"Павербанк" Європи

Квітень видався насиченим місяцем для Групи компаній "Нафтогаз". Ми сертифікували національного оператора газосховищ за новими європейськими правилами.

Отримали рішення Арбітражного трибуналу в Гаазі, за яким росія має компенсувати "Нафтогазу" 5 мільярдів доларів за збитки від втрати активів у Криму.

Відвідали Вашингтон, де поспілкувалися з нашими партнерами  щодо ролі України в системі континентальної енергетичної безпеки й розвитку видобутку вуглеводнів.

Сьогодні вже ніхто в цивілізованому світі не сумнівається, що ця велика війна стала можливою завдяки грошам, накопиченим кремлем від продажу енергоносіїв.

Тому задача колективного Заходу, частиною якого є Україна, полягає не лише у покаранні росії за злочини і порушення міжнародного права, але й у позбавленні Європи залежності від російських вуглеводнів.

Щодо першого, то у Вашингтоні ми обговорили з представниками міжнародної юридичної фірми Covington & Burling LLP стратегію примусового стягнення з росії 5 мільярдів компенсації згідно з рішенням Гаазького арбітражу. Ми не розраховуємо, що росія буде слідувати міжнародному праву і зробить це добровільно. Але це не означає, що злочини можуть чи будуть залишатися безкарними.

"Нафтогаз" застосує всі доступні механізми примусового виконання арбітражного рішення, з арештом російського майна за кордоном включно.

У цьому перевага глобального світу: диктатори можуть ігнорувати цивілізовані правила у себе вдома, але вони не живуть у вакуумі. І Гаазьке рішення важливе також як прецедент для інших компаній, що постраждали через  російську агресію.

Щодо позбавлення Європи залежності від російських енергоносіїв, то Україна всерйоз має амбіцію стати головним постачальником енергії для континенту після війни. Зокрема газу. 

Ми маємо для цього можливості, володіючи другими в Європі ресурсами природного газу. І до 2030 року цілком здатні наростити видобуток настільки, щоб не лише покрити власне споживання, але й експортувати в ЄС.

Так, газ не затікає в труби сам по собі. Маючи ці суперзапаси, Україна, водночас, потребує сучасних технологій для їх видобутку. Такі технології й експертиза є в США, які на початку "нульових" зробили справжню революцію у видобутку сланцевого газу і нафти.

Про це, зокрема, ми говорили з Джеффрі Паєттом, помічником Держсекретаря США з питань енергетичних ресурсів і координатором зусиль G7+ з допомоги України (та колишнім послом США в Україні).

Американо-українське енергетичне партнерство стане стратегією win-win для трьох сторін:  газові компанії й інвестори США отримають доступ на ринок великої ємності, українці – енергонезалежність і дохід від ренти й податків, Європа – газ для власних потреб, для якого вже навіть наявні газопроводи і газосховища.

Для проєктів такого масштабу мало лише доброї волі всіх сторін. Необхідна також довіра, що є фундаментом будь-якого стратегічного партнерства.

Саме тому Група "Нафтогаз" виконує ще одне, цілком "домашнє" завдання: стати  взірцем прозорого й ефективного управління. І моєю ледь не першою справою на посаді став запит до Уряду поновити процедури щодо призначення нової наглядової ради.

Наприкінці січня наглядова рада запрацювала – після понад півторарічної перерви.

У Вашингтоні ми отримали "зворотній зв’язок" від наших партнерів. Представники Міжнародного валютного фонду підтвердили, що "Нафтогаз" виконав в повному обсязі всі умови, що стосувалися Групи компаній, для отримання угоди з урядом України про розширену фінансову допомогу.

Звісно, сьогодні всіх цікавить стійкість енергетичного сектору України і підготовка до наступного опалювального сезону. Але ми маємо думати не категоріями опалювальних сезонів, а категоріями нової архітектури енергетичної безпеки в Європі. 

Основи цієї архітектури закладаються прямо зараз. У відмові європейських країн від російських газу і нафти. У формуванні нових енергетичних альянсів. У зростанні ролі "Нафтогазу", який здатний зробити Україну "павербанком" об’єднаної Європи.

кремль свято вірив в те, що заради України ЄС не знайде в собі сил відмовитися від російських енергоресурсів. Вийшло навпаки: в майбутньому енергетичному міксі Європи росії не буде зовсім. Зате будуть українські газ, відновлювані джерела й атом.