У італійців існує новорічна традиція – викидати у вікно непотрібні речі "на щастя та оновлення". Найчастіше у вікно летять чомусь меблі та телевізори.

Коли я проаналізувала результати нашого опитування ТОПів щодо того, які медіа вони дивляться чи читають, зрозуміла, що будь вони італійцями, телевізори давно б лежали під їхніми вікнами.

Щороку ми з нашими клієнтами переглядаємо карту ЗМІ, обираючи ключові медіа для співпраці.

Традиційно, ми приїжджаємо в офіс до клієнта із кольоровими слайдами, які містять інформацію про тиражність газет, статистику  відвідування сайтів, аудиторію соцмереж сторінок ЗМІ, дослідження компаній, що вимірюють рейтинги і проводимо щонайменше дві години за презентацією та обговоренням.

Ми завжди заходимо на таку зустріч зі списком найрейтинговіших та найвпливовіших ЗМІ, які радимо для співпраці.

А виходимо із відкоригованим переліком. Інколи наш список ЗМІ "зрізається" клієнтом вдвічі. Чому?  Бо рейтинги не дають розуміння, хто саме ховається за пультом піплметра і чи потрапляє те чи інше видання на стіл до керівника, чи йде на розтопку каміна його секретаря?

Клієнт B2B ставить нам резонні питання: "А де серед всіх цих глядачів – саме "моя" аудиторія?" Де вони концентруються?"

 І інколи наші аргументи з рейтингами і тиражами розбиваються об стіну - "я цей сайт не читаю і мої друзі теж", або "я ніколи не бачив на столі  у свого клієнта цього видання".

Для наших клієнтів цільовою аудиторією є лідери бізнесу та влади. Як дізнатись з яких джерел вони беруть інформацію і яким довіряють? 

Що лежить в них на столах, або які вкладки відкриті на їхніх телефонах, а що "фонить" з телеекранів в їхніх кабінетах?

Ми вирішили провести своє власне якісне дослідження і за останні два місяці опитали 17 людей, що ухвалюють рішення в бізнесі та країні.

Ми залишимо їхні імена в таємниці, але це керівники та власники крупних юридичних фірм, агрохолдингу, інвестиційних компаній та підприємств важкої металургії, а також впливові народні депутати, заступники губернаторів, міністри, прокурори.

За  увагу ТОПів конкурують багато ЗМІ, включно з іноземними, а також соціальні мережі. Бізнесмени та влада переважно довіряє інформації, що з’явилась в їхній стрічці в соцмережі, це значить що хтось з їхніх друзів має верифікувати та поширити її.

Надіслане посилання від знайомих, порада до перегляду – теж великий шанс для медіа чи проекту бути побаченим.

Ми питали про те, які канали дивляться респонденти, лише троє із 17 назвали такі канали як: Прямий, 112 канал, News One, 24 канал, Інтер, 5 канал.

Вони просто "фонять" в приймальних та кабінетах. 14 наших співрозмовників взагалі не дивляться телевізор.

Причому, троє зазначили що дивляться іноземні канали: GPS with Fareed Zakaria на CNN, Meet the Press на CNBC, Sunday Morning Futures на Fox News.

Якщо продовжувати тему із іноземними медіа, то один відомий бізнесмен-аграрій починає свій день з новин на Bloomberg. А партнер юрфірми  регулярно читає Financial Time.

Якщо мова про українські медіа, то лише двоє із 17 читають друковані ЗМІ. А взагалі всі опитані віддають перевагу перегляду новинних стрічок онлайн, частіше в телефоні.

Серед згадуваних, читають такі онлайн видання:  Українська правда (згадується найчастіше), Новое Время (друге за згадуваністю), Дзеркало тижня і стрічка новин Укр.нет (треті по кількості згадувань). Також наші респонденти читають: Цензор, Фокус, Економічна правда, Ліга і Страна.ua.

І найцікавіше, як на мене, YouTube канали. Новий спосіб отримати відеоконтент в зручний час і комфортній формі. Часто кількість переглядів таких програм вищий, за аудиторію новинних нішевих каналів.

Приміром, інтерв’ю Ігоря Коломойського, яке зробила Соня Кошкіна на своєму каналі набрало 2,6 млн переглядів.

Юля Тимошенко на тому ж каналі зібрала 776 тис. глядачів. Але всіх "зробив" Дмитро Гордон, взявши інтерв’ю у тодішнього кандидата В.Зеленського, 6,1 млн людей подивилось це відео.

Окрім канала Кошкіної та Гордона, існують авторські інтернет-програми Наталі Влащенко, Світлани Крюкової, Романа Скрипіна, Яніни Соколової.

Також є "ніша" відеопродуктів, які роблять непрофесійні ведучі чи журналісти, а бізнесмени, такі як Є.Черняк, А.Оністрат, А.Федорів.

Тому ми спитали наших респондентів, чи знаходять вони час і натхнення на сучасні форми відеоконтенту. "Так" – відповіла переважна більшість. "Але є одне але", – як каже Майкл Щур.

Для того, аби політики чи бізнесмени знайшли час на перегляд таких довгих форм, їм має хтось порадити це зробити.

Знову ж таки, важлива рекомендація, прислане посилання чи пост друга в соцмережах.

Лідерами, яких згадують наші респонденти, є  Д.Городон, С. Кошкіна та Є.Черняк з його програмою "Big money".

Три висновки, яких ми дійшли:

1 .ТОПи майже не дивляться телевізор (14 – відповіли категоричне "ні", 3 – інколи включають Прямий, 112, 24, 5 канал, NewsOne, Інтер).

2. ТОПи не читають паперових видань. Виняток – газети і журнали, що розповсюджуються на борту літаків.

3. Хочеш аби новину прочитав ТОП – вона має "вискочити" в його стрічці в соцмережі, або бути рекомендованою кимось, кому він довіряє.

Тому, на нашу наступну зустріч із клієнтом, окрім рейтингів ЗМІ, ми візьмемо результати нашого дослідження.