Як інвестувати у відновлювану енергетику

2026 рік почався для українців з нових ударів по енергетичній інфраструктурі. Проте зараз ми зустрічаємо їх не так, як у перший рік великої війни. Вона пришвидшила трансформацію: енергетика стала більш децентралізованою, менш уразливою до точкових ударів, з'явилося більше резервних потужностей.

Чималу роль у зміцненні енергетики відіграють відновлювані джерела та системи накопичення енергії. У 2024 році об'єм електроенергії, виробленої з ВДЕ (СЕС, ВЕС, біо- та МГЕС), зріс порівняно з 2023-м на 6,4% до 11 млн МВт-год. У липні 2025 року було 2 427 виробників електроенергії з ВДЕ, понад 85% з яких – СЕС.

Відновлювана енергетика стала не просто "зеленою" опцією, а невід'ємною частиною енергетичної стабільності. Галузь демонструє стійкість, активно залучає інвестиції. Установки зберігання електроенергії (УЗЕ) компенсують недоліки відновлюваних джерел та підвищують їх рентабельність для інвестора.

Можливості для приватного сектору

Країни з розвиненими економіками вкладають дедалі більше коштів у відновлювані джерела енергії. Сукупні глобальні витрати на енергетичний перехід у світі у 2024 році сягнули 1,77 трлн дол., що на 17% більше, ніж у 2023 році.

В Україні цю галузь активно підтримують міжнародні партнери. Фінансування та гранти надходять від ЄІБ, Світового банку, програм Євросоюзу, уряду Німеччини, фондів, які опікуються громадами та бізнесами.

Враховуючи міжнародну підтримку, українські інвестори сміливіше виходять на цей ринок. За даними BDO, приватний сектор разом з міжнародними партнерами за останні роки вклав в Україні в проєкти з відновлюваної енергетики 10 млрд євро. Найбільше приватний капітал цікавиться сонячною та вітровою енергетикою.

Сонячна енергетика – ядро ВДЕ. Її частка становить 55-75% від загального обсягу відновлюваної генерації. Одна з мереж супермаркетів у 2025 році інвестувала в сонячні станції 150 млн грн. За її оцінками, інвестиції повернуться за два роки, після чого компанія зможе економити 50 млн грн щорічно.

Крім того, інвестиції в сонячну генерацію дають можливість диверсифікувати доходи. Це і продаж надлишку електроенергії, і участь у ринку двосторонніх договорів, і можливість укладати "зелені" РРА-контракти (довгострокові угоди купівлі-продажу електроенергії між виробником та приватним споживачем – ЕП).

Головний мінус СЕС – нерівномірність та непередбачуваність генерації, адже вони залежать від погоди, пори року та часу доби. Саме тому дедалі більше "сонячних" проєктів комплектуються системами накопичення енергії (BESS/УЗЕ), що перетворилося на окремий тренд і цілий напрямок для інвестицій.

Вітрові станції теж перспективні з точки зору інвестицій. Україну підтримує уряд Нідерландів, який пообіцяв виділити 300 млн євро на реконструкцію і стале відновлення. Деякі великі українські компанії активно вкладають у вітрову енергетику власний капітал і залучають міжнародні кошти. Навесні 2025 року потужність портфеля готових до будівництва ВЕС в Україні становила 4 ГВт.

Якщо раніше інвестиції в сонячні і вітрові проєкти були доступні лише для великих гравців, то зараз ситуація поступово змінюється. Уже діють платформи та ініціативи, які включають інвесторів "з маленьким чеком" у проєкти ВДЕ включно із сонячною енергетикою і частково – з перспективою для вітрової.

Ринок накопичення енергії

Цей напрямок теж активно залучає приватні інвестиції. Ринок зростає через критичну потребу в маневрових потужностях. УЗЕ здатні миттєво за командою регулятора віддати електроенергію в мережу або забрати її надлишок. Власники батарей отримують винагороду за очікування в резерві та виконання команд.

Логіка роботи УЗЕ ґрунтується на енергетичному арбітражі: вони акумулюють енергію тоді, коли вона найдешевша (вночі або в обідні години) і постачають у мережу в пікові години (увечері). Це дозволяє заробляти на різниці цін.

За останні два роки вартість батарей суттєво знизилася, сформувалася сприятлива політика держави і з'явилися можливості фінансування, що зацікавлює інвесторів. Стрімкий розвиток сонячної та вітрової енергетики в Україні підсилюють попит на УЗЕ, які добре комбінуються з наявними бізнес-моделями.

СЕС з УЗЕ стійкіші до цінових коливань, дають більшу дохідність інвестицій (22-27% річних), дозволяють отримувати вищу ціну за вироблену електрику.

Формати участі для приватних інвесторів

Баланс генерації з відновлюваних джерел в Україні ставатиме дедалі "зеленішим".

За оцінками Boston Consulting Group, до 2040 року частка ВДЕ в структурі генерації електроенергії може зрости удвічі. Однак вдале інвестування в "зелений" сектор залежить від готовності підприємців розглядати різні формати участі в процесі. Залежно від глибини залучення капіталу можна виділити три варіанти.

Перший – партнерські проєкти. Бізнес і приватні інвестори можуть співфінансувати будівництво станцій, отримуючи частину доходу від продажу електроенергії.

Другий – спільна участь в енергетичних рішеннях. У цьому форматі приватні інвестори частіше розглядають можливості локальних енергетичних спільнот та децентралізованих проєктів. ОСББ, громади або бізнеси встановлюють сонячні панелі з УЗЕ, а інвестори можуть фінансувати частки в таких проєктах.

Третій – колективні інвестиції в енергетичні об'єкти: інвестори об'єднують кошти, а керівна компанія проєктує, зводить об'єкт та управляє ним. В Україні вже працюють кооперативи, які фінансують великі УЗЕ, залучаючи приватні інвестиції понад 25 тис. дол. Дохідність таких вкладень може перевищувати 20% річних.

Попри воєнні ризики, сектор ВДЕ в Україні зростає. Проте для реалізації проєктів потрібно усувати ринкові, регуляторні та політичні проблеми. Інвестори ж мають зважувати ризики і, перш ніж вкладати кошти, підбирати надійних партнерів.