Давос та перспективи українського IT

Головним меседжем форуму в Давосі цього року стало відновлення довіри. Тільки за останній рік світ і всі світові економіки стали крихкішими. Тому одним із головних питань, яке намагалися вирішувати у Давосі – як розвивати світову економіку з поправкою на війни та конфлікти.

Другий меседж, якому приділялася найбільша увага – штучний інтелект (ШІ). Лідери країн та міжнародних фінансових інституцій розуміють, що у найближчому майбутньому найчастіше їм доведеться вести конкуренцію не один з одним, а з ШІ. 

Оскільки ШІ може керувати різними процесами часто набагато ефективніше ніж люди. Важливо відзначити, що цього року в Давосі не йшлося про обмеження впливу ШІ. Швидше порушувалося питання – що з цим усім робити? Прагнення розібратися поєднало як технічні компанії, так і політиків.

І нарешті – тема України, її цифрового розвитку та того, що український IT-сектор може запропонувати світові. Я хотів би сконцентруватися на тому, яким я побачив потенціал українського ІТ та його вплив на глобальний цифровий ринок.

Змінилося сприйняття України у світі

Цього року Україна в Давосі була не просто країною, якій треба терміново допомагати. Минулого року взаємодія української делегації переважно мала спонтанний характер, тоді як у 2024 році було очевидно, що українською стороною представлено результат системної роботи. 

Цифрова делегація України у Давосі була дуже зібрана, цілеспрямована та підготовлена. Представники українського IT-сектору мали дуже багато адресних зустрічей та насичений графік. 

За моїми відчуттями, всі були вражені тим, чого досягла Мінцифра за останній рік. Також усі сторони приходили на зустрічі вже із заздалегідь скоординованими очікуваннями, що суттєво сприяло досягненню домовленостей.

Минулого року діджитал сектор у Давосі на тлі війни виглядав вражаючим, але цього року це була злагоджена робота представників провідної технологічної країни з розумінням того, що контекст війни нікуди не дівся.

Україна серед лідерів із розробки державних цифрових рішень

Попри тривалу війну, Україна залишається одним із провідних постачальників глобальних цифрових послуг у світі. За словами віцепрем'єр-міністра Михайла Федорова, Україна хоче бути цінною для інших країн і ділитися технічними досягненнями. 

І це стосується не лише військових розробок. Та ж платформа Дія зараз успішно імплементується в Еквадорі та Естонії, переговори ведуться ще з низкою країн.

Тобто, зараз Україна стала передовою державою, яка розробила human centric gov tech solution, здатна не тільки ділитися своїми рішеннями, а й безперервно розвивати їх. 

Тут дуже важлива інституційна підтримка просування Дії з боку USAID та особисто Адміністратора агентства – Саманти Пауер, яка підписала рік тому в Давосі з Міністром Федоровим угоду про виділення 850 000 доларів на просування Дії у всьому світі. 

Переконаний, цей розвиток має велике майбутнє. Я також побачив інтерес до використання Дії у представників країн Перської затоки та Латинської Америки.

З'явилося розуміння на рівні держави необхідності розвитку відносин із новими ринками.

Також на державному рівні Україна прийшла до розуміння того, що необхідно розвивати нові ринки, які раніше були нетрадиційні для IT-сфери. Раніше, коли люди говорили про цифрову економіку, то насамперед усі думали про Силіконову Долину. 

На тлі загальної рецесії у США та ЄС прийшло розуміння, що важливо розробляти нові ринки, які потенційно зацікавлені у споживанні цифрових послуг та продуктів з України. 

Найбільш перспективним ринком у цьому ключі, безумовно, є регіон Перської затоки, вибудовування відносин з яким український IT-сектор тільки починає. Впевнений, що на наступному форумі в Давосі це буде один з основних фокусів делегації.

До речі, інтерес до українських рішень був як від голови цифрових сервісів ОАЕ (який з інтересом вивчав Дію), так і від технологічних компаній, які надавали місця для українських колег у своїх павільйонах. 

Тобто все, що пов'язано з українським IT у Давосі, обговорювалося і проходило не лише в українському павільйоні та на основній сцені, а й у павільйонах великих технологічних компаній та країн.

Висновки та завдання IT-сфери у воєнний та післявоєнний час

За результатами форуму в Давосі й тому, як стрімко розвивається український IT-сектор зараз, можу припустити, що завдання українського сектору можна розділити на дві тимчасові категорії – під час і після закінчення війни.

Під час війни основне завдання українського ІТ – нарощувати кількість клієнтів, які замовляють цифрові послуги з України. Коли Федоров говорить про те, що український IT-сектор може бути цінним для інших країн, він має на увазі не лише українські IT-продукти, а й інжинірингові рішення. 

Адже на сьогодні українське ІТ обслуговує провідні компанії світу (банки, авіакомпанії, ритейл, енергетичні компанії тощо).

Одне з головних завдань сьогодні – допомагати українським стартапам мати можливість отримувати інвестиції попри війну та не залишаючи країну. Для нас як для провідної міжнародної організації, що розвиває цифрову економіку в регіоні, також у пріоритеті залучати інвестиції в Україну з тих венчурних фондів, які грають у довгу і менш схильні до панічних настроїв через новини про війну в Україні.

Щодо повоєнного розвитку IT-сектору України, тут багато в чому для іноземних інвесторів цікаві сервіси, які вже успішно інтегровані в масштабах країни. Наприклад, міжнародні фінансові інститути хотіли б бачити більше цифрових інструментів на кшталт ProZorro, що дозволяють здійснювати контроль за цільовим витрачанням коштів, що виділяються. 

Як ми знаємо не лише зі спілкування з основними стейкхолдерами післявоєнного відновлення та розвитку України, а й із численних публікацій у провідних ЗМІ – тема корупції залишається основним чинником занепокоєння для провідних донорів. 

Впровадження цифрової платформи, що дозволяє здійснювати повний контроль за витрачанням виділених коштів, дозволила б суттєво прискорити процес відновлення.