Навіщо аграріям право розпоряджатися водою

Південні регіони України вже давно страждають від посух, зростають темпи опустелювання і висихання водойм. 

Ці тенденції означають передусім здорожчання сільськогосподарської продукції з будь-якої позиції: або через дефіцит товарів через зменшення родючих ґрунтів, або через додаткові витрати аграріїв на зрошення. 

Зі зрошенням ситуація теж погіршується щороку і про цей варіант за відсутності належного реформування вже за кілька років можна буде забути. 

Здавалося б, чому в Україні з її мережею річок і підземних вод взагалі може бути проблема зі зрошенням? Саудівська Аравія, — країна без жодної річки, — вирощує на зелених полях та експортує овочі, фрукти і навіть квіти. 

Водночас цьогорічний рекордний врожай у 106 млн тонн Україні потворити буде тяжко, без належної розбудови меліоративних систем. 

Яка проблема зрошення сьогодні? 

В Україні обліковується 2 млн 178 тис. га зрошуваних земель, але по факту у 2020 році зрошували лише 551,4 тис. га, у 1990 – понад 2 млн га. Серед найважливіших причин скорочення зрошуваних площ:

1. Привласнення і розкрадання інфраструктури після розпаду СРСР.
2. Застаріле обладнання з низьким рівнем енергоефективності порівняно із сучасними системами. Вартість електроенергії за полив — це болюче питання для аграріїв і багато хто відмовляється від цієї послуги.
3. У держави немає коштів для повної заміни обладнання в насосних станціях, а правил для самостійного фінансування аграріями ремонту чи будівництва нових об’єктів не існує. 

Все це разом робить меліоровані землі проблемними, в той час як у всьому світі зрошувані землі дорожчі за ті, що не зрошують.

В Україні є затверджена урядом Стратегія зрошення та дренажу до 2030 року. Метою документа є збільшення площі зрошуваних земель і дренажних систем, реформування системи державного управління ними. 

Враховуючи сукупність проблем галузі, реформа управління – це єдиний потенційно ефективний шлях до впорядкування відносин і користування зрошувальною інфраструктурою. 

Така реформа вже прийнята в першому читанні у вересні і невдовзі розглядатиметься парламентом у другому (законопроєкт № 5202-д).

Що передбачає реформа та чому на неї очікує агросектор? 

Урожайність сільськогосподарських культур, вирощених з гідротехнічною меліорацією, перевищує урожайність культур на землях без поливу в 2 – 2,5 рази. 

Але з поточним станом управління українські аграрії і землевласники не можуть впливати на рішення про експлуатацію інфраструктури, її ремонту чи заміни обладнання. 

Однак саме вони володіють потрібною для управління інформацією про стан земель і потребу у водному ресурсі. 

Звертаючись до міжнародного досвіду, бачимо, що у розвинених країнах з високоефективним землеробством працюють децентралізовані системи управління інфраструктурою зрошення. 

Тобто, керівні функції закріплені за юридично оформленими об’єднаннями користувачів (ОВК). 

Члени таких об’єднань отримують у користування об’єкти системи і управляють через колективні рішення більшості. Саме цю єдину ефективну в світі модель управління пропонує Стратегія і законопроєкт № 5202-д для українських аграріїв. 

Що дасть зміна управління меліоративною інфраструктурою? 

Зміна системи передбачає і перекладання відповідальності за ощадливість використання ресурсу, стан мереж та добросовісне управління. 

Аграрій, який буде певний у тому, що вкладені кошти працюватимуть на його прибуток, буде інвестувати в нове енергоефективне обладнання, оскільки у перспективі це швидко окупиться і зменшить плату за електроенергію. 

У підсумку передача інфраструктури під ОВК підвищить ефективність сільського господарства та зменшить витрати держави на адміністрування системи меліорації. 

Як працюватиме нове законодавство?

Передусім буде чітко визначена процедура реєстрації, набуття та припинення членства в ОВК, системи голосування, повноваження та права організації. 

ОВК за власний кошт ремонтуватимуть та будуватимуть нові зрошувальні системи. У них буде право сформувати тарифи за послуги зрошення та графік і об’єми подачі води.

У ОВК буде визначена територія її обслуговування і вона зобов’язана прийняти в об’єднання будь-якого користувача з цієї площі. Водночас вимоги до власників земель чи аграріїв бути членами ОВК немає. 

ОВК приймає у користування інфраструктуру безоплатно й усі дані про ОВК з мережами будуть внесені до Держгеокадастру. 

Продавати, здавати в оренду, змінювати цільове призначення чи власників тощо ОВК не матиме повноважень і прав, а після ліквідації ОВК його майно переходить в користування іншого об’єднання.

Також законопроєкт блокує можливість рейдерських захоплень та інших зловживань повноваженнями.

За розрахунками експертів, врегульований полив на кожних додаткових 100 тис. га дозволяє виробляти в середньому плюс 2 млн тонн сільськогосподарської продукції в рік. 

Повертаючись до прикладу Саудівської Аравії, – це країна, яка в пустельних умовах завдяки реформам сільського господарства і державній підтримці агросектору за 20 років збільшила площу оброблюваних земель у понад два рази.

Ми вже дали людям право розпоряджатися сільськогосподарськими землями, наступний етап – дати право аграріям користуватися водним ресурсом, прийнявши законопроєкт №5202-д. 

Це зміни, які матимуть економічний ефект для країни не через 15 років, а вже через 3 чи 5, і дадуть новий поштовх економіці країни.