячі осель.

Тож активний розвиток розподіленої генерації видається правильним рішенням. Досягти потрібного рівня децентралізованої генерації можливо за щільного графіка в турборежимі до початку опалювального сезону 2026-2027 років.