Українська правда

Продати за 29, купити за 38. Як політика НБУ стримує потік валюти в Україну

Через валютні обмеження НБУ зростає ризик різкого зниження експортної виручки від креативних індустрій.

Валютні обмеження, своєчасно введені НБУ 24 лютого, допомогли банківській системі вистояти і забезпечили фінансову оборону України. 

ІТ-індустрія забезпечила рекордні $2 млрд надходжень в Україну за І квартал 2022 року, не зважаючи на воєнний стан, мобілізацію, вимушену релокацію. І продовжує активно працювати.

Але чим сильніші валютні обмеження, тим вищий ризик різкого зниження експортної виручки до кінця 2022 року.

Коли температура пацієнта різко зростає вище 38°C і є загроза життю, то потрібно швидко її збивати жарознижувальними препаратами. Втім, якщо не лікувати хворого, то побічні ефекти будуть вилазити. І доведеться постійно шукати нові і нові ліки для нових проблем зі здоров’ям. 

Так, під час воєнного стану, ІТ-індустрія готова потерпіти задля фінансової оборони України. От тільки терпіння не безмежне, а їх, висококваліфікованих спеціалістів, платників податків, радо кличуть до себе Польща, Канада, Португалія і багато інших країн.

Ось кілька історій ІТ-спеціалістів та ФОПів із сектору креативної економіки. 

Юрій працює програмістом. До війни він отримував виплати від компанії з реєстрацією в Естонії (власники українці) на свій ФОП. 

Після введення обмежень Іван більше не може купити валюту онлайн через український банк. 

Тож Юрій відкрив собі рахунки у платіжних системах Wise та Revolut, і купував валюту за курсом 30-32 з допомогою операцій квазі-кеш. 

Після заборони НБУ на такі операції, Іван відкрив собі бізнес-акаунт ФОПа у Wise і тепер всю валютну виручку він отримує за кордоном. 

В українську банківську систему він заводить тільки 5%, щоб заплатити єдиний податок. До речі, Іван вирішив не переходити на ставку єдиного податку 2%, але з початку війни добровільно передає армії та волонтерам 25% свого щомісячного доходу. 

Нашу другу героїню звуть Катерина, вона менеджер проєктів в американській продуктовій компанії. Працівникам в перші дні допомогли евакуюватися в Краків, де зараз працює тимчасовий офіс. 

Зарплату Катерина продовжила отримувати на ФОП в Україні напряму зі США, сплачуючи 5% єдиного податку.

Катя продає валюту з ФОП за курсом 29,25 у необхідних їй на життя обсягах. А також раз на місяць знімає готівку з гривневої картки, щоб заплатити за оренду квартири. 

Курси списань з картки і зняття готівки в перші місяці війни були 30-32, тож її така різниця цілком влаштовувала. 

Однак після постанови НБУ від 20 травня, виходить, що курси будуть ринкові, це може бути і 36, і 37 гривень за долар. А продавати потрібно за 29,25. 

Катерина ще не знає, чи буде повертатися після перемоги України у війні. Однак після рішення НБУ вона вирішила стати податковою резиденткою Польщі, відкрити там ФОП і рахунок в банку. 

Буде платити 12% податку з обороту. Вона не готова продавати долар з ФОП в Україні за 29,25, а розраховуватись за курсом 35-37. 

Хоча Катерина з початку війни віддавала на ЗСУ 10% своїх доходів, вона не розуміє, чому має покривати таку дику курсову різницю і в чиїй кишені вона осідає. Тож категорично не сприймає її як підтримку держави. 

Дизайнер Ярослав живе і працює у Львові, він фрілансер. Здебільшого, має іноземних замовників зі США. Раніше він отримував від них виплати через Payoneer, і потім виводив на рахунок ФОП в Україні, щоб працювати повністю легально і мати офіційні доходи. 

Після валютних обмежень він вирішив залишати валютну виручку на картці Payoneer і розрахуватися нею при потребі. Оскільки ситуація, коли на ФОП продає валюту за 29,25, а купує на чорному ринку за 37 його не влаштовує. 

Ярослав активно підтримує волонтерський рух, багато свого часу сам працює як волонтер і у дизайні, і допомагаючи внутрішнім переселенцям у Львові. 

Він ще не знає, чи буде далі щось заводити на ФОП в український банк, вирішив дочекатися закінчення війни і тоді вирішити. 

Всі імена та історії вигадані. Втім, якщо почитати форум DOU.ua, то бачимо, що наші герої існують. І оцінюють, чи дозволить валютна політика НБУ їм жити, працювати і сплачувати податки в Україні. Адже їм потрібен принцип — заплати податки, і далі розпоряджайся своїми коштами як хочеш. 

Тож пропоную підписати петицію до НБУ, щоб валютна політика стала більш сприятливою для креативної економіки в Україні. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
НБУ експорт валюта ІТ