Чому насправді ІТ-ринок України вже не дожене навіть Польщу

На днях наштовхнувся на аналіз ІТ-ринку Польщі. Звернув увагу на кілька показників, які вказують на аномальну динаміку росту. Польща вже попереду нас в IT.

Країна, яка ніколи не вирізнялася особливими успіхами в цій індустрії, за доволі короткий період не тільки впритул наблизилася до показників України, а й перевищила їх.

І це в той час, коли ми з вами продовжуємо слухати гучні заяви вітчизняних політиків та експертів, які ставлять нас у п'ятірку ІТ-лідерів світу. Смішно. Так само смішно чути звіти уряду про щорічний приріст галузі на 20%.

Порівняймо лише цифри. У нас експорт ІТ-послуг приносить до 5 млрд доларів на рік валютної виручки. Додамо ще 2 млрд доларів внутрішнього ринку. Кількість фахівців Польщі, за різними даними, корелюється з українськими.

Звідси питання: чому оцінка ринку інформаційних технологій Польщі у майже втричі перевищує ринок України? Близько 19 млрд доларів порівняно з нашими скромними 7 млрд доларів.

Важливо розуміти, що на цьому етапі розвитку галузі вітчизняний ІТ-ринок переважно працює на аутсорсі. Тобто надає послуги іноземним компаніям і не надто поспішає у створенні власних технологічних компаній.

Натомість в Польщі дохід на ІТ-спеціаліста практично втричі перевищує аналогічний показник в Україні. Все через те, що там продаються готові продукти та послуги, а у вітчизняних аутсорсингових реаліях – висококласні "раби на галерах".

Аутсорс-компанії можуть існувати і активно розвиватися навіть без інституційної спроможності держави та належної інфраструктури. А для виникнення у нас чогось на зразок "Кремнієвої долини", з глобальними технологічними гігантами, цього очевидно недостатньо.

Тут не йдеться про створення додаткової бюрократії з боку держави як у вигляді окремого міністерства, так і через адресні дотації.

[BANNER1]Першочергово необхідно встановити єдині правила на ринку, забезпечити відкритий доступ до ринків капіталу та забезпечити рівність у доступі до правосуддя через незалежність органів юстиції.

Саме через невирішеність цих завдань український ринок інформаційних технологій і націлений на аутсорс. Про перехід на етап створення власних технологічних гігантів можна буде говорити тільки після вирішення цих базових завдань.

Саме через нерозвиненість у нас компаній, які програмують для власних продуктів, та відсутність технологічних дослідницьких центрів оцінка вітчизняного ІТ-ринку така низька. Адже основну додану вартість продукту створюють компанії з R&D офісами в Україні.

Натомість в Польщі відкрили свої науково-дослідницькі центри такі технологічні гіганти як Google, Amazon i Microsoft. Такі центри рекрутують найкращих спеціалістів нашого регіону.

Окрім цього, Польща – член Європейського Союзу. А це забезпечує доступ польським ІТ-компаніям до європейських інвестиційних фондів, які покривають до 85% державних витрат на індустрію. До слова, фінансування ІТ-галузі у Польщі складає майже 2% від ВВП. Членство в ЄС - конкурентна перевага поляків не лише в доступі до інвестфондів.

Важливою є уніфікація стандартів інтелектуального права, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, правової системи з усіма членами ЄС.

Ці переваги дали можливість Польщі створити власні технологічні парки та ІТ-кластери. Держава сприяє розвитку галузі через пільгове кредитування та допомогу в просуванні ІТ-продуктів за кордоном.

[BANNER2]Позитивним трендом для Польщі стала й міграція висококваліфікованої робочої сили з України. Наші реалії у фонді заробітної плати не сильно відрізняються від польських.

Проте міграційні потоки кваліфікованих ІТ-спеціалістів з України не зменшуються. Забезпечення соціальних стандартів та встановлення однакових правил гри приваблює велику кількість українських програмістів, які продовжують свою роботу вже у наших сусідів.

Через це завданням української влади є реалізація базових завдань держави: доступ до якісних освітніх та медичних послуг, безпека та доступ до справедливого правосуддя.

За роки відсутності будь-якої підтримки з боку держави вітчизняний ІТ-сектор продемонстрував свою конкурентоздатність з колегами в інших країнах.

Якщо українська економіка зростатиме хоча б на половину від росту ІТ-галузі (20% в 2018 році), тоді питання еміграції вітчизняних айтішників не стоятиме так гостро, як сьогодні.

А приплив іноземних інвестицій сприятиме динамічному розвитку галузі, що неодмінно стимулюватиме виникнення українських технологічних гігантів світового масштабу.