"Ніхто навіть не може уявити, якою буде зима". Чи чекати українцям енергетичного колапсу?

Зима 2025-2026 року шокувала багатьох українців. Навіть на тлі трьох прожитих років в умовах великої війни та обстрілів енергетики останній опалювальний сезон вдарив по комфорту громадян набагато більше за всі попередні.

Причиною цього було поєднання прицільних російських обстрілів великих об'єктів енергетики та аномально морозної погоди: зима 2026 року була найхолоднішою з 2011 року. Сотні тисяч, а у певний період навіть мільйони людей, лишались без світла, опалення та води при -20 градусів Цельсія.

Після важкого сезону українці очікують, що наступна зима буде ще більш катастрофічною, ніж попередня. У великій кількості дописів у Telegram та інших соцмережах (часто від проросійських ресурсів) стверджується, що енергосистема не підготовлена до прийдешнього осінньо-зимового періоду, отже на мешканців міст чекає колапс інфраструктури.

Ці очікування підігрівають заяви українських експертів та представників держави. Цього місяця президент Володимир Зеленський в інтервʼю для SkyNews заявив, що "ніхто навіть не може собі уявити, якою буде зима".

ЕП спробувала оцінити усі чинники, які вплинуть на енергетичну ситуацію наступного опалювального сезону.

Три невідомі наступної зими

Успіх проходження опалювального сезону 2026-2027 років, як і всіх попередніх воєнних зим, визначатимуть три ключові чинники: погода, інтенсивність ворожих обстрілів та рівень підготовки. Причому ці чинники працюють не окремо, а підсилюють один одного.

Морози самі по собі не є достатньою умовою для запровадження відключень, а ракетні удари по енергетичній інфраструктурі не обов'язково спричиняють тотальний блекаут. Критична ситуація виникає, коли аномальні морози та масштабні руйнування енергосистеми поєднуються, що й спостерігалося з грудня минулого року до березня цього.

Вчасно зведений інженерний захист зменшував наслідки від ударів шахедами минулої зими, казали ЕП енергетики та експерти. Однак вони додавали, що масштаб підготовчої роботи не відповідав загрозам. Мова, зокрема, про використання росіянами балістичних ракет, від яких може захистити хіба що протиракетна оборона (ПРО).

Погода

Температура повітря взимку визначає, скільки газу та електроенергії споживатиме країна. Енергетики користуються правилом: кожен градус похолодання нижче сезонної норми вимагає від енергосистеми додаткових 150-200 МВт потужності для того, щоб задовольнити усіх споживачів.

Якщо середньодобова температура взимку триматиметься близько нуля за Цельсієм, навантаження буде відносно низьким. У такому випадку споживання електрики залишатиметься близьким до середніх показників останніх років, а імпорт з країн Євросоюзу використовуватиметься переважно для покриття вечірніх піків.

Якщо температура опуститься до -10 градусів, то вечірній максимум споживання значно зросте. Одночасно підвищиться добове використання газу, а швидкість відбору із підземних сховищ збільшиться.

Найскладніший сценарій – тривалі морози нижче 10 градусів морозу. Саме тоді Україна традиційно виходить на максимуми споживання електроенергії та газу. Якщо в цей момент Росія проведе кілька влучних хвиль масованих атак, диспетчерам "Укренерго" доведеться балансувати систему за допомогою відключень споживачів.

Служба зміни клімату Коперніка попередньо прогнозує, що цього сезону наприкінці осені та на початку зими у Європі температура повітря буде значно вищою за середню.

Захист від російських ударів

Тут інтрига майже відсутня. Росія обстрілює українську енергетику майже кожної зими від початку великої війни. Навряд чи наступна стане винятком. Інше питання – наскільки ефективними будуть ці атаки та як Україна до них підготується.

Найефективніший метод захисту від російських повітряних атак – робота протиповітряної оборони. На жаль, літо 2026 року продемонструвало кризову ситуацію із запасами перехоплювачів для збиття балістичних цілей, якими ворог активно атакував українську енергосистему минулої зими.

