"Зимова кампанія" ударів по енергетиці стартувала. Чи залишиться Київ без світла, тепла та води?

У ніч на 30 вересня росіяни дали офіційний старт "зимовій кампанії" обстрілів енергетики. Це сталось на 10 днів раніше, ніж торік. За даними ЕП, ворожа балістика та дрони передусім атакували енергообʼєкти в Києві та області. Серед цілей – ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та інфраструктура для передачі електрики.

Минулий опалювальний сезон наочно продемонстрував, з якими проблемами можуть зіткнутися громадяни через масовані удари по критичній інфраструктурі. Цьогоріч Україна підходить до зими більш підготовленою. Це стосується відновлення генерації, резервних джерел живлення, захисту, збільшення запасів обладнання та ремонтних бригад.

З іншого боку, усі прекрасно розуміють, що повністю захистити енергосистему від атак неможливо. Тому сценарій, за якого взимку вдасться обійтися без перебоїв зі світлом, теплом чи водою, фактично виключений.

Путін не хоче і найближчим часом точно не планує домовлятися про енергетичне перемир'я, оскільки розглядає майбутні удари як інструмент тиску на українську владу та спосіб впливати на позицію Києва під час майбутніх переговорів.

Особливу увагу ворог, вочевидь, приділить атакам на найбільш населене місто – Київ, намагаючись вплинути на настрої мешканців столиці, які не може ігнорувати влада.

Глобальна мета Кремля – спричинити гуманітарну катастрофу та зробити столицю України повністю непридатною до життя. З чим Київ готується увійти в опалювальний сезон, які стоять виклики та до чого готуватись населенню, розбиралась ЕП.

Плани стійкості

На початку березня цього року Рада національної безпеки і оборони затвердила "Комплексні плани стійкості" регіонів та великих міст. У них були визначені покрокові дорожні карти підготовки критичної інфраструктури до майбутнього опалювального сезону.

Раніше ЕП детально описувала, що передбачають ці документи, скільки мала коштувати їх реалізація та чи реально все зробити до початку холодів. Якщо коротко нагадати суть, то плани передбачали чотири ключові напрямки, які можуть між собою перетинатися:

• Перший – захист об'єктів критичної інфраструктури. Йдеться про протиповітряну оборону та добудову фізичних укриттів другого рівня на об'єктах Укренерго, Нафтогазу, "Оператора ГТС" та місцевих обленерго.
• Другий – будівництво 1,5 ГВт розподіленої генерації. Найбільше – у Києві, Київській, Дніпропетровській, Одеській та Полтавській областях.
• Третій та четвертий пункти – безперебійне постачання тепла та води.

Ключовою ідеєю планів було моделювання повного блекауту та відповідь на питання, як у таких умовах місто забезпечить подачу тепла та води. "Концепцію назвали "Темно, але тепло". Тобто в місті після обстрілів може зникати світло, але вода і тепло мають бути завжди", – розповідав ЕП директор "Центру дослідження енергетики" Олександр Харченко.

Одразу після ухвалення "Планів стійкості" співрозмовники ЕП в енергетичних колах називали їх занадто амбітними та оптимістичними, а також не вірили у можливість їх реалізації до початку зими.

Більш реальними термінами завершення робіт джерела ЕП називали три роки. Що з цього вийшло та з чим Київ готується зайти в опалювальний сезон?

Що буде з електроенергією

До перших ударів в енергосистемі України спостерігався суттєвий профіцит. Якщо простими словами, то електрики набагато більше, ніж у цей період часу потрібно споживачам.

За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, на вечірній максимум наразі доступно понад 15 ГВт генерації. І це при тому, що в системі працюють лише шість із девʼяти доступних блоків АЕС (три залишаються у ремонтах). До 1 листопада потужність генерації планують збільшити до 19,6 ГВт, а до кінця року – до 21,4 ГВт.

При цьому мінімум споживання минулого тижня був на рівні 6 800 МВт, а максимум – 10 200 МВт. Суттєве падіння споживання електрики в країні пов'язано із постійними атаками на великі металургійні підприємства, які вимушені зупиняти свої виробництва.

Зрозуміло, що взимку споживання зросте. Але якщо всі заявлені ремонти завершать, самої генерації має вистачати для балансування системи за звичайних зимових температур, розповідає співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній.

"Однак треба робити поправку на те, що по енергетиці буде прилітати. Станом на кінець вересня минулого року на папері у нас з генерацією теж все було нормально. Але після кількох хвиль ударів ми отримали 5-6 тисяч МВт дефіциту в системі", – додає співрозмовник.

