Що стримує розвиток ринку твердого біопалива в Україні

Якщо у нас є працюючий ринок нафти та газового конденсату, природного газу та електроенергії, то чому торгівля паливом з біомаси має бути іншою? 

Чому спроби становлення ринку біопалива, починаючи з 2015 року так і не мали успіху?

Це одні з ключових питань, що мають постати перед урядом в умовах сьогодення. Вагомого значення набувають питання енергетичної безпеки держави та зменшення впливу імпортованих енергоносіїв.

Україна вчасно не позбулася залежності від природного газу, хоча вже сьогодні можливо б було мати ціни в чотири рази нижчі.

До початку війни Україна на 70% забезпечувала внутрішнє споживання природного газу, що залишається основним паливом у структурі кінцевого споживання.

Дефіцит у 9,2 млрд кубів покривався імпортом. А ціна газу, що перетнув кордон, була продиктована європейським ринком.

Під впливом газового шантажу, у пікові періоди ціна на природний газ зростала як мінімум у 4 рази в річному вимірі, перевищуючи 300 євро за МВт-г у серпні 2022 року.

Значна залежність від природного газу і невизначеність щодо цін на нього у періоди волатильності +/- 50% занурює країну у боргову яму. 

Держава продовжує фінансувати закупівлю газу для населення, покриваючи різницю податками того ж населення.

Тверде біопаливо – недооцінена стратегічна сировина

Україна має значні ресурси твердого біопалива, які зараз використовуються недостатньо, але потенційно можуть допомогти в досягненні європейських енергетичних і кліматичних цілей, одночасно сприяючи розвитку внутрішнього ринку.

Частка біопалива та відходів у загальному постачанні первинної енергії в Україні зросла до 3,68%.

Протягом 2021 року найбільший приріст у процентному співвідношенні мали ТЕС на біомасі: було введено в експлуатацію 43,1 МВт (або +40%) станцій на біомасі. 

У підсумку, на кінець 2021 року потужність підприємств, що генерують електричну та теплову енергію з біомаси в Україні становила 152 МВт.

Переорієнтація опалювальної галузі на біопаливо, дозволила б нам використовувати в теплопостачанні у 4-5 разів більш дешевий вид палива, заміщуючи частину російського енергоресурсу.

Потенціал використання твердого біопалива для енергетичних потреб високий: лише від відходів сільськогосподарських культур економічний потенціал заміщення складає близько 34 млн тонн або 9,3 млрд кубів природного газу, а від енергетичних культур – 20 млрд куб м природного газу.

Деревна біомаса за потенціалом своєї тепловіддачі може замінити тисячу кубічних метрів газу двома тонами гранул з деревини. 

Маємо її показник у заміщенні ресурсами біоенергетики близько 4,5 млрд куб м газу, що може зрости за умов розвитку ринку.

Зараз не йде мова про створення центру торгівлі біомасою у Європі, але суттєво змінити ситуацію в країні за декілька років цілком можливо.

З успіхом вирішити проблему з якістю палива шляхом введення стандартів виробництва твердої біомаси, привести облік з метрів кубічних та тонн до спільних одиниць виміру у МВт-г, а також узгодити питання з неоднорідністю цін, реалізувати впровадження електронної системи торгівлі біопаливом, що дозволить вирішити не менш критичну проблему на сьогодні — встановлення ринкової ціни на тріску та пелети.

Позитивними наслідками є заміна споживання природного газу і зниження цін. Для вдалої роботи ринку незалежний регулятор має балансувати між інтересами продавців та покупців і створювати потужні сигнали для учасників ринку.

Перші кроки для успішного розвитку ринку біоенергетики

Надзвичайно важливим кроком на цьому шляху є відкриття доступу до сировини за прозорими, базовими правилами, а здійснення купівлі-продажу — легким і доступним способом.

Для учасників ринку, зокрема компаній-заготівельників або виробників біопалива, ключовим фактором для використання лісової біомаси для енергетичних потреб є наявність доступу до цих ресурсів.

На території України функціонують ТЕЦ на біомасі та більш ніж 30 тис. котелень, що потребують біопалива для перетворення на теплову енергію. А створення конкурентного ринку тепла стане запорукою успіху на цьому шляху.

Реалізація за прямими договорами або використання системи проведення тендерів ProZorro сьогодні не забезпечує ринкових умов для торгівлі біомасою.

Як показує практика, модель та система доступу до лісової біомаси має низку критичних недоліків — відсутність прозорого ринку для компаній-заготівельників, відсутність прозорого ринку технічної деревини, невідповідність одиниць виміру, відсутність сталих вимог до якості, залежність ринку біоенергетичної сировини від стратегічного підходу до управління лісовими ресурсами.

Також серед недоліків – значні логістичні затрати через регіональну віддаленість покупця і продавця через неможливість знайти сировину за регіоном, ненадійність поставок та розрахунків, нерівномірність попиту та пропозиції у річному вимірі.

