Як буде працювати Фонд для підтримки фермерів

Верховна Рада нещодавно ухвалила законопроєкт № 3205-2 "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві". Створення Фонду — один із ключових елементів земельної реформи. 

Аграрний сектор України, який сьогодні демонструє упевнене зростання та формує значні бюджетні й валютні надходження, потребує й відповідної фінансової уваги до себе.

В агро найбільше помітно — кожна вкладена в землю гривню зростає та дає прибуток. 

Саме тому стабільне, гарантоване фінансування фермерів — це нагальна потреба.

Тим більше, що відроджене Міністерство аграрної політики та продовольства налаштоване на посилення саме дрібних та середніх фермерів, які мають стати не лише основою розвитку агросектору, але й укріплення громад та сільських територій.

Сьогодні, за інформацією НБУ, агрокредитний портфель складає 67 млрд грн (або приблизно 2,5 млрд доларів), що покриває кредитом потреби у фінансуванні лише приблизно на 20%. У розвинених країнах цей показник сягає 70-80%.

Якщо враховувати, що кредитний борг в українському аграрному секторі склав 60 доларів на 1 га, то це майже у 20 разів менше відповідного показника в США — 1 190 доларів на га. Зауважу, що 65% агрокредитного боргу США, одного зі світових аграрних лідерів, — під заставу сільгоспземель. А в Україні агрокредити — під заставу неземельних активів. 

Саме тому поштовхом до збільшення цих показників має стати ринок сільгоспземель, який відкрили 1 липня 2021 року. 

Він покликаний покращити кредитування під заставу сільгоспземель. Проте це не відбудеться одночасно, Мінагрополітики налаштоване впроваджувати земельну реформу покроково та консервативно, уважно відстежуючи та прибираючи недоліки.

Для кого створюють Фонд?

Для дрібних сільгоспвиробників, які обробляють до 500 гектарів, а також відповідають вимогам, що висувають до малих, середніх та мікропідприємств Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Закон про Фонд передбачає і запобіжники для мінімізації ризиків потенційного політичного втручання, а також задля прозорості та зменшення ризиковості:

а) Фонд надає гарантії в обсязі до 50% непогашеної суми основного боргу;

б) Фонд надає гарантії на строк дії кредитного договору, але не більше 10 років;

в) обсяг наданих непокритих гарантій не може перевищувати більше ніж у 4 рази розмір регулятивного капіталу Фонду, порядок визначення якого встановлює НБУ. 

Отже кредитний леверидж складає 1:4. Таким чином, при гарантуванні 50% кожна гривня гарантій Фонду перетвориться на 8 гривень для аграріїв. 

Наприклад, при капіталі в 100 млн грн, Фонд матиме змогу видати гарантій фінансовим установам на суму 400 млн грн, і якщо ці гарантії покривають 50%, то інші 50% ризиків беруть на себе фінансові установи, видаючи кредитів на загальну суму 800 млн грн.

Прогнозовано, що на втілення Фонду піде тривалий час, адже треба буде виконати всі процедури, дотримуючись законодавства та регулювання, провести конкурси, сформулювати та затвердити положення Фонду, розробити стратегію, бізнес-план, найняти співробітників, залучити партнерів, адаптувати регулятивне законодавство НБУ для врахування гарантій Фонду.

Сам новоухвалений закон — це вже важливий крок для розширення доступу аграріїв до фінансування. Далі — велика робота для всіх стейкхолдерів.