Українська правда

Підсумки Кабміну-2019: підготовка до великого старту

Якими були чотири місяці роботи уряду та що чекати українцям у 2020 році?

Українці звикли, що урядовці завжди бадьоро звітують про свої здобутки, але оминають незручні моменти в роботі.

Хочу покінчити з цією традицією. Продуктивний діалог вимагає чесності. Це були шалені чотири місяці: нам багато вдалося, дещо могло би бути краще, але найголовніше – попереду.

Неможливо ефективно управляти тим, що не можна виміряти

Здається, це – вільна цитата Пітера Друкера, відомого американського економіста австрійського походження. Він був на 100% правий.

Коли точно не знаєш, де саме прикладати зусилля та ресурси, виходить "гасіння пожеж", а не робота.

Тому одна з перших дій, яку ми зробили після формування команди уряду, звісно, почали великий аудит країни.

Вперше в Україні на карту була нанесена вся інфраструктурна мережа: садки, школи, лікарні, бібліотеки, кінотеатри, суди, офіси прокуратури.

Завдяки цьому ми дізнались, наприклад, що з 400 стаціонарних відділень, в яких лікуються пацієнти з інсультом, лише 158 забезпечені необхідним діагностичним обладнанням для визначення тактики подальшого лікування.

І що через неефективність медичної системи ми щороку втрачаємо 160 тис. українців, яких можна було б врятувати.

[BANNER1]Що є сільські школи, де вчиться з десяток учнів з якістю знань мінус два роки від аналогічного класу міської.

Що в інтернатах перебуває 106 тис. дітей і щороку на них виділяється близько 12 млрд грн.

По 10 тис. грн на вихованця в місяць, але лише 15% йдуть на потреби дитини, решта 85% - зарплата персоналу і комунальні видатки інтернатів. Ну і так далі.

Бідність та нерівність в Україні існують тому, що держава – громіздка, застаріла, змащена корупцією, неефективна система, яка працює як перші бензинові двигуни: 10% енергії на корисну роботу, 90% - "втрати в мережі".

Весна-2020: перший проміжний "дедлайн"

Маючи дані аудиту ми змогли створити свого роду "генеральний план" для країни – що і як робити протягом наступних 5 років.

Якщо коротко, він звучить так: з весни 2020 починаємо "Велике будівництво".

"Фантастичні плани і де їх шукати". Якою Україна буде через п'ять років по Зеленському

Уже наступного року ми здамо в експлуатацію 100 садків, 100 шкіл, 100 стадіонів, а також 25 центрів екстреної допомоги.

За п’ять років – капітально відремонтувати 24 тис. км національних доріг, модернізувати 15 аеропортів та 5 портів.

Це ніби екосистема, яка втягує в себе багато суміжних сфер: промислове виробництво, послуги та інше, створюючи на 1 робоче місце в будівництві 5-8 робочих місць додатково.

Інфраструктурний ривок фактично неможливий без наявної "інвестиційної інфраструктури" та державно-приватного партнерства.

І ми зробили необхідні кроки, щоб сюди прийшов інвестор: парламент прийняв закон "Про концесію", уряд створив Агенцію з питань підтримки державно-приватного партнерства, і вже провели перші концесійні конкурси щодо портів "Херсон" та "Ольвія".

Але є ще один елемент "інвестиційної інфраструктури", з якою в Україні завжди були проблеми – захист права власності.

У грудні ми відкрили Офіс протидії рейдерству, який оперативно реагує на скарги, захищаючи бізнес від шахраїв та інших негідників.

Уже зараз рейдерство відступає, але в наступному році ми остаточно подолаємо його як явище: заблокуємо "чорних реєстраторів", усунемо слабкі місця в реєстрах та законодавстві та переведемо всі основні дані та операції в електронну форму, посиливши захист даних та транзакцій.

Позитивні сигнали інвесторам подані, і в наступному році ми очікуємо 12 млрд гривень в держбюджет від приватизації збиткових нестратегічних держпідприємств.

Для цього також зроблена колосальна підготовча робота – передані на приватизацію 530 об’єктів, що, насправді, треба було робити давно, а не тримати їх тягарем на державі.

Окрім бізнес-клімату, в 2020-му ми забезпечимо бізнес доступними ресурсами.

[BANNER2]В лютому стартує програма кредитування для малого та мікробізнесу "Повертайся та залишайся" - кредити під 5%, 7% і 9% річних на відкриття власної справи.

