Енергетичне кільце стискається. Чому Київ ризикує провести зиму без світла?

Сподівання на теплу зиму чи неточність російських ударів не допоможуть Києву пройти цю зиму без проблем з електропостачанням. Питання лише в тому, наскільки тривалими будуть відключення та чи вдасться силам ППО і енергетикам не допустити найгіршого сценарію.

Росіяни продовжують системні атаки на Київ та область, намагаючись повністю знищити місцеві теплоелектроцентралі та розірвати так зване "енергетичне кільце", щоб повністю занурити столицю в темряву та холод.

Місто вже втратило значну частину власної генерації, а ударами руйнуються підстанції, через які електрика надходить з інших регіонів. За сильних морозів та нових влучань сценарій із 20-ма годинами без світла вже не виглядає чимось неймовірним.

Що таке "Київське енергетичне кільце", які ризики несе його пошкодження та до чого готуватися мешканцям столиці?

Що таке "Київське енергетичне кільце"

Звертаємо увагу, що в цьому тексті не розкривається жодна чутлива інформація. Сама конфігурація енергосистеми давно не є секретом для ворога (про що попереджали в "Укренерго"), таємними є системи захисту, резервування обладнання та алгоритми їх відновлення після обстрілів.

У вузькому технічному розумінні "Київське енергетичне кільце" – це система високовольтних ліній електропередачі та підстанцій 330 кіловольт (кВ), яка з'єднує столицю з об'єднаною енергосистемою України та дає змогу передавати електроенергію до міста з різних напрямків.

Ключовим елементом енергоживлення є й підстанція 750 кВ "Київська", через яку до столиці може доставлятися електрика з Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій (АЕС).

З огляду на стратегічну важливість ці об'єкти перебувають під безперервними обстрілами ворога. Мета – відрізати Київ від об'єднаної енергосистеми України та спричинити блекаут.

Простими словами, "кільце" – це своєрідні "дороги" для електроенергії. Лінії передають її до столиці, а підстанції забезпечують перетворення напруги та подальшу передачу в мережі, безпосередньо до споживачів.

Якщо одну ділянку цієї "дороги" пошкоджено обстрілами, потоки електроенергії можна перенаправити іншими лініями. Саме можливість використовувати альтернативні маршрути і допомагає підтримувати електропостачання після пошкоджень.

Кільце є критично важливим елементом енергозабезпечення Києва, оскільки місто споживає набагато більше електроенергії, ніж виробляють власні джерела генерації.

Скільки споживає Київ та чому почались відключення

Київ – найбільший споживач електроенергії в Україні. За оцінками профільних експертів, зараз споживання становить 1-1,2 ГВт або 12-15% від загальнодержавного, а взимку, залежно від температури, навантаження може зрости до 1,8-2 ГВт.

Ще минулого року, до масштабних зимових обстрілів, внутрішня генерація відігравала ключову роль у забезпеченні міста електроенергією. За даними співрозмовників ЕП в одній з енергетичних компаній, її внесок міг сягати близько 1,3 ГВт. Передусім йшлося про Київські ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ (ТЕЦ-4).

Зараз ці станції повністю втратили можливість виробляти електрику. Попри це, під час масованої атаки в ніч на 14 жовтня усі три вищезазначені ТЕЦ були повторно уражені ворогом.

Тож тепер столиця вимушена більшою мірою покладатися на електроенергію, яку потрібно доставляти з інших регіонів через енергокільце. Однак проблема в тому, що його ключові елементи вже більше місяця перебувають під постійними обстрілами. Частина атак призводить до пошкоджень обладнання.

При цьому, щоб створити серйозні проблеми, росіянам не обов'язково повністю зруйнувати енергетичне кільце. Достатньо пошкодити кілька критичних вузлів, через які проходить значна частина потоків електроенергії.

У результаті може виникнути ситуація, коли електроенергія в енергосистемі загалом є, але мережі не можуть передати її до столиці в потрібному обсязі. А якщо одночасно в місті бракує власної генерації, ситуація ускладнюється ще більше.