Тому головний ризик цієї зими – не брак генерації до початку опалювального сезону, а ризик швидко втратити її внаслідок нових ударів.

Для Києва це особливо важливо. Російські атаки вже знищили значну частину внутрішньої генерації столиці. Частину потужностей планують відновити, але відремонтовані об'єкти залишаються пріоритетними цілями.

Тому другий великий напрям підготовки – забезпечити доставку електрики до столиці. Ключовими елементами так званого "київського енергетичного кільця" є чотири підстанції 330 кВ та десятки менших підстанцій 110 кВ.

В межах "Плану стійкості" на них мали побудувати захист другого рівня. За даними ЕП, наразі частина робіт уже завершена, решту захисту планують добудувати до кінця року, попри урядові заяви про зупинку капітальних видатків. Важливо зазначити, що другий рівень покликаний захистити об'єкти від атак дронів, але не розрахований на удари балістики.

Паралельно, в рамках свого "Плану стійкості", Київ створює власні резервні джерела електрики. У документі, який є в розпорядженні ЕП, пікове зимове навантаження оцінюється у близько 2 ГВт, з яких приблизно 280 МВт припадає на критичну інфраструктуру. Саме для останньої і має бути створений резерв із генераторів та когенераційних установок.

За даними ЕП, із запланованих 200 МВт розподіленої генерації в роботу вже введено близько 150 МВт. За оцінкою одного зі співрозмовників на енергоринку, до кінця року місто зможе отримати близько 180-185 МВт із 200 МВт. Додатково до зими можуть запрацювати приватні об'єкти ще на 55-60 МВт, приблизно половина з них готова вже зараз.

Важливий нюанс для розуміння: розподілена генерація не буде працювати напряму на потреби населення, її головна функція – не допустити зупинки критичної інфраструктури, якщо основні джерела генерації або мережі будуть пошкоджені.

Тобто, у разі дефіциту електроенергії пріоритет матимуть водоканали, котельні, лікарні, зв'язок, транспорт та інші критичні об'єкти. Для звичайних споживачів, як і минулого року, діятимуть графіки аварійних або погодинних відключень. Які сценарії є для населення?

"Якщо буде мороз нижче мінус 10 градусів і ми не встигнемо відновити частину генерації, то орієнтовно нас очікують до восьми-десяти годин відключень на добу. Це сценарій без обстрілів", – прогнозує топменеджер однієї з державних енергетичних компаній.

"Є, звичайно, і песимістичний сценарій – це масовані обстріли та суттєві руйнування. Тоді світло можуть давати всього по 4 години на добу, відповідно до 20 годин Київ буде без світла", – додає він. При цьому повністю "погасити Київ", за оцінкою співрозмовників ЕП, Росії не вдасться.

Отже, найгірший сценарій для столиці – це тривалі відключення для більшості споживачів при одночасному збереженні живлення критичної інфраструктури.

"Точний прогноз зараз ніхто не дасть. Ситуація залежить від багатьох чинників. Вона може бути різною залежно від того, куди і як битимуть, які потужності залишаться в роботі, як швидко вдасться відновлюватись тощо", – резюмує співрозмовник ЕП.

Які ризики для тепла

З теплом ситуація складніша. Київська система теплопостачання історично дуже централізована: близько 70% міста опаленням забезпечують три великі ТЕЦ.

Саме тому одним із ключових напрямків "Плану стійкості" було створення резервних джерел тепла. Йдеться про модернізацію старих котелень, будівництво нових, встановлення когенераційних установок та створення перемичок між різними ділянками тепломереж.

Ідея полягає в тому, щоб у разі втрати великої ТЕЦ окремі райони могли отримувати тепло з альтернативних джерел. Однак проблема в тому, що повністю продублювати величезні київські ТЕЦ за кілька місяців неможливо.

"Київські ТЕЦ мають потужність як декілька обласних центрів. Їх будували десятками років за умов необмежених ресурсів Радянського Союзу", – розповідає співрозмовник ЕП у київській міській владі.

Тому повністю захистити Київ від втрати тепла цього року не встигнуть. За оцінкою співрозмовника ЕП в урядових колах, цієї зими резервного теплопостачання можуть не мати від 2500 до 3000 будинків. Інший співрозмовник припускає, що кількість таких будинків може бути навіть більшою. Всього в Києві 12 тис. багатоквартирних будинків.

