Відновлення економіки: чому країні потрібна проста і справедлива податкова система

Війна суттєво впливає на розвиток країни та її громадян. Вона змусила подорослішати суспільство та кожного з нас.

Однак не всі представники влади демонструють таку зрілість.

На тлі втрати третини економіки, вимушеної еміграції кожного сьомого українця і 30-відсоткового безробіття вони повертають масові податкові перевірки.

Вони бездумно блокують податкові накладні. У жовтні-грудні 2022 року від них постраждав кожен шостий платник ПДВ.

Вони штрафують за незастосування касових апаратів для малого бізнесу (читаємо новий меморандум з МВФ) і запроваджують ПДВ на IT-послуги.

Ми повинні розуміти, що без ефективної економіки війну не виграти. Понад те, сучасна економічна думка свідчить, що країни з простими й ефективними податковими системами мають вищі темпи економічного зростання.

Це означає, що Україні вкрай необхідна проста, не обтяжлива і, головне, справедлива податкова система. Потрібне ідеальне середовище для швидкого відновлення економіки, ключовими елементами якої мають стати:

– зниження втручання держави в господарську діяльність (заборона перевірок, скорочення регулювання та контролю, припинення зловживань контрольних та правоохоронних органів, перезавантаження податкової, митниці, БЕБ);

– помірні податки (наприклад, збереження до кінця війни єдиного податку зі ставкою 2% від доходу).

Після нашої Перемоги екзистенційним (життєво важливим – ЕП) завданням стане не модернізація податкової системи з її порочною ідеологією агресивного збору податків, а побудова комфортної та конкурентної податкової системи.

Базис для трансформації полягає в простоті податкової системи, її справедливості, зручності та стабільності. Складне податкове законодавство, яке збільшується в розмірах і дискреційності (дії посадовців на власний розсуд у рамках закону – ЕП), не здатне обслуговувати ослаблену війною економіку.

Для мікро- та малого бізнесу необхідна максимально проста податкова система з мінімумом відволікання їх часу та коштів. Це стосується і загальної системи оподаткування, і спеціальних податкових режимів.

Їх потрібно не ускладнювати, а спрощувати. Для цього було б корисно взяти на озброєння досвід Великої Британії, яка десять років тому створила урядову Службу із спрощення податкової системи (Office of Tax Simplification).

Вісім її співробітників буквально ріжуть 32 тис сторінок податкового законодавства. Аналогічна структура має з'явитися в Секретаріаті Кабміну чи апараті парламенту. Одночасно потрібно завершити процес, розпочатий у 2010 році, коли кількість податків та зборів скоротили із 42 до мінімальних шести-восьми.

Справедливість досягається шляхом впровадження моделі "низькі уніфіковані ставки податку на максимально широкій базі".

Українська податкова система надає понад 260 податкових пільг та відрахувань, з десяток знижених ставок та особливостей оподаткування.

Вартість названого становить 200-300 млрд грн на рік. Це і є здорова фіскальна основа зниження податків у країні, насамперед на зарплату та прибуток компаній як найбільш шкідливих для швидкості економічного розвитку.

Не забуваймо і про впровадження податку на виведений капітал, обіцяний з 2015 року. Останній довів свою ефективність як стимул для інвестицій та зростання.

Зручність полягає в подальшій диджиталізації. Країна повинна мати повністю цифрову податкову систему, здатну підтримувати платників податків в усьому світі (4 млн українців за кордоном), аби вони могли дотримуватися всіх вимог податкового законодавства в безконтактному адаптивному віддаленому режимі.

Податкова служба вже має непогані інструменти – електронний кабінет та єдиний рахунок для сплати податків, хоча їх можна використовувати лише для окремих видів податків. Слід підвищити ступінь їх універсальності до формату "вирішення будь-якої проблеми платника податків за один цифровий контакт".

Стабільність також є ключовим фактором: наше податкове законодавство змінюється з нерозумною швидкістю. Податковий кодекс з 2011 року зріс майже в 2,5 разу, а зміни та виправлення до нього вносилися понад 200 разів.

Відстежувати всі зміни та дотримуватися такого законодавства вкрай складно, а під час війни неможливо. Слід запровадити щонайменше дворічний мораторій на зміну податкового законодавства. Це підвищить стійкість та передбачуваність національної податкової системи для інвесторів та платників податків.