Ми хочемо створити умови для роботи тут, щоб в українців відпала необхідність їхати на заробітки закордон.

У наступному році ми з новою силою поборемось за закордонні ринки для наших експортерів.

Це і переговори з європейцями про "промисловий безвіз" (цього давно чекають наші експортери), і підписання нових угод про вільну торгівлю і започаткування державної програми підтримки експорту.

Також в новому році продовжить набирати оберти цифровізація та витіснення бюрократії і сестри її – корупції, з відносин громадянин-держава.

Перші рубіжі ми вже взяли. Це однозначно електронний кабінет забудовника з онлайн-процедурами для приватного і невеликого комерційного будівництва (чимала корупційна  кормушка-годувальниця ще донедавна), початок тестування порталу державних послуг "ДіЯ" та єдиний транспортний портал, що об’єднує адміністративні онлайн послуги у транспортній сфері.

З 1 січня запрацює е-Малятко – сервіс державних послуг для новонароджених. В кінці січня повноцінно запустимо "Дію", що дозволить зберігати офіційні документи "в смартфоні".

Дотичною до цифровізації є митна реформа – створення Нової митниці, де ми теж максимально уходимо від "людського фактору" та спрощуємо процедури для допомоги тим, хто працює в білу.

Уже цього року вперше на наших кордонах запрацювали 7 сканерів, що допомагають нам боротися з контрабандою. В наступному розвиватимемо цей успіх.

Взагалі за 5 років (але, сподіваюся, раніше) ми хочемо зробити всі державні послуги доступними онлайн.

Там, де немає чиновника – не виникає і бажання використати посаду на свою користь. Комп’ютерний алгоритм позбавлений цієї суто людської риси.

По суті, все що ми зробили цього року – це стартові зусилля, будівництво платформи для того, щоб наступний рік став "роком ефективності".

І нам дуже допомагає те, що президент, уряд і парламент грають єдину командну гру.

[BANNER3]2019:  здобутки і… не дуже

Є дві речі щодо яких я би хотів, щоб вони були кращими ніж є. Перша – це бюджет 2019 року. Друга – закон про землю. Цікаво, що обидві "зради" розганяють одні й ті самі сили.

Попереднім урядом бюджет планувався під значно слабкішу гривню.

Проблеми з наповненням дохідної частини були вже в серпні (доходів було приблизно на 30 млрд менше ніж очікувалось), і коли ми почали працювати, то намагалися вирівняти це просідання.

Додаткове зміцнення гривні в грудні не дало нам це зробити. Так ми опинилися між двома вогнями: укріплення гривні – це добре, але ефект у вигляді зниження цін проявиться пізніше, тоді як дефіцит є вже зараз.

Ми справились з цією ситуацією - всі необхідні виплати до кінця року були здійснені.

Єдине, що в цій ситуації я можу поставити собі як "мінус", це те, що уряду потрібно було комунікувати це раніше, а не залишати ініціативу опонентам.

Друге, закон про землю. Коли законопроєкт отримує 4 тисячі правок – то ясно, що люди, які їх подають, прагнуть не вдосконалити ідею, а "завалити" її.

Критики не пропонують рішення, вони пропонують консервацію існуючого стану.

"Спартанці", "медвечуківці", "соросята", "єжовщина" і не тільки: депутатські "перли" про земельну реформу

Люди з дорогим манікюром, які не працювали на землі напевно ніколи, хочуть вирішувати за землевласників можна чи ні продавати останнім землю.

Я сподівався, що друге читання пройде ще в 2019 році, але ні. Втім в мене немає сумнівів, що закону і цивілізованим земельним відносинам – бути. Це стане великим економічним проривом для України.

Проте, є й істотні досягнення. Наприклад, домовленість про нову програму з МВФ.

Вона не тільки дасть нам ресурси на впровадження системних реформ, але і є свідченням довіри до наших дій з боку міжнародних партнерів.

Ну, і, звісно, контракт про транзит газу на 5 років. Ми, спільно з Європою, домоглися умов, які відповідають нашим національним інтересам, і зберегли статус надійного партнера ЄС в якості держави-транзитера. 27 грудня вже отримали 2,9 млрд доларів від "Газпрому", які він мав виплатити за рішенням Стокгольмського арбітражу.

А 30 грудня підписали новий п’ятирічний договір щодо транзиту з можливістю пролонгації ще на 10 років на аналогічних умовах.

Мінімальні гарантовані обсяги прокачки — 65 млрд м куб газу в перший рік та по 40 млрд м куб щороку на наступні 4. При цьому фактичні обсяги можуть бути вищими.

Усе це дозволяє з впевненістю дивитись у 2020-й рік.

Така соціальна сфера

Про соціалку складно говорити тому, що для когось навіть необхідні соціальні ініціативи будуть надто "лівацькими". А для когось і сама масштабна підтримка з боку держави буде недостатньо "масштабною".

Наш уряд йде золотою серединою. Ми вважаємо, що держава має бути поруч з тими людьми, яким вона потрібна – і водночас її не має бути там, де вона зайва.

Одна з головних реформ в цій сфері – медична.

З 1 квітня 2020 р запрацює другий етап медичної реформи, яка охопить не тільки "первинку", але також спеціалізовану допомогу, реабілітацію, паліативну допомогу та програму "Доступні ліки" (на яку, разом з інсуліном, ми заклали 3,3 млрд грн).

Гроші, нарешті, "підуть за пацієнтом".

Зараз уряд тримає на контролі процес укладання договорів між лікарнями, власниками яких є місцеві органи влади, та НСЗУ (а для цього потрібно, щоб лікарні були автономізованими, комп’ютеризованими та підключеними до електронної сиcтеми охорони здоров’я).

Ми шукаємо баланс інтересів між витратами на соціалку і розвитком.  Скажімо, тема тарифів.

По-перше, ми вже знайшли можливість знизити суму в платіжці за опалення –в попередні роки вона тільки зростала.

І запропонували необхідний інструмент місцевим органам. Багато з них уже підтримали нашу пропозицію, а це означає що уже в січні люди отримають менші рахунки за комуналку.

Ціни на газ, зарплати, податки для ФОПів та нові поштові тарифи: що змінюється з 1 січня 2020

По-друге, ситуацією win-win тут буде збільшення енергоефективності та проведення термомодернизації будинків за ініціативи та підтримки держави.

Так ми не тільки суттєво зменшимо суму в платіжках, але й припинимо тепловтрати на "обігрів космосу".

2020-й рік взагалі має стати роком термомодернізації, щоб бачити перші результати в новому опалювальному сезоні.

Субсидії залишаться, але монетизовані і тим, кому вони дійсно потрібні.

Ще один приклад. Протягом найближчих років ми плануємо вийти на реальний прожитковий мінімум у 4200 грн, але для цього потрібно запустити та вивести з тіні економіку, а також зробити систему соціального захисту більш ефективною.

Почнемо з відв’язки від прожиткового чимало фінансових показників.

Тому що сьогодні при піднятті прожиткового на 100 грн, заробітна плата судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду  збільшується на 5 тисяч (оскільки за законом становить 50 прожиткових мінімумів), а найбільші регулярні соціальні виплати - всього на 200 грн (вони становлять 2 прожиткові мінімуми).

Зрештою, це дозволить людям отримувати адекватні пенсії та допомогу.

Таких прикладів в Україні чимало. Ми щодня відсікаємо якусь частку абсурду, яким була просякнута держава цілі десятиліття – і нам об’єктивно потрібен на це час.

Однак у нас є чіткий орієнтир – це українці, саме в їх інтересах я і вся моя команда і будемо діяти.

[BANNER4]Вриваємося у 2020

Уряди люблять звітувати за 100 днів. Часто політики взагалі надто тяжіють до символічних дій, забуваючи про реальні потреби людей.

Ми не політики. На наше щастя, ми – перший неполітичний уряд в історії України. Не вміємо інтригувати, як "старі еліти", натомість вміємо працювати.

 І ми вимірюємо результати не днями, а досягнутими результатами. Їх чимало. Це спільна заслуга урядової команди, президента і парламентарів, які приймали необхідні закони.

Схвальна оцінка наших дій проявилася по різному. Не тільки в домовленості про програму з МВФ.

Це також зниження облікової ставки Нацбанку з 17% до 13,5%, що дозволить банкам видавати більш дешеві кредити і сприятиме розвитку економіки.

Це плюс 7 пунктів в рейтингу Doing Business-2020  від Світового банку.

Це покращення рейтингів України з боку найавторитетніших агентств, таких як Moody's, S&P, що відкриває шлях до залучення більш дешевих ресурсів через зниження ризиків для зовнішніх інвесторів.

Але основні досягнення – попереду. В році, що минає, ми зробили для цього все необхідне. Отже, хай 2020 стане роком ефективності – тільки вперед, тільки вгору!

З Новим роком та Різдвом!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Україна бюджет законодавство Кабмін