Ще у грудні 2025 року Зеленський повідомляв про дефіцит ракет для окремих систем ПРО (мова зокрема про ракети PAC-3 до систем Patriot, які здатні збивати балістичні цілі). Про недостатню кількість цих ракет Зеленський казав у інтервʼю для Sky News 27 липня.

Наразі Україна активно намагається домовитися про постачання додаткових антибалістичних ракет. Під час зустрічі з Трампом 28 липня Зеленський попросив надати Україні "в екстреному порядку" 300 ракет до Patriot до зими.

Підготовка

Попри амбітні заяви уряду про плани ввести понад 10 ГВт нових та відновлених генеруючих потужностей до початку опалювального сезону, ключовим викликом залишається виконання так званих "Планів стійкості".

Саме вони мають забезпечити безперервну роботу систем тепло-, водо- та електропостачання у разі нових російських атак.

Втім, із виконанням цих планів виникли серйозні проблеми. За інформацією співрозмовників ЕП в урядових колах, середній рівень їх реалізації в регіонах поки не перевищує 50%, хоча ситуація відрізняється від області до області. Це означає, що значну частину запланованих заходів не виконають до початку холодів.

На проблему вже звернули увагу на найвищому рівні. Президент Володимир Зеленський публічно заявив, що не задоволений темпами виконання Планів стійкості, назвавши прискорення робіт одним із головних завдань нового уряду.

Після цього новопризначений прем'єр-міністр Сергій Корецький провів окрему нараду, за результатами якої доручив усім відповідальним органам терміново провести ревізію виконаних робіт, визначити ключові прогалини та запропонувати механізми їх усунення.

Утім, проблема полягає не лише у відставанні від графіків. Як зазначає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, значну частину регіональних Планів стійкості із самого початку розробили без достатнього технічного аналізу.

У багатьох містах досі немає повного розуміння стану власних систем теплопостачання та критичних вузлів, які необхідно резервувати в першу чергу. Через це окремі громади роблять ставку на закупівлю когенераційних установок чи модульних котелень, однак без належного проєктування таке обладнання може виявитися малоефективним під час аварій або відключень.

Фактично головним ризиком сьогодні є не відсутність обладнання, а якість підготовки. Формальне виконання Планів стійкості не гарантує, що міста зможуть безперебійно забезпечувати населення теплом і електроенергією взимку.

Вирішальне значення матимуть правильне резервування критичної інфраструктури, професійне проєктування та завершення тих проєктів, які реально можна ввести в експлуатацію до початку опалювального сезону.

Чого чекати взимку

Якою буде наступна зима, не візьметься прогнозувати жоден експерт або чиновник (крім проросійських Telegram-каналів). Щобільше, сьогодні урядовці та учасники ринку схильні прогнозувати песимістичний сценарій радше, ніж оптимістичний.

Логіку цього можна звести до принципу: "підготовка громадян до найгіршого прокладає дорогу до кращого сценарію"

Цим користуються медіаресурси, які інформаційно підтримують ворога і намагаються поширити паніку серед громадян. З аналізу соцмереж, який провела ЕП, слідує, що такі канали прогнозують катастрофу взимку, якщо Україна не поступиться росіянам у перемовинах. Про вимоги останніх відомо.

На основі поточного стану підготовки енергосистеми можна змоделювати три сценарії проходження опалювального сезону. Вони не враховують прифронтових областей, які щодня перебувають під ворожими обстрілами. Там ситуація, вочевидь, лишатиметься складною.

Оптимістичний сценарій

Він передбачає вчасне завершення планових ремонтних робіт на електростанціях, запуск анонсованих урядом генеруючих потужностей, відсутність масованих обстрілів та помірний температурний режим. Тоді країна зможе пройти зиму відносно спокійно.

