Торгувати у трикутнику, або Нові експортні акценти для України

Кілька днів тому я повернувся з Індії, де на 25-тому Міжнародному саміті партнерства ми обговорювали світові економічні тенденції.

Урядовці Індії (між іншим шостої економіки світу, де зростання ВВП відбувається з темпом 6-7% на рік), підкреслювали важливість кооперації для створення міжрегіональних ланцюгів доданої вартості.

Для України питання багатосторонньої кооперації зараз більш ніж важливе, бо йдеться як про розширення ринків збуту української продукції, так і про зміну структури експорту на користь більш високотехнологічних товарів.

У сучасних умовах це означає вищу додану вартість та більш вигідні можливості для торгівлі взагалі.

Цьогоріч Україна отримала ще один потужний інструмент просування експорту - так звану конвенцію Пан-Євро-Мед, або Регіональну конвенцію про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Пан-Євро-Мед працює згідно з міжнародним принципом сертифікатів на походження товару.

Наприклад, Україна має Угоду про вільну торгівлю з країною Х.

Щоб експорт українських товарів відбувався за нульовою митною ставкою, ці товари повинні бути вироблені з українських комплектуючих та матеріалів.

Зазвичай ступінь локалізації має складати 50-60% (для кожної угоди визначається окремо).

Водночас, якщо товар більш ніж на половину вироблений з імпортних матеріалів, він не може вважатись українським та не може бути експортований без мита до умовної країни Х.

Пан-Євро-Мед додає зовсім новий вимір до усталеного режиму міжнародної торгівлі: в майбутньому український виробник може закуповувати сировину або комплектуючі, наприклад в Грузії, а готову продукцію експортувати до Німеччини (ЄС) без сплати мита.

Такий принцип має назву діагональної кумуляції.

Є важлива умова: матеріали та комплектуючі повинні походити з країни, яка також є учасницею Пан-Євро-Мед та має угоду про вільну торгівлю з Україною.

Таких країн наразі вісім: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія (разом – ЄАВТ), Грузія, Македонія, Молдова та Чорногорія.

Після набуття чинності Угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем, ці правила також будуть розповсюджуватись на українсько-ізраїльські торговельні відносини.

Європейці придумали Пан-Євро-Мед як напрочуд елегантний спосіб підвищити ефективність мережі своїх угод про вільну торгівлю.

У цьому є певний гуманітарний сенс: правила Пан-Євро-Мед працюють не лише для торгівлі третіх країн з ЄС, але і третіх країн між собою.

Тобто в майбутньому в Україні можуть відкритися підприємства, які купуватимуть сировину, приміром, в Ізраїлі, перероблятимуть в Україні і експортуватимуть до Норвегії як український товар.

Це змістить акценти міжнародної торгівлі для України і замість експорту української сировини переробка зосередиться в Україні.

Можливості такої переробки можуть розширитися ще й завдяки наявності зручних транспортних коридорів, які пов’язують Україну з ЄС та іншими країнами, оскільки однією з важливих умов застосування преференційного режиму торгівлі у рамках Пан-Євро-Мед є умова прямої логