Західні компанії часто-густо порушують санкції. Як вони допомагають росії їх обходити

Наша аналітична група розкопала дуже важливу історію. Якоюсь мірою сенсаційну та досить цинічну.

Нижче я наводжу лише невелику частину. Набагато більше інформації, доказів та юридичної бази ми передали журналістам "Української правди".

Також ми запрошуємо усі українські та західні медіа провести глибоке розслідування.

Днями (2 квітня) хакери Anonymous зламали російську компанію ТОВ "Липецький Механічний Завод" та оприлюднили 27 Гб пошти його співробітників. Наші аналітики проаналізували частину цього листування.

Як ви пам'ятаєте, після захоплення Криму, Донецька та Луганська проти низки російських підприємств було запроваджено санкції — насамперед у військовому секторі. Санкції передбачають, що їм заборонено продавати будь-яку продукцію.

Однією з компаній, яка потрапила під санкції, став АТ "Концерн Калашников" (далі - Калашников).

Компанія "Липецький Механічний Завод" (далі - Липецький) до списку санкцій не потрапила. Формально цей завод належить фізичній особі Тимуру Гарєєву. 

Проте з листування чітко видно, як Липецький завод діє у своїх закупівлях на користь "Калашникова".

Один із прикладів. Зовсім недавно, 29 листопада 2021 року, радник гендиректора "Калашникова" із закупівель шле комерційному директору "Липецька" лист із дорученням розіслати запити на купівлю лінії для виробництва патронів.

Липецьк надсилає запити на п'ять компаній, і починається листування з двома — італійською Invernizzi Presse і бельгійською New Lachaussee. 

У якийсь момент Калашников починає підганяти компанії, щоб вони відповідали швидше. Зрештою, італійці з діалогу вийшли (але ввічливо дали рекомендацію іншої італійської компанії).

В результаті Калашников отримує конфіденційну комерційну пропозицію, підписану бельгійським директором.

Взагалі листування виглядає навіть забавно — Липецький використовується просто як прокладка між Калашниковим та постачальниками. "Не заплутаєтеся?", — Жартує в якийсь момент комерційний директор Липецького в листі Калашникову.

Тут я навів лише верхівку айсбергу. У нас є реальні докази (суттєвіші, ніж це листування), що російські військові не просто робили запити, а купували продукцію у західних компаній. 

Часто через офіційних дистриб'юторів, використовуючи найпростіші схеми.

Два основні висновки:

1. Низка західних компаній часто-густо порушують санкції. Я переконаний, що вони свідомо не помічають елементарних двоходових схем з прокладкою. Ми це бачимо у багатьох епізодах та країнах.
2. Точкові санкції не працюють. Всі російські компанії слухаються єдиного центру та працюють групою з обходу санкцій. 

Якщо Захід щирий у своєму бажанні допомогти Україні, то йому потрібно запровадити тотальне ембарго на торгівлю з будь-якими російськими компаніями, а також встановити реальні заходи щодо відстеження подібних схем, зокрема через компанії інших країн.

У цьому пості наведено невелику частину того, що ми знайшли. Як писав вище, ми передаємо багато інформації журналістам. 

Ми готові передати іноземним медіа дуже багато матеріалів та прямих доказів — не тільки переписку. Запрошуємо всі західні медіа писати нам на спеціально створений емейл [email protected].

Я звертаюся до західних країн перестати обманюватися і негайно запровадити тотальне ембарго на весь російський бізнес у всіх напрямках.

Я вірю, що ми обов'язково цього досягнемо.

Опубліковано з дозволу автора.

Оригінал допису