Українська правда

Концесія чи приватизація: у чому можливості для інвестора

Як концесійні проєкти та приватизація майна дозволять покращити якість послуг і модернізувати інфраструктуру.

Поліпшення інвестиційного клімату шляхом створення сприятливих умов для залучення приватного сектору, зокрема на умовах державно-приватного партнерства (ДПП) та приватизації, є пріоритетом держави.

Така діяльність значною мірою залежить від нормативного регулювання.

В останні роки відбувається реформування законодавства у сфері ДПП, концесії та приватизації.

У березні 2018 року набув чинності закон "Про приватизацію державного і комунального майна", а в жовтні 2019 року — закон "Про концесію".

Їх ухвалення дає можливість прогнозувати зацікавленість приватних інвесторів у здійсненні спільних проєктів з публічним сектором.

Основна мета закону про приватизацію — прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Усі об'єкти приватизації розподілені на об'єкти малої та великої приватизації. До великих належать об'єкти, 50% акцій яких є державними і вартість активів яких за останній рік перевищувала 250 млн грн. Інші є об'єктами малої приватизації.

Передбачається, що приватизації підлягають усі об’єкти, якщо їх продаж не заборонений законодавством. Не можна приватизувати автомобільні дороги, метрополітен, об'єкти портової інфраструктури. При цьому перелічені об'єкти можуть бути передані в концесію. Об'єктом концесії не може бути майно, що використовується для виготовлення зброї, та майно, що перебуває в оренді.

У концесійних проєктах державний сектор встановлює певні параметри і стандарти для об'єктів та послуг, а приватний сектор повинен їх виконувати.

Інвестор зобов'язаний збудувати, відремонтувати, переоснастити об'єкти, управляти ними або надавати суспільно важливі послуги. Інвестор отримує плату від споживачів послуг, розмір якої залежить від результатів діяльності. У багатьох проєктах джерелом плати є дохід від комерційної діяльності створеного об'єкта.

При цьому інвестор за загальним правилом мусить сплачувати концесійні платежі до бюджету у формі відсотків від доходу або вартості наданого в концесію об'єкта.

В окремих проєктах можлива підтримка приватного інвестора державою шляхом придбання вироблених товарів чи послуг або їх постачання, будівництво об'єктів суміжної інфраструктури. Максимальний строк концесійних проєктів — 50 років.

При приватизації здебільшого відбувається придбання цілісних майнових комплексів і передбачається повна сплата за договором купівлі-продажу. При цьому перехід у власність об'єктів державної або комунальної власності не означає можливість здійснювати діяльність на власний розсуд.

Умови приватизації можуть передбачати зобов'язання покупця із збереження основних напрямів діяльності приватизованих підприємств, забезпечення робочими місцями їх працівників, інвестиції в модернізацію виробництва, їх обсяги, обов'язки дотримуватися санітарних, екологічних та протипожежних вимог.

Щодо об'єктів незавершеного будівництва передбачаються умови стосовно їх добудови у певний строк у встановленому законодавством порядку.

Невиконання зобов'язань покупцем є підставою для накладення фінансових санкцій, розірвання договору купівлі-продажу та повернення приватизованих об'єктів у власність держави чи комунальну власність. За інформацією Фонду державного майна, до 1 липня 2019 року у державну власність повернуто 376 об'єктів приватизації у зв'язку з істотними порушенням умов приватизації.

На відміну від попереднього регулювання, яке передбачало пріоритетне право трудових колективів на придбання майна своїх підприємств та пільги для такого придбання, а також перевагу громадянам України для приватизації державного майна, наразі передбачається забезпечення конкурентних умов приватизації. Покупцями можуть бути фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти.[BANNER1]

Обмеження встановлюються для осіб, зареєстрованих в офшорах та державах-агресорах, для осіб під санкціями. Не може бути покупцем особа, з якою був розірваний договір купівлі-продажу у зв'язку з порушенням нею умов приватизації.

Закон про концесію передбачає можливість участі у концесійному конкурсі резидентів і нерезидентів. Якщо переможцем визначено нерезидента або об'єднання осіб за участю нерезидента, то обов'язковою умовою є створення ними компанії в Україні, яка буде безпосередньою стороною концесійного договору.

Ініціювати процедури приватизації та концесії можуть органи державної влади та місцевого самоврядування, а також самі приватні інвестори.

Водночас орендарі державного майна у разі виконання ними умов оренди та здійснення значних інвестицій в модернізацію орендованого майна мають право викупити об'єкти поза аукціоном за ціною, визначеною незалежною оцінкою.

Орендарі можуть поза конкурсом укласти концесійний договір шляхом переговорів у разі дотримання аналогічних умов і наміру залучити додаткові інвестиції.

За новим регулюванням поки не був реалізований жоден проєкт великої приватизації. Причина — судові спори, направлені на її блокування. Уряд затвердив перелік об'єктів для здійснення великої приватизації, їх у списку 21.

Щодо деяких з них вже обрані незалежні радники, які досліджують стан підприємств, аналізують борги, визначають стартові ціни продажу. Серед концесійних проєктів — "пілотні" проєкти з модернізації морських портів.

Реалізація концесійних проєктів та приватизація майна дозволяють подолати обмежені можливості держави з фінансування об'єктів, використовувати досвід приватних інвесторів для покращення якості послуг і модернізації інфраструктури.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
концесія уряд приватизація