Економіці України прогнозують зростання. Чи правда це?

Усе погано, але краще, ніж очікувалося, — так коротко можна охарактеризувати економічну ситуація в країні. 

Але це скоріше погані новини, ніж хороші.

На початку великої війни всі говорили про те, що український ВВП скоротиться на 40-45%. Деякі очікували просідання на рекордні 50% і навіть 60%. 

Але в останні два місяці прогнози стали різко оптимістичними на тлі "зернової угоди", успішних наступів українських воїнів і заходів з євроінтеграції України. 

Так, НБУ повідомив про скорочення ВВП на 32% і спрогнозував зростання у 2023 році навіть у разі продовження воєнних дій.

МВФ говорить про падіння на 35% при інфляції на рівні 30%. Український інститут майбутнього прогнозує падіння на рівні 33,6% у разі песимістичного розвитку подій на фронтах і у світі, і 30,7% — у разі оптимістичного. 

Покращив прогноз і Світовий банк: ще в серпні він обіцяв падіння в 45,5%, а тепер — 35%. І теж у Світовому банку спрогнозували зростання наступного року на 3,3%.

У тому, що 2023 року на українську економіку чекає зростання, переконана і половина українського бізнесу — принаймні такі результати показує вересневе опитування Європейської бізнес асоціації. Серед оптимістів є навіть ті, хто у квітні-травні був затятим песимістом.

Додамо до цього зниження курсу готівкової гривні нижче 40 грн за долар, анонс урядом пакету підтримки української промисловості, нові транші фіндопомоги, збільшення запасів золотовалютних резервів у жовтні на 5,5% — і можна подумати, що життя у нас майже в шоколаді. 

Насправді – ні

По-перше, свою лепту вносять обстріли інфраструктури. Вони стали неочікуваним фактором — багато хто під час складання прогнозів розраховував, що до такої крайності не дійде. 

А якщо й дійде, то не в таких серйозних масштабах. Але в результаті маємо критичний рівень пошкоджень в енергетичному секторі та істерію в ЗМІ про можливу евакуацію Києва. 

По-друге, зростають темпи світової інфляції. Для боротьби з нею ФРС США постійно підвищує облікову ставку, востаннє це сталося зовсім нещодавно — на початку листопада. 

І якщо в березні ставка дорівнювала майже до нуля, то тепер її діапазон становить 3,5-4%. Це призводить до зміцнення долара і, відповідно, до девальвації інших валют. 

ООН уже підрахував, що цього року підвищення облікової ставки ФРС може "з'їсти" до $360 млрд із доходів економік, що розвиваються. 

Ще один додатковий фактор, що загрожує стабільності гривні, — нестача валюти у фінансовій системі України. Нехай її кількість сильно збільшилася, і навіть сама гривня помітно зміцнилася, але все це — тимчасовий успіх. 

Він став можливий завдяки діям НБУ (серед них — забезпечення банківських кас готівковою валютою, підвищення граничної суми валюти, яку клієнти можуть купувати в банках під тримісячні депозити, дозвіл купівлі валюти на шестимісячний депозит для фізосіб). 

Подальший успіх цих дій залежить від сценарію війни: чи будуть нові масштабні обстріли, спроби зриву роботи "зернового коридору" (який наразі є важливим джерелом поповнення бюджету), спроби рф вдертися в Україну з північних кордонів і т.д..

Введені НБУ депозити також можуть стати ризиком для економіки. З одного боку — вони мотивують громадян зберігати валюту в Україні, а не за кордоном, з іншого — ніхто не знає, як громадяни розпорядяться цими депозитами в майбутньому. 

Якщо люди не будуть їх продовжувати, а будуть масово знімати гроші - знову почнеться відтік валюти і гривня знову ослабне. 

Інакше кажучи, поточне зміцнення курсу — річ непередбачувана і може в будь-який момент змінитися в гірший бік. А значить у будь-який момент ми можемо побачити долар і по 40, і навіть по 50. 

Якщо врахувати, що інфляція і безробіття наприкінці року очікується на рівні 30%, такий сценарій негативно позначиться на доходах населення, попиті та пропозиції.

І до речі, обстріли цивільної інфраструктури також можуть вплинути на кількість валюти в Україні. 

Адже перебої з постачанням електрики, води й тепла спонукатимуть частину населення виїхати за кордон, а значить й вивезти валюту з собою. 

Крім того, зменшаться обсяги виробництва в країні, а значить і рівень експорту (одного з ключових джерел надходження валюти в Україну) також знизиться. 

І останнє, але важливе — досі немає плану відновлення України. І немає навіть розуміння, коли він з'явиться, коли почнеться. 

Досі все перебуває на рівні розмов. А без такого плану будь-які прогнози — це просто цифри. Припущення, побудовані на припущеннях про те, як розвиватиметься війна і коли вона закінчиться.

Висновок простий: незважаючи на оптимістичні прогнози й очікування, нам поки що рано радіти. 

Україна зараз входить у неприємний період максимальної невизначеності. Будь-які несподівані зміни у світі або на фронті можуть істотно вплинути на економіку. 

Ризики можуть виникнути в будь-який момент і звідки не чекали. Через це той самий МВФ взагалі відмовився робити будь-які прогнози щодо України після 2022 року.

Бізнесу і громадянам зараз як ніколи важливо стежити за всіма новинами і своєчасно реагувати на них, підлаштовуючи свою роботу під нову реальність. Сліпо розраховувати на те, що ось уже 2023 року стане краще, точно не варто.