Навіть у разі окремих несистемних ударів енергетики зможуть швидко відновлювати пошкоджені об'єкти. Тоді відключень може не бути взагалі або вони будуть нетривалими.

Основним викликом залишаться "пікові" ранкові та вечірні години, які доведеться покривати імпортом електроенергії, однак потребу в масштабних графіках відключень вдасться мінімізувати.

Що це означає для людей? Можливі локальні аварійні відключення або нетривалі графіки відключень по декілька годин зранку та ввечері, з теплом та водою проблем не буде. Бізнес працюватиме без суттєвих обмежень.

Базовий сценарій

Другий варіант передбачає, що удари по енергетичній інфраструктурі триватимуть упродовж усієї зими (найбільш імовірно). Частину пошкоджених об'єктів намагатимуться оперативно відновлювати, однак повністю компенсувати втрати буде складно.

У періоди сильних холодів до "мінус 10" система працюватиме з великим навантаженням. Щоб уникнути масштабних аварій, диспетчерам доведеться балансувати систему аварійними та погодинними відключеннями.

Що це означає для людей? Погодинні та аварійні графіки відключень у дні найбільшого навантаження сягатимуть від 8 до 14 годин на добу, запроваджуватимуться обмеження для бізнесу.

Песимістичний сценарій

Найскладніший сценарій можливий у разі поєднання двох чинників: серії масштабних атак на енергетичну інфраструктуру та тривалих сильних морозів на рівні 10-15 градусів морозу з окремими днями до -20 або нижче.

За таких умов різко зростає споживання електроенергії, тоді як можливості генерації та передачі суттєво скорочуються. Це створює реальний ризик масштабного блекауту та втрати цілісності енергосистеми.

Навіть максимально доступний імпорт електроенергії та робота розподіленої генерації не зможуть перекрити дефіцит.

Що це означає для людей? В Україні фактично діятимуть не графіки вимкнень, а "графіки включень". Електропостачання буде доступне по 4-8 годин на добу. Бізнес буде вимушений самостійно імпортувати електрику або працювати на генераторах. Ймовірність каскадної аварії є великою.

Чи можливий "апокаліптичний" сценарій, за якого ворог повністю знищить енергосистему та все "згасне в нуль"? Опитані ЕП експерти та учасники ринку вважають такий розвиток подій малоймовірним.

Українська енергосистема будувалася в радянські часи та є стійкою, особливо з урахуванням того, що в останні роки велика кількість об'єктів отримала захист першого та другого рівня – від прямого влучання шахедів та уламків ракет.

Для реалізації сценарію "енергетичної катастрофи" Кремлю необхідно одночасно виконати кілька умов: в період максимальних морозів зруйнувати значну частину генерації (включно з ударами по критичних підстанціях АЕС) і магістральні підстанції та обмежити або знищити можливості для імпорту з ЄС.

Імовірність такого збігу обставин значно нижча, ніж стверджує російська пропаганда.

Проте найбільшим викликом для України в майбутньому опалювальному сезоні може стати не стільки електрика, скільки теплопостачання. Особливо гостра ця проблема у прифронтових областях, а також у Києві, де значна частина міста залежить від трьох великих ТЕЦ, які ворог вже неодноразово атакував та, з великою ймовірністю, продовжить по них бити й цьогоріч.

Харченко попереджає, що повністю убезпечити систему теплопостачання до цієї зими вже неможливо. За його словами, навіть за максимальних зусиль не вдасться створити резервні потужності, які автоматично підхоплять усе навантаження у разі виведення з ладу всіх ТЕЦ.

За оцінками експерта, приблизно 75% житлових будинків Києва матимуть альтернативне джерело тепла, якщо ТЕЦ будуть уражені. Водночас близько 25% будинків, а це орієнтовно 2,5 тисячі багатоповерхівок, залишаться без резервної схеми теплопостачання.

Причина часто полягає не у відсутності підготовки, а у технічних обмеженнях самої теплової інфраструктури столиці, яку неможливо кардинально перебудувати за такий короткий час.