Під час війни ІТ-галузь влаштувала свій фронт – кіберфронт, донатить армії та пристосовується до нових умов. 

За всі роки незалежності України ІТ-бізнес таки добре навчився адаптуватися до криз. 

Хоча повномасштабна війна – це зовсім інший рівень загроз, але вже зараз очевидно, що галузь вивчила уроки протягом 31 року незалежності України.

Сільське господарство, яке завжди було рушієм економіки, під час війни переживає труднощі з логістикою, та й не тільки. Через це уряд робить немалу ставку на ІТ: запроваджує гранти для стартапів і навчання ІТ-спеціалістів. 

На жаль, поки що йдеться про навчання всього тисячі людей, що втратили роботу, тоді як тільки наша Powercode Academy отримала 40 тис. заявок на навчання за такими грантами. Втім, зацікавленість – це вже хороший показник.

За даними НБУ, попри воєнні загрози і економічну нестабільність обсяг експорту ІТ-послуг у першому півріччі 2022 року зріс на 23% до аналогічного періоду 2021-го і склав $3,74 млрд. 

Звичайно, в різні місяці війни цей показник був різним. Але не можна заперечувати, що це ще один доказ гнучкості ринку, якому він навчився протягом всіх років незалежності. І ось як це було.

Незалежність, яка принесла бізнес

Становлення українського ІТ почалося ще до 24 серпня 1991-го. Наприклад, перша в світі Енциклопедія кібернетики побачила світ в Україні в 1973 році. 

Але звичайно, незалежність України сильно підштовхнула галузь – на відміну від "совка", комерційна діяльність вийшла з гаражів і підпілля і стала бізнесом, а не "спекуляцією". Це створило нові механізми для ІТ.

В цей час ІТ автоматизує заводи, процеси на підприємствах, створює софт для енергосистем. Наприклад, IT‑аутсорсер ELEKS в цей час створив програму контролю енергетичної системи, яка досі працює на великих об’єктах, у тому числі на ТЕС і об’єктах "Енергоатома".

Однак 90-ті роки – це стрімка девальвація національної валюти. А контракти передбачають оплату за три місяці, півроку чи навіть рік. Підписуєш контракт – і думаєш, що ти вже майже мільйонер, а коли надходять кошти, за них можна хіба прожити певний час. 

На той момент ІТ – це було ще не круто, це був спосіб виживання. Зате девальвація виштовхнула галузь назовні, змусила шукати валютні контракти за кордоном.

Українські розробники ще з 90-х брали участь у масштабних проєктах. Скажімо, в розробці Windows 98, а це на той час був передовий софт. 

"Нульові" позначилися ще однією кризою, яка забрала роботу в українського ІТ – луснула бульбашка доткомів і виявилося, що інвестиції в незрілі інтернет-стартапи були неефективними. 

Знову довелося адаптуватися: компанії почали шукати замовників з корпоративного сегменту, з більш стабільними доходами. 

Галузь поступово дорослішає: якщо в 90-х великою компанією була фірма на 30-40 співробітників, то на початку "нульових" уже є бізнеси на сотню працівників. В цей же час великі міжнародні компанії створюють в Україні R&D-центри. Починає заповнюватися ніша продуктового ІТ.

Наступний тригер – 2004 рік: політична нестабільність розхитує країну, партнери починають відмовлятися співпрацювати з українськими компаніями. Це, звичайно, уповільнило розвиток галузі, зате компанії замислилися, як дати клієнтам гарантію стабільності. Як вихід – з 2004 року ІТ-бізнес починає відкривати свої офіси за кордоном.

Втім, за чотири роки на галузь чекає нове відкриття: світова фінансова криза 2008 року поставила під питання навіть замовлення від, здавалось би, таких стабільних і впевнених у собі корпоративних клієнтів. 

Знову вдалося переорієнтувати бізнес на ніші, які менш постраждали від кризи. До того ж до цього часу галузь починає остаточно визрівати. Українські ІТ-компанії купують консалтинг в американського, європейського бізнесу, завдяки чому впроваджують багато нових корисних речей. 

Одна з таких – проєктний менеджмент. Завдяки більш професійному з точки зору бізнесу підходу для українського ІТ з 2009 року починається галопуючий розвиток.

Усі ці кризи навчили українське ІТ тому, що бізнес слід будувати за принципом антикрихкості. Світові корпорації добре рахують ризики, тому при нестабільності в країні дуже важко домовитися про контракти.

Воєнна загроза для ІТ

У 2014-му ІТ стикнулося з новим різновидом кризи. Війна – це вже іншого масштабу загроза, аніж політична нестабільність чи адміністративний тиск на компанію. 

Утримувати замовлення в цей час стало ще важче, але за пів року бізнесу вдалося знову підлаштуватися під нові умови. З новою силою компанії почали відкривати міжнародні представництва.

А от локдауни 2020-го стали для ІТ позитивним поштовхом. Хоча ІТ і маркетинг – це перше, де компанії почали урізати бюджети на початку коронакризи, за три місяці все змінилося. 

Попит на ІТ з’явився, наприклад, завдяки запиту на автоматизацію процесів. Відтак, українське ІТ отримало навіть більше замовлень, ніж було до коронакризи. Плюс всі ми навчилися працювати віддалено, а отже – це спростило пошук співробітників.

Повномасштабна війна росії проти України нас ще навчить багато чому. Але вже зараз багато ІТ-компаній відкрили для себе нові ринки – Латинську Америку, Португалію, Іспанію. Почали там більш активно набирати співробітників. 

Клієнти остерігаються, що в українського розробника може раптом не стати світла, інтернету, вже не кажучи про загрозу життю людини. Але мікс команди – з локацією частково в Україні та частково за кордоном – дозволяє гарантувати замовникам, що їхнє замовлення буде виконано вчасно.

Цікаво, що міжнародні корпорації, які працювали з українськими ІТ-компаніями, після повномасштабного вторгнення росії спробували працювати з бізнесом інших країн. 

Але зараз поступово повертаються до співпраці з українським ІТ. Нам грає на руку сильна інженерна школа, вміння вирішувати складні задачі та інтегруватися в складні технології. 

Українські ІТ-фахівці об’єдналися також на кіберфронті. На їхньому рахунку DDOS-атаки на тисячі російських ресурсів. Ще один напрямок протидії росії – маркетинг. 

На російських стрімінгових сайтах було викуплено до 90% рекламного часу для показу фото і відео про війну росії проти України з відповідними меседжами для росіян. Ну і звичайно, донати за підпискою на користь ЗСУ.

Як розвиватиметься далі українське ІТ, спрогнозувати важко. Це стане зрозуміло вже після нашої перемоги. Але є сподівання, що завдяки поступовій інтеграції в ЄС нам вдасться ще більше входити в європейський ринок. 

Що буде до перемоги? Продовжиться велика робота з адаптації компаній. Хоча попередні роки галузь зростала на 20-30% щороку, у 2022-му навіть 10% зростання буде хорошим показником і означатиме, що адаптаційний період у більшості компаній минув успішно і надалі можна будувати більш оптимістичні прогнози.