У таких умовах диспетчери змушені обмежувати споживання, зокрема запроваджувати аварійні або планові відключення за графіками. Це дає змогу втримати баланс між доступною потужністю та споживанням і не допустити масштабної аварії в енергосистемі.

Тривалість відновлення при цьому безпосередньо залежить від характеру пошкоджень. Частину обладнання можна відремонтувати відносно швидко. Заміна великого силового трансформатора або іншого складного устаткування може потребувати значно більше часу, особливо якщо потрібного обладнання немає в резерві.

Додаткові складнощі створюють повторні атаки, тривалі повітряні тривоги, небезпека для ремонтних бригад, а також спроби уряду скоротити квоту бронювання для працівників енергетичних компаній. Тому навіть після оперативного ремонту ситуація може знову погіршитися, оскільки обстріли останнім часом не припиняються, а енергетики змушені постійно працювати під ризиком нових ударів.

Чого очікувати взимку

Головний ризик для Києва – одночасний збіг трьох чинників: низької температури повітря, високого споживання та обстрілів з обмеженням можливості передачі електрики до столиці. За такого поєднання навіть справна генерація в інших регіонах не гарантує, що Київ отримає достатньо електрики. Тому можливі різні сценарії.

За відносно сприятливого розвитку подій енергетики відновлюватимуть пошкоджене обладнання, а нові удари не завдаватимуть критичних втрат. У такому разі обмеження можуть бути помірними, хоча повністю уникнути відключень буде складно. Для споживачів це означатиме по 8-10 годин без світла на добу.

Якщо атаки триватимуть, а частина обладнання залишатиметься пошкодженою, за помірного холоду Київ може зіткнутися з більш тривалими відключеннями. За такого сценарію відключення можуть сягати від 12 до 16 годин на добу.

Найскладніший сценарій – регулярні масовані удари по ключових підстанціях та інших елементах енергосистеми на тлі сильних морозів. У такому разі тривалість обмежень може зрости до 20 годин на добу. При цьому у сценарій, за якого ворогу вдасться знищити усе та повністю "погасити Київ", опитані ЕП співрозмовники в енергетичних колах не вірять.

Наслідки залежатимуть від того, які саме об'єкти буде пошкоджено, наскільки швидко вдасться їх відновити та скільки електроенергії залишиться доступною для передачі до столиці.

Окремий виклик – забезпечення критичної інфраструктури: роботи насосів водопостачання, систем теплопостачання, транспорту, лікарень та зв'язку.

Для цих цілей столиці необхідно орієнтовно 200 МВт потужності. Передусім йдеться про когенераційні установки та генератори великої потужності. За даними джерел ЕП, в Києві вже введено в роботу близько 150 МВт розподіленої генерації. До кінця року вона має зрости до 180-185 МВт. Додатково до зими можуть запрацювати приватні об'єкти ще на 55-60 МВт, близько половини з яких уже готові.

***

Цілком очевидно, що захист критичних для Києва енергетичних об'єктів від балістики передусім залежить від ефективності протиповітряної оборони. Інженерний захист, побудований на більшості підстанцій, може зменшувати наслідки окремих уражень, але не здатен гарантувати збереження критичного обладнання після прямого влучання.

Тому в умовах дефіциту ракет до систем Patriot важливо мати необхідний обсяг резервного обладнання, підготовлені ремонтні бригади та чіткі алгоритми дій у кризових ситуаціях.

Досвід попередніх зим показує, що українські енергетики добре навчилися працювати в умовах масштабних руйнувань. Проте це не скасовує фізичних обмежень мережі й не гарантує безперебійного постачання електрики за будь-якого сценарію атак.

Для Києва цієї зими вирішальними будуть три речі: скільки електрики вдасться доставити до міста, як швидко енергетики відновлюватимуть пошкоджене обладнання та чи зможе резервна генерація підтримувати критичні об'єкти.

Саме від цього залежить, наскільки тривалими будуть відключення. Київ може пережити зиму без повного колапсу енергопостачання, але розраховувати, що за постійних атак столиця обійдеться без тривалих перебоїв зі світлом, було б наївно.