Як розбудова телекомунікаційної інфраструктури допоможе Україні інтегруватися в ЄС

Європейський Союз на гігабітній швидкості мчить до Єдиного Цифрового Ринку (ЄЦР). Цей вислів якнайкраще відображає те, що відбувається в сфері цифрової економіки та електронних комунікацій. 

ЄЦР пропонує розширенні можливості для: користувачів, малого та середнього бізнесу, інноваційних стартапів, креативного сектору, наукового та безпекозміцнюючого співробітництва у додаток до вже існуючих індустрій. 

Україна може скористатися перевагами ЄЦР, отримавши значний поштовх для зростання власної економіки і зближенню з нормами та стандартами ЄС, і в той же час бути важливим партнером, що сприяє зростанню європейського цифрового ринку. 

Більше того, ЄС зацікавлений в просуванні технологічних можливостей та своїх підходів до побудови цифрового ринку. А можемо – "наздоганяти цей потяг", ризикуючи опинитися на задвірках технологічної Європи.

У законодавчо-регуляторному полі ЄС серед інших ключовими зараз є концепції створення "Гігабітного суспільства" до 2025 року та стратегія "Цифрової Європи 2025". 

Варто відзначити, що надважливою складовою у впровадженні ЄЦР є розбудова телекомунікаційної інфраструктури. Йдеться, насамперед, про розгортання та використання швидкісного і надшвидкісного інтернет-зв’язку і додатків, що мають багатоцільове призначення.

Телекомуінкаційна інфрастурктура передбачає гігабітне підключення, що з’єднує всі основні соціально-економічні інфраструктурні об’єкти – школи, транспортні вузли, постачальників держпослуг та підприємства.

А ще – розгортання безперебійного 5G покриття для всіх міст та головних наземних транспортних шляхів. 

І тут мова йде про сектори, які важливі для забезпечення сталого розвитку економіки: енергетика, екологія, охорона здоров’я, інклюзивність, транспорт, smart міста, контроль якості води та ін..

Також розширення можливостей безкоштовного доступу людей до WI-FI та подальший розвиток конкуренції і захист прав суб’єктів цифрового ринку.

Саме в контексті нової політики ЄС для України відкривається вікно можливостей. Адже ЄС зацікавлений у просуванні своєї цифрової програми у світі. Для розуміння, лише впровадження 5G очікувано принесе 213 млрд євро доходів у всьому світі в 2025 році.

Для відповідальних за цей напрямок українських чиновників це аж ніяк не означає, що акти ЄС, прийняті щодо цієї сфери після підписання Угоди про асоціацію з Україною ще у 2014 році, не повинні бути імплементовані в українське законодавство.

Адже ринок розвивається надзвичайно динамічно і саме у "період після" у ЄС було ухвалено чимало нових актів, регламентів та рішень, які стали ключовими для розбудови ЄЦР та цифровізації ЄС. 

Зокрема, уже згадувані концепція "Гігабітного суспільства" та стратегія "Цифрової Європи" до 2025 року, а також й інші стратегічні документи з чіткими показниками, яких ЄС планує досягти, а також системи моніторингу їх виконання (наприклад, DESI).

Повертаючись до асоціації з ЄС та Дорожньої карти виконання Угоди згідно з Додатком XVII-3, де чітко задекларована інтеграція в ЄЦР ЄС, то ми – не на початку шляху і це тішить.

Так, розроблено цифрову стратегію "Цифровий порядок денний – 2020", створено Міністерство цифрової трансформації України (далі – Мінцифри) та у всіх міністерствах й обласних держадміністраціях введено посаду заступників з питань цифрової трансформації.

У грудні 2020 року було прийнято Закон України "Про електронні комунікації" (набирає чинності 1 січня 2022 року), основою для розробки якого стали положення Європейського Кодексу електронних комунікацій (прийнятий в ЄС у грудні 2018 року). 

І це – великий шанс для України, адже вперше імплементується нове законодавство одночасно з державами-членами ЄС.

Досягнуто значного прогресу у сфері телекомунікацій (електронних комунікацій). Зокрема, запрацював Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської̈ діяльності, що підлягають ліцензуванню", Закон України "Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж". 

Відбулося розгортання мереж 4G, впроваджено послугу із перенесення абонентських номерів, а також здійснюється імплементація низки актів ЄС, пов’язаних з управлінням радіочастотного спектра. Україна працює над можливістю створення міжнародного роумінгу з ЄС.

Водночас Україна ще відстає в питаннях впровадження новітніх технологій і політиці їх регулювання, а також у відсутності комплексного підходу до розбудови цифрової економіки і цифрового суспільства.

Зокрема, що стосується сектору телекомунікацій (електронних комунікацій), то тут ключовими є:

• незалежність регулятора;
• використання діапазону частот 700 МГц;
• розгортання широкосмугових мереж;
• підхід до регулювання роумінгу;
• доступ до ринку та гармонізовані правила аналізу ринків електронних комунікацій.

У серпні 2020 року Мінцифри представило на обговорення проєкт Національної стратегії розвитку широкосмугового доступу до Інтернету та План заходів з її впровадження. 

Ключова мета – щоб 95% українців мали можливість підключитись до швидкісного фіксованого та мобільного інтернету, зокрема у сільській місцевості. Однак він досі не прийнятий. 

А саме цей документ є одним з ключових для комплексного підходу щодо розгортання широкосмугового зв’язку.

Причиною може бути те, що, за даними експертів Світового банку, ці заходи потребуватимуть 350-450 млн доларів інвестицій від приватних компаній, а в умовах пандемії Covid-19 їх поки що нереально забезпечити.

Однак саме через пандемію (вона яскраво продемонструвала необхідність цифрових технологій та цифрової грамотності населення), вкрай потрібна комплексна політика щодо розбудови цифрової економіки і суспільства в Україні.

Можлива і фрагментарна імплементація актів ЄС. Це – гірше, проте успіх в одній сфері може спровокувати ланцюгову реакцію подальшої інтеграції і в інших. З іншого боку, є загроза, що можна упустити щось важливе, що, напевно, призведе до поглинання ринку в Україні або процес розтягнеться на довгі роки.

І тоді доведеться "наздоганяти цифровий потяг" ЄС, який мчить на гігабітній швидкості. А це дуже невдячна справа, особливо враховуючи досвід СРСР, який постійно когось "наздоганяв і переганяв". 

Ще одним надзавданням для України має стати напрацювання власної політики щодо розвитку цифрової економіки та суспільства. І туди мали б увійти, кращі практики і стандарти ЄС. 

Україна також має доступ до ініціативи ЄС "Східне партнерство" та ряду різних програм як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівнях з іншими країнами світу.

І гріх було би таке не використати, бо це зростання економіки, більше можливостей для бізнесу та громадян України. А також, омріяна більшістю українців інтеграція з Європейським Союзом.

Співавторка: Лілія Мальон, експертка з електронних комунікацій та цифрової економіки.