"Точно сказати, які саме будинки залишаться без тепла зараз складно. Але потенційно в зоні ризику частково Солом'янка, Голосієво, Печерськ, Теремки, Березняки, частково Дніпровський район, частина Троєщини і навіть Оболонь", – розповідає Харченко.

Тому, як і у випадку з електрикою, потенційні сценарії розвитку подій залежать від масштабу атак.

За оптимістичного сценарію, коли основні джерела тепла продовжують частково працювати, а пошкодження окремих об'єктів швидко ремонтуються, Київ має пройти зиму без масштабної втрати тепла. Резервні котельні та перемички повинні дозволяти локалізувати проблеми.

Але за масованих ударів по ТЕЦ та великих котельнях проблеми з теплом неминучі. "У Києві три великі станції, які вже були пристріляні, тому тут не треба бути великим провидцем, щоб розуміти, що по них продовжать бити", – каже співрозмовник ЕП в одній з енергетичних компаній. Впродовж 30 вересня росіяни завдавали постійних ударів по одній із столичних ТЕЦ.

У такому випадку місто переходить до аварійного режиму: резервні котельні, генератори, аварійні бригади та мобільне обладнання використовуватимуть там, де це можливо. Найвищий пріоритет, знову ж таки, в об'єктів критичної інфраструктури.

А от для частини житлових будинків резерву просто не буде. У найгіршому разі місто буде змушене компенсувати відсутність опалення електроенергією.

"У крайньому разі, якщо в якихось зонах тепла не буде, ці зони мають виключатися з графіків відключень електрики або принаймні відключення там будуть не такими тривалими, як у решти міста. І люди, як минулого року, грітимуться електричними обігрівачами", – пояснює співрозмовник ЕП.

"Гарантій тепла в Києві немає. Враховуючи балістичні удари, гарантій не може бути в принципі. Ситуація дуже сильно залежить від інтенсивності обстрілів", – каже співрозмовник ЕП у міській владі.

Але певна різниця з минулою зимою все ж є. За словами Харченка, навіть за найскладнішого сценарію Київ буде стійкішим до ударів, оскільки зараз краще підготовлені резервні котельні, генератори, лікарні, персонал та пункти незламності.

Без води Київ не залишиться, але є нюанси

Вода – ще один критичний елемент, удар по якому Росія може використати для спроб спровокувати гуманітарну катастрофу в столиці.

У "Плані стійкості" Києва основна ставка зроблена на те, щоб водоканал міг продовжувати роботу навіть за відсутності електрики. Для цього резервними джерелами живлення мають бути забезпечені насосні станції та інші ключові об'єкти водопостачання і водовідведення.

За даними ЕП, наразі із запланованих 40 МВт резервного живлення в експлуатацію введено майже половину, решту планують завершити до кінця року.

З позитивного – левова частка водної інфраструктури захована під землю, що додає їй стійкості до атак. Але повністю захистити водоканал від наслідків масованих ударів так само неможливо.

"Більшість інфраструктури знаходиться під землею. Навіть на водозаборах і великих станціях підготовки води є значна підземна частина. Але концентрованими балістичними ударами, звичайно, можна завдати їй серйозної шкоди", – зазначає співрозмовник ЕП в уряді.

За його словами, навіть серйозне пошкодження систем не означає автоматичного зникнення води в усьому місті. За найгіршого сценарію проблема може полягати не стільки у повній відсутності води, скільки в якості та можливості її подачі до окремих районів.

При цьому інший співрозмовник ЕП не виключає, що за певних обставин, в окремих районах міста води може не бути до тижня чи навіть довше. Тому мати вдома певний запас питної води на випадок перебоїв – точно не буде зайвим.

***

Якщо коротко підсумовувати, Київ об'єктивно входить у цю зиму краще підготовленим, ніж рік тому. Місто має більше резервної генерації, захищених об'єктів, альтернативних джерел тепла, генераторів та напрацьованих сценаріїв дій на випадок масштабних атак.

Але це не означає, що зима буде легкою. Жоден із цих заходів не дає стовідсоткової гарантії, просто тому, що неможливо заздалегідь спрогнозувати масштаб майбутніх ударів і руйнувань.

Тому головне питання цієї зими не в тому, чи будуть проблеми. Вони будуть. Питання в іншому – наскільки швидко місто зможе відновлювати пошкоджені об'єкти та чи вистачить створених резервів, щоб локальні аварії не перетворилися на кризу загальноміського характеру.

І тут Київ, як і вся країна, найбільше залежить від чинника, який не може прогнозувати чи контролювати, – масштабу та інтенсивності майбутніх російських атак.