Українська правда

Як майно підсанкційних росіян може працювати на оборону держави

Не на часі охороняти за кошти платників податків п’ятизіркові готелі, яхти, комерційну нерухомість. Як пришвидшити отримання доходу від арештованого майна росіян?

У бюджеті на 2023 рік більш як трильйон гривень або 43% від загальної суми закладено на оборону. 

Колосальна, але абсолютно зрозуміла цифра для країни, яка воює за власну свободу.

І щоб вона стала реальною, потрібна якісна та ефективна робота економіки. 

Парламент вже відновив малу приватизацію, яка за кілька місяців принесла понад мільярд гривень до держбюджету. У тому ж законі прописано правила для великої приватизації, яка має запрацювати вже у новому році. 

Але є ще один ресурс, ефективне використання якого може стати серйозним внеском в нашу перемогу. Це майно підсанкційних осіб: резидентів країни агресора або колаборантів, яким вони володіють в Україні. 

Йдеться про мільярдні активи, які вже були та можуть бути вилучені й мають працювати на користь країни — прозоро та максимально ефективно. 

Саме про це мій законопроєкт №8311 про підвищення ефективності управління державним, комунальним та арештованим майном.

Що робити з конфіскованим майном підсанкційних осіб

Є три шляхи, через які можна управляти майном російської федерації та її резидентів. Перший — суверенні (державні) активи росії, які конфіскуються відповідно до прийнятого радою закону про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. 

Це, так би мовити, безумовне вилучення на користь України майна країни-агресора. Після вилучення воно стає державною власністю України.

Другий шлях — стягнення на користь України майна підсанкційних осіб, яке відбувається на підставі рішення ВАКС за позовом Мін’юсту. 

Йдеться про суб’єктів, які становлять загрозу національній безпеці нашої держави. Одним з перших рішень за цією процедурою стало стягнення майна російського олігарха Володимира Євтушенкова. 

У такому разі активи стягуються в дохід України за рішенням суду, відповідно це майно вже стає державною власністю. Режим управління власністю держави передбачено профільним законодавством, а його продаж приватному власнику є приватизацією.

Окрему увагу в законопроєкті приділено третьому шляху — арештованому майну у рамках кримінальних проваджень, яке управляється Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). 

Як, наприклад, вилучене обладнання в рамках розкриття російських ботоферм, готелі російської групи VS Energy, кінцевими власниками якої вважаються підсанкційні громадяни росії Олександр Бабаков, Євгеній Гінер та Михайло Воєводін. 

А ще майно одного з найбільших виробників мінеральних вод "Моршинська", газорозподільчі мережі, заводи з виробництва будівельних матеріалів тощо. Управителем такого майна є держава в особі АРМА або визначений за результатами конкурсу приватний управитель.

Проте публічної інформації про обраних управителів активами немає, як і повноцінної інформації про їх продаж. Ціна такої незрозумілої закритості — потенційні мільярди гривень на посилення обороноздатності вже сьогодні. 

Як арештовані активи підсанкційних осіб працюватимуть на Україну

Усі перешкоди, сірі зони та неефективності мають бути ліквідовані. Законопроєктом №8311 я пропоную ввести новий вид санкції — примусову реалізацію майна за рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС), яка дозволить одразу їх продати та спрямувати кошти на обороноздатність. 

Не на часі охороняти коштом платників податків п’ятизіркові готелі, яхти, комерційну нерухомість, стягувати їх в дохід держави, паралельно готуючи їх до приватизації, якщо за рішенням ВАКС це може бути продане одразу, а кошти спрямовано в бюджет. 

Ми не можемо собі дозволити зайві витрати та зволікання з використанням ресурсів, які можуть швидко та ефективно допомогти державі. 

Я пропоную вивести з тіні процеси визначення управителів, продаж арештованих активів здійснювати на прозорих аукціонах через державну дворівневу електронну торгову систему Прозорро.Продажі, через яку вже є позитивний досвід реалізації активів державної та комунальної власності в процедурі приватизації, оренди, продажу активів банкрутів, активів збанкрутілих банків та проведення земельних торгів. 

Це дозволить громадськості чітко контролювати, які саме активи продаються, за яку ціну і хто їх купує. 

Законопроєкт пропонує спрямовувати гроші, отримані від реалізації майна підсанкційних осіб та арештованого майна, на купівлю військових облігацій, тобто — на оборону. 

Окрему увагу я звернув на давно назрілі проблемні питання в управлінні арештованим майном в процедурах виконавчого провадження. 

Запропоновані зміни до існуючих процедур продажу арештованого майна дозволять зробити їх прозорими та відкритими, що призведе до значного збільшення отриманих в рамках цих процедур коштів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
активи санкції законодавство