Це призводить до укрупнення гравців ринку і згортання діяльності дрібних та середніх виробників твердого біопалива.

Українська енергетична біржа, що понад 12 років є центом енергетичної торгівлі в Україні та охоплює 11 сегментів ринку, готова, користуючись своїм досвідом, допомогти становленню ринку біопалива і запропонувати учасникам ринку простий, але зручний інструмент для здійснення операцій з купівлі-продажу тріски та пелет потрібної якості та стати орієнтиром ринкових цін на біомасу.

Задоволення потреб як покупців, так і продавців, шляхом надання якісного сервісу, можливості вибору, прозорого ціноутворення, гарантій оплати та безперебійності поставок може стати реальністю.

Аукціони на яких виробники біопалива зможуть обирати собі постачальника, що запропонує найменшу ціну на індивідуальний запит переробника стане відправною точкою і змінить ситуацію на ринку біомаси в країні.

Створення ринкового механізму торгівлі біопаливом відкриє шлях до прозорого ціноутворення, прямої співпраці виробника та переробника, сприятиме зростанню обсягів виробництва біопалива, що забезпечать генеруючі потужності біопаливом та створить перспективний напрямок для залучення в цей сектор інвестицій та поповнить місцеві бюджети.

Додатково запровадження електронної торгівлі твердим біопаливом знизить бар’єри доступу до ринку, створить конкурентні умови, забезпечить достатній обсяг біопалива на одній системі електронних торгів, знизить ціни на біопаливо, дозволить уникнути торгових націнок посередників, забезпечить безперебійне постачання сировини до виробника, згідно узгоджених графіків постачань, надасть ширші можливості торгівлі зацікавленим сторонам і сформує виважені ринкові ціни на біомасу.

Зміни до законодавства

Побудова оптимального ринку біопалива передбачає низку заходів, планування та здійснення яких – завдання державного масштабу та важливості.

Розвиток ринку твердого біопалива має супротив великої кількості бар’єрів, що випливають із чинного законодавства України. І лише державі під силу заснувати засади для створення ринкових механізмів реалізації біопалива.

Суттєвим кроком у розвитку біоенергетики України буде ухвалення зареєстрованого 19 вересня 2022 року законопроєкту №8052 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку електронної торгівлі альтернативними видами палива", що покликаний створити систему електронних торгів, у межах якої співпрацюватимуть виробники та покупці біопалива.

На певних учасників ринку пропонується покласти обов’язок здійснювати торгівлю через електронну торгову систему, а у разі їх недотримання можуть застосовуватися штрафи.

Європейський досвід

Для прикладу, Литві знадобилося 12 років на трансформацію ринку. Сьогодні 50% залишків від деревообробної промисловості йдуть на біопаливо, а також використовується імпортне біопаливо, нелісова деревина та лісозаготівельні відходи.

Біопаливо, щонайменше, на 30% дешевше і його доля покриває 75% країни, витиснувши складову природного газу до показника 19%.

Спостерігаючи за ціновою тенденцією, зростання цін у різних містах Литви визначається часткою природного газу в паливній структурі – чим більше газу використовують міста, тим вищою буде кінцева ціна на тепло.

Організація ринку біомаси у Литві запроваджена на базі єдиного торгового майданчика – міжнародної біопаливної біржі Baltpool Biomass Exchange, де щомісячно заключається біля 2 тис. угод.

На біржі проводяться електронні торги стандартизованими видами біопалива: п’ять видів деревної тріски, чотири види деревних гранул, а також суміш лінгіна і дерев’яної біомаси.

На біржі застосовується система управління ризиками: учасники біржі розподілені за категоріями з різними вимогами до засобів забезпечення виконання зобов'язань.

Додатково контролюється відповідність якості біомаси прийнятим технічним умовам, а також здійснюється контроль за графіком поставок.

Ціна на біопаливо в Литві зросла вдвічі – до 46 євро/МВт.г, оскільки жовтень – це вже початок опалювального сезону: попит на тепло зростає.

Місцеві постачальники зазначають: "Ми перейшли з природного газу на біомасу в опаленні лише тому, що це був відкритий ринок".

Звичайно, можна продовжити свій шлях і, у разі дефіциту, дорого купувати природний газ в Європі, або знову спробувати збільшити внутрішній видобуток, або обмежити споживання і "зима" в післявоєнній Україні буде тривати роками.

З іншого боку організація конкурентного ринку твердого біопалива здатна розкрити його потенціал для України, зменшити залежність від викопних видів палива і знизити їх частку імпорту в балансі постачання енергоресурсів.

Біопаливо може стати дуже привабливим паливом для широкого спектру використання у біоенергетиці, від побутового опалення до великого промислового виробництва теплової або електричної енергії.

Високорозвинений і ефективно організований ринок біопалива в Україні може бути реальним.