Вуглецеве мито для України в 2023 році може вбити експорт

19 січня відбувся перший у цьому році круглий стіл щодо СВАМ, організований European Roundtable on Climate Change and Sustainable Transition (ERCST) у Брюсселі. 

Під час заходу Герасімус Томас, очільник Генерального директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Європейської комісії зазначив, що основною метою на цей рік для ЄС є заохочення торгових партнерів "відчути переваги" запровадження ринку торгівлі парниковими квотами (ETS), зокрема України та Туреччини.

З цього стає зрозуміло, що будь-яке звільнення від застосування механізму СВАМ ні для Туреччини, ні для України не передбачається. 

Але наскільки коректно на другому році повномасштабної війни України проти російського агресора порівнювати її з Туреччиною або будь-якою іншою країною?

Турецький кліматичний шлях 

Дійсно, у Туреччині перший етап ETS – система моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ), була запроваджена ще у 2015 році для близько 700 установок в енергетичному секторі (потужністю понад 20 МВт) і промисловості (виробництво коксу, металів, цементу, скла, керамічних виробів, ізоляційних матеріалів, целюлози та паперу та хімічних речовин). 

Перші звіти за 2015 рік компанії подали у 2016 році, і з того часу роблять це на щорічній основі. Верифікатори були акредитовані до 2018 року.

У 2019-2021 роках на основі даних МЗВ Туреччина оцінювала якою має бути ETS. У 2022 році Міністерство довкілля, урбанізації та зміни клімату Туреччини опублікувало законопроєкт про зміну клімату, яким ETS буде впроваджено в два етапи. 

Перший – пілотний, триватиме щонайменше 3 роки. А в цілому його обсяг і тривалість, а також процедури та принципи визначатимуться Президентом на основі висновків залучених інституцій, підприємств та громадськості. 

Поки невідомо, коли розпочнеться пілотна фаза, але, ймовірно, уже у 2024 році. Таким чином, Туреччина мала щонайменше 7 років для повноцінного запуску ринку вуглецю.

Слід також згадати, що Туреччина ратифікувала Паризьку кліматичну угоду лише наприкінці 2021 року, після отримання гарантій фінансової підтримки на зменшення викидів парникових газів від Франції, Німеччини, Міжнародної фінансової корпорації та ЄБРР. 

Справа у тому, що за умовами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Туреччина має статус промислово розвиненої країни, яка мала б не тільки встановити більш високі амбіції щодо зменшення викидів, але й фінансово допомагати зменшувати викиди бідним державам. Тепер, в результаті перемовин, Туреччина анонсувала, що виконуватиме Паризьку угоду "як країна, що розвивається" з намірами досягти кліматичної нейтральності до 2053 року. 

І це попри те, що Туреччина входить до G20 – групи найбільших економік світу, які вважаються відповідальними за 75% викидів парникових газів. За останні 30 років викиди СО2 в Туреччині зростають на 3% щорічно.

Стан справ в Україні

Україна завжди тримала імідж "відмінниці" у питаннях, що стосуються кліматичних справ та брала на себе досить амбіційні зобов’язання. 

Колись індустріально розвинута, Україна вважалась історично відповідальною за парникові викиди, і тому була учасницею ключових міжнародних угод у сфері запобігання зміні клімату. 

Мова йде про Кіотський протокол 2004 року, а також про його заміну – Паризьку кліматичну угоду, яку наша держава ратифікували однією з перших у 2016 році та зобов’язалась не перевищити 60% викидів парникових газів до 2030 року від рівня 1990. 

Хоча за ці 26 років незалежності, українська економіка пережила два великі падіння – буремні дев’яності після виходу з Радянського союзу та перший етап Російсько-Української війни у 2014 році. 

Ці події також призвели до зменшення викидів вуглецю втричі – з понад 900 млн тонн СО2 на рік у 1990 році до понад 300 млн тонн СО2 на рік починаючи з 2015 року. 

Такі самі викиди мають, наприклад, Італія, Польща, Франція, Великобританія, у Туреччини ж при цьому викиди перевищують 400 млн тонн СО2 щороку.

Але це не зупинило наші амбіції і у 2021 році Україна, попри тривалу дискусію у тому числі і з бізнесом, встановила нову кліматичну ціль — до 2030 року не перевищити 35% викидів парникових газів порівняно з рівнем 1990 року. 

Але реалізувати це можливио за певних умов, серед яких виконання Урядом ключових реформ у енергетичній сфері, збереження та покращення доступу до зовнішніх ринків ключових торгових партнерів, відсутність торгівельний бар’єрів, а також доступу до міжнародного фінансування. 

Цей пункт є дуже важливим, адже за підрахунками, на реалізацію кліматичних цілей потрібно 102 млрд євро.

