Українська правда

Попит серед військових: що відбувається на ювелірному ринку під час війни

Як ювелірний бізнес почувається під час війни та за рахунок чого отримав нову категорію покупців на тлі загального спаду?

Ювелірний бізнес надчутливо реагує на будь-яку кризу, адже прикраси – це товари далеко не першої необхідності. 

Тож, природно, що через повномасштабну війну Росії проти України попит на таку продукцію сильно просів. Але попри це, золоті та, зокрема, діамантові вироби зберігають свою інвестиційну привабливість і навіть отримали нову категорію покупців. І це додає оптимізму.

У перші місяці війни бізнес ніби завмер, а тим більше – ювелірний. Усі думали про те, як убезпечитися, а потім – про релокацію. До слова, ювелірний бізнес дуже складно перемістити в іншу частину країни чи, тим паче за кордон. 

На вагу золота, а то й більше у нас майстри. Усі не переїдуть на нове місце, а знайти у короткі строки новий персонал потрібного профілю не те що складно, а просто неможливо.

Велика частина наших давніх клієнтів переїхали за кордон, і ми втратили значну частину аудиторії. Але за деякими позиціями ювелірного бізнесу попит навіть зріс – золото також купують заради інвестицій. Золоті прикраси дозволяють довгостроково вкласти кошти із невеликим ризиком.

В Україні зараз обмежена можливість для вкладень, багато інвестиційних інструментів стали недоступними, наприклад, цінні папери, окрім державних, звичайно. Та й до інвестицій у нерухомість ставляться з обережністю. 

Залишилися депозити та державні облігації. А от діаманти свою інвестиційну привабливість мають завжди – це дороговартісний актив, який, умовно кажучи, займає мало місця в кишені. Як інвестиція вони не приносять великих прибутків, але корелюють з інфляцією та стабільно зростають в ціні. 

Три-чотири місяці війни ми відчували, що ринок на паузі. Але, на щастя, з травня-червня торік розпочалося відновлення роботи і ювелірних магазинів, і виробництв.

За рік у доларовому еквіваленті попит на діамантові прикраси спав на 50%, у гривневому – десь на чверть. Хороша новина полягає в тому, що українці навіть у війну продовжують купувати ювелірні прикраси.

Відновленню попиту сприяє патріотичний маркетинг. Навіть у темні часи людина хоче потішити себе, купує одяг з патріотичною символікою, в тому числі й прикраси. Це те, що допомагає підживлювати внутрішню стійкість. 

Ми, наприклад, випустили патріотичну колекцію з жовтими та синіми сапфірами. Та й багато хто з виробників тепер має в своєму активі дизайн у кольорах нашого стягу. Це має попит.

Що ж стосується масового сегменту, то тут ювелірний бізнес отримав навіть нового цільового покупця – це військовослужбовці, особливо в прифронтових зонах. Наші захисники часто купують ювелірні вироби, щоб підтримати, порадувати кохану, матір чи сестру.

Попри війну, ювелірний ринок, зокрема, діамантовий, тримається на плаву. Грамотний маркетинг, залучення нових категорій покупців дає привід для оптимізму в подальшому. Як і вся Україна, ми працюємо на перемогу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
війна виробництво