Квоти для ІТ: що варто змінити
Ініціатива влади про квоти для імміграції 5 тис іноземних айтівців та їх працевлаштування в українських компаніях неефективна. Маю низку ідей.
Ініціатива Міністерства цифрової трансформації про спеціальні квоти для імміграції 5 тис іноземних спеціалістів та їх працевлаштування в українських ІТ-компаніях залишається "гарячою" темою вже не один місяць.
Чому? Бо звучить все просто: посвідка на постійне проживання на десять років (термін значно довший, ніж при традиційному способі легалізації через дозвіл на працевлаштування) з можливістю реєстрації приватним підприємцем та без необхідності щороку поновлювати документи на перебування в Україні.
А ще – спрощення процесу релокації родини, адже члени сім'ї можуть отримати посвідку в Україні на аналогічний термін. Проте є чимало "але": такі переваги гарантуються за певних умов, що звужує коло тих, хто може ними скористатися.
Серед умов – перелік професій у сфері IT, щодо яких можна оформляти квоту, та вимоги до фахівців (диплом, сертифікат, п'ять років керівного досвіду для менеджера, сім років – для програміста). Відповідність цим вимогам потрібно підтвердити документами – усе в найкращих бюрократичних традиціях.
Критика критикою, але що можна змінити, щоб квоти справді стали зеленим світлом для талановитих програмістів? У першу чергу, потрібно скоротити час ухвалення рішення: зараз цей процес триває до року з дня подання заяви.
Загальний строк оформлення посвідки за квотою не повинен перевищувати три місяці. Максимальний прийнятний для ІТ-індустрії термін – чотири місяці.
Крім того, доцільно розширити список професій, які підпадають під квоти, і дещо змінити вимоги до фахівців. Необхідний досвід звужує коло потенційних кандидатів, хоча в IT рівень кваліфікації не завжди залежить від років досвіду. Пригадаймо вік девелоперів, які створювали всесвітньо відомі стартапи.
Список необхідних документів теж має зони для покращення. Обґрунтованою є вимога щодо копії паспорта, довідки про відсутність судимості, медичних сертифікатів, довідки про реєстрацію за кордоном, довідки про склад сім'ї.
А от щодо згоди на реєстрацію від власника квартири виникають сумніви: держава свідомо породжує існування фіктивних адрес реєстрації.
Як іноземцю, який приїхав в Україну для отримання дозволу на імміграцію та подальшої роботи, одразу придбати в Україні житло? Розраховувати на реєстрацію в орендованій квартирі не доводиться.
Також з переліку обов'язкових доцільно вилучити диплом про освіту. Звісно, у разі наявності іноземець може надавати цей документ на підтвердження своєї кваліфікації та спеціалізації. Однак це можуть бути інші сертифікати або рекомендації від компаній, з якими іноземець співпрацював.
Серед ключових органів, що впливають на процес, одне з головних місць посідає Державна міграційна служба. Крім того, у процесі беруть участь Мінекономіки, Кабмін та обласні державні адміністрації Київщини, Харківщини, Львівщини, Дніпропетровщини та Одещини, на які були виділені 5 тис квот.
На які зміни очікує ринок?
По-перше, необхідно змінити практику прийому документів від іноземців: приймати документи іноземців, які перебувають на території України на законних підставах, але не мають посвідки на тимчасове проживання, та передбачити подання документів за квотою в сервісних центрах ДП "Документ".
По-друге, для досягнення загального строку 90 днів з моменту подання заяви до видачі посвідки суттєво скоротити строки обробки заяв та документів шляхом створення механізму попередньої онлайн-перевірки документів та скорочення строків пересилання документів в інші державні органи.
По-третє, розширити перелік професій, переглянути вимоги до досвіду фахівців та внести зміни до переліку документів.
Долучитися до цього процесу також варто ОДА. Разом з Мінекономіки вони можуть суттєво скоротити строки перевірки документів, що підтверджують відповідність рівня кваліфікації іноземців встановленим вимогам.
Чому це важливо? Ситуація з білоруськими айтівцями демонструє недоліки системи та низьку швидкість реагування: квоти є, але вони не зовсім ефективні.