Іншим зобов’язанням України, як і для Туреччини, є впровадження ETS, що прописано в Угоді про асоціацію з ЄС. 

Концепція аналогічна: на першому етапі запроваджується система МЗВ і на основі трьох років її функціонування розробляється і запроваджується ETS. 

Законодавство про МЗВ було прийнято у 2019 році, а моніторинг викидів СО2 компанії почали здійснювати з 2021 році. 2022-й рік мав стати першим звітним роком, але через війну процес майже зупинився. Причиною є низка факторів, пов’язаних як з роботою Міндовкілля, так і з можливостями бізнесу. 

До чого тут СВАМ?

СВАМ – це інструмент, що входить у європейський пакет політик "Fit for 55", основною метою якого є створення регуляторних умов для забезпечення зниження викидів парникових газів в ЄС на 55% до 2030 року. 

ЄС прямо визначає Україну як одну з тих країн, імпорт з яких потенційно зазнає найбільшого впливу від впровадження СВАМ. 

Вартість СВАМ-сертифікату, який доведеться купувати імпортерам, розраховуватиметься щотижня на основі середніх цін на парникові квоти в рамках європейської ETS. 

За довоєнним розрахунками Київської школи економіки, додаткове навантаження на український експорт товарів уже у 2026 році оцінювалось в 361 млн євро.

Остаточний текст регламенту щодо СВАМ досі не прийнято, але він запрацює з 1 жовтня 2023 року, і матиме трирічний перехідний період, протягом якого застосовуватимуться лише зобов’язання щодо звітності. 

Сфера застосування CBAM включатиме виробництво заліза та сталі, цементу, добрив, алюмінію, електрики та водню, а також деякі прекурсори, зокрема агломеровані залізні руди, феромарганець, ферохром, феронікель, каолін та інші каолінові глини; і вироби із заліза чи сталі що постачаються далі. 

СВАМ також охоплюватиме непрямі викиди, але наразі не зовсім зрозуміло, чи включає це викиди від електроенергії, теплопостачання тощо, які використовуються для проведення господарської діяльності.

У регламенті також, ймовірно, буде передбачено виключення країн з-під сфери дії СВАМ. Зокрема, якщо країна є підписантом Угоди про асоціацію з ЄС, зобов’язується впровадити ETS, аналогічний до європейського, має законодавчо закріплену ціль щодо досягнення вуглецевої нейтральності та має ефективну систему МЗВ. 

Станом на сьогодні в Україні так повноцінно і не запрацювала система МЗВ, що не дозволяє встановити національні верифіковані дані про кількість викидів парникових газів від підприємств. 

Також не зрозуміло, чи будуть у такому разі органи ЄС визнавати дані з української МЗВ без додаткової верифікації. 

Саме тому тут дуже важливою є продовження роботи уряду України "над домашнім завданням" щодо налаштування ефективної роботи системи МЗВ.

Окрім цього, з жовтня минулого року на рівні ЄС розпочала роботу міжнародна Неформальна експертна група з напрацювання методів моніторингу, звітності, кількісної оцінки та верифікації вхідних викидів у продукції, що підпадають під СВАМ.

Україна присутня у статусі спостерігача у цьому процесі, і цим варто скористатись для посилення захисту інтересів вітчизняних виробників.

В умовах російської збройної агресії, застосування СВАМ до українських імпортерів може мати руйнівний вплив на діяльність бізнесу безпосередньо та підтримку економіки країни. 

Попри суттєве падіння промислового виробництва та обмежені логістичні, а подекуди і регуляторні можливості, за оперативною статистикою від Мінекономіки, у 2022 році 63% усього українського експорту припало на країни ЄС. 

До переліку експортованих товарів входять і потенційно залежні від СВАМ позиції, зокрема металева продукція – залізна руда, чавун, напівфабрикати зі сталі та гарячекатаний прокат, труби, феросплави, а також мінеральні добрива, цемент та керамічні глини. 

Відтак, від імені бізнесу закликаю владу, зокрема Міністерство економіки та офіс Віце-прем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції, активізувати переговори з Європейською стороною, щоб дані української МЗВ приймались для цілей СВАМ без необхідності здійснення додаткової верифікації. 

В той час як сама продукція українських виробників була тимчасового виключена з-під дії СВАМ, аналогічно як це зроблено з торгівельними митами. 

Все-таки, ми як країна-кандидат на вступ до ЄС, економіка якої постійно інтегрується в європейський ринок, яка ціною життів своїх громадян та економічного занепаду захищає кордони ЄС та європейські цінності, заслуговуємо на реальну підтримку для подальшого відродження на засадах кліматичної нейтральності.