Перший рік ліцензованої біржової торгівлі

Понад рік тому, набули чинності норми закону "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", які започаткували велику кількість реформ в економіці країни, в т.ч. сфери електронної та біржової торгівлі.

За новими правилами, біржова діяльність стала ліцензованою, а регулятором її було назначено НКЦПФР, яка затверджує вимоги до функціонування бірж та проводить їх перевірку.

Це дало можливість навести лад у цій сфері, адже до цього біржі, яких на піку нараховувалось близько 600, не мали чітких умов функціонування. Через це майданчики нерідко використовувались для вирішення сумнівних, непрозорих задач.

У кращому випадку — для проведення торгів з реалізації майна підприємств-банкрутів, податкової застави й іншого індивідуального майна, що суперечить суті товарної біржі.

Наразі це вже неможливо, адже для отримання ліцензії біржа повинна мати достатній капітал, що говорить про її серйозні наміри працювати на ринку, а не стати гравцем "одного дня".

Вона ж має розробити та затвердити правила товарної біржі, що містять порядок організації та проведення торгів. А в її документах прописаний порядок допуску учасників до торгів з урахуванням фінансового моніторингу. 

Та найголовніше — за порушення умов біржа може бути позбавлена ліцензії, а отже понести відповідні значні іміджеві та фінансові трати.

Оскільки вимоги до вітчизняних бірж наблизились до жорстких європейських стандартів, не дивно, що за рік лише 3 біржі отримали відповідні ліцензії в Україні. Чи достатньо ринку такої кількості – питання відкрите.

Але коректніше це питання формулювати по-іншому: проблема не в кількості ліцензованих операторів, а в кількості ринків, які готові до організації. А вже самі ринки залежать від державного управління.

Ринок деревини: було — стало

Цей ринок, напевно, один з найперших та й з найгучніших з тих, хто почав змінюватись із набранням чинності нового законодавства.

В Україні ринок деревини 30 років перебував в роздробленому стані. Кожен регіон мав свої особливості як в економічному, так і  політичному сенсі. Майже кожен регіон мав "свою" біржу, яка проводила торги спочатку голосові (або молоточні), а потім вже електронні.

Поведінка деяких з таких регіональних бірж піддавалася критиці як учасниками ринку, так і ЗМІ, що призводило навіть до відкриття кримінальних проваджень.

Постійно тривали дискусії щодо доцільності впровадження прозорих торгів, надання рівного доступу учасникам ринку до ресурсу незалежно від їх географічного розміщення, уніфікації правил продажу для всіх лісових господарств.

Проводились численні пілотні проєкти на багатьох різних майданчиках, до функціонування яких не було жодних вимог, що й призвело до корупційних скандалів чи не в кожній області. 

Свого часу відбувався пілотний проєкт в рамках реалізації деревини через систему "Prozorro Продажі", який завершився у І півріччі 2021 року.

Неефективність цього механізму саме для ринку деревини показала Київська Школа Економіки у своєму дослідженні. За її аналізом, використовуючи систему "Prozorro Продажі", державні лісові господарства отримували менше коштів.

Середні ціни на лісопродукцію за породами за породами та типами договорів, 2021.

"Prozorro Продажі" – гарна система для реалізації нерухомості, автомобілів, кредитних портфелів, майнових комплексів, тобто майна з індивідуальними ознаками. 

Сам проєкт і зароджувався для продажу активів збанкрутілих, тому для системного біржового ринку зараз він не надто підходить. 

Продаж лісовими господарствами деревини за прямими договорами також є надзвичайно ризиковим та корупційним процесом, оскільки передбачає прямі домовленості (змови) між покупцями та представниками лісгоспу, що наносить значний фінансовий та іміджевий ризики лісовій галузі.

Після ухвалення змін до законодавства про діяльність товарних бірж організований продаж деревини став можливим виключно через ліцензовані біржі. І це дало позитивні результати.

Зараз вже зрозуміло, що завдяки ліцензуванню й контролю за біржами з боку регулятора НКЦПФР було ліквідовано можливість функціонування схем під час торгів деревиною на деяких тіньових майданчиках.

З плином часу ефективність біржової торгівлі оцінили й у Державному агентстві лісових ресурсів України та впровадили продаж на біржі не лише деревини, а вже й пиломатеріалів.

Результати річної біржової торгівлі деревиною

За 12 місяців, починаючи з 1 липня 2021 року, за допомогою ліцензованих бірж державні лісові господарства отримали 18,84 млрд грн, що навіть без урахування воєнного стану, є безумовно гарним показником.

За рік на біржових торгах за напрямком необроблена деревина було досягнуто таких результатів:

• виставлена вартість реалізованого обсягу склала 15,67 млрд грн;
• реалізовано необробленої деревини 6,3 млн куб. м.;
• вартість продажу деревини склала 18,84 млрд грн (з ПДВ);
• держава отримала додатковий дохід на 3,17 млрд грн (з ПДВ) більше відносно виставленої на торги початкової вартості необробленої деревини.

Найбільша реалізація необробленої деревини відбувалась у Житомирській, Київській, Львівській та інших областях. На графіку нижче зображено рейтинг областей з реалізації необробленої деревини.

Біржа — це більше, ніж торги

Одним, але дуже важливим аспектом, про який часто забувають або ж зовсім не знають – є те, що біржа – це не лише торги. Точніше, торги це лише верхівка біржового айсберга.
Ефективність біржі залежить від кожного кроку в процесі взаємодії з учасниками ринку:

1. Акредитація учасників та комплаєнс (від цього залежить якість учасників ринку, відсутність чи мінімізація кількості недобропорядних учасників).

2. Маркетинг торгів, залучення все більшої кількості покупців (адже зростання конкуренції це і є одним з показників ефективності).

Для порівняння наведу кількість учасників торгів за напрямком необроблена деревина в різних системах:

- Прозорро.Продажі – 1400

- Ліцензовані біржі – 4100

3. Самі торги в електронній системі 

4. Моніторинг виконання умов підписаних контрактів, вирішення спірних ситуацій та накладання санкцій. Це один із найнеприємніших процесів. 

Але всі повинні розуміти, що для того, щоб ринок був справедливим й ефективним його учасники повинні працювати чесно, не зривати торги, відповідати за взяті на себе зобов’язання оплати тощо.

Тому завдання біржі — проводити постійний моніторинг операцій, захищати права добросовісних покупців та продавців. 

За нашою інформацією, на різний термін (3 й 6 місяців) товарними біржами вже усунуто від торгів вже 74 підприємства (56 УЕБ та 18 УУБ), які порушили відповідні правила та регламенти. Але головною метою є не саме покарання, а запобігання можливих подібних порушень у майбутньому.

Біржа контролює виконання договорів не лише з боку покупців, а й з боку державних лісових господарств. Саме це й викликає довіру в учасників торгів.

Біржі забезпечують доступність до торгів у регіонах

До торгів необробленою деревиною на ліцензованих товарних біржах приєдналося понад 4000 учасників з різних регіонів України. Пройшовши нескладну процедуру акредитації, можна за лічені хвилини подати заявку на участь в торгах.

Біржі поглибили й власну присутність у регіонах за допомогою агентів, які надають висококваліфіковані консультаційні послуги учасникам аукціонів з продажу деревини.

Проводять переговори з партнерами-учасниками ринку, зважаючи на індивідуальні особливості кожної області.

В сумі це робить біржові торги більш доступними для кожного та гарантує якість їх проведення, а також збільшує відсоток укладених договорів. Учасники ринку відчувають себе захищеними, адже агенти біржі завжди беруть участь у вирішенні спірних питань.

На яких ринках доцільно впровадити біржову торгівлю

Наразі біржовий сектор України охоплює такі напрямки: електрична енергія, природний газ, скраплений газ, нафтопродукти, нафта та газовий конденсат, вугільна продукція, тверде біопаливо, необроблена деревина та пиломатеріали.

Але обсяги та напрямки біржової торгівлі в Україні далеко не вичерпані. Взяти хоча б аграрний напрямок торгів. Якщо його перевести на рейки ринкової торгівлі, це надасть доступ виробників с/г продукції до ринку капіталу для реалізації проєктів розвитку.

Участь у біржових торгах дозволить отримати справедливу і гідну ціну на свою продукцію. Учасники аграрного ринку отримають змогу фіксувати ціни на майбутнє, а від так забезпечать собі більш зрозуміле і прогнозоване бачення ціноутворення на товар.

Крім того, потребує розвитку ринок відновлюваних джерел енергії. Що буде гарантувати її походження. Також на часі розвиток ринку водневої енергії та впровадження торгівлі квотами на викиди CO2 за для декарбонізації економіки. 

Розвиток ринку твердого біопалива дозволить зменшити використання газу та його постачання від закордонних партнерів.

В Україні щорічно в енергетиці може використовуватися 34 млн т. біопалива. Вже введено в експлуатацію понад 2,4 ГВт потужностей з біомаси. Потенціал заміни природного газу з відходів сільського господарства становить 9,3 млрд куб. м на рік.

Тож, нові правила біржової торгівлі надали потужний імпульс для розвитку бірж, напрямків їх торгівлі та підйому української економіки в цілому, а тим більше підтримку її стабільності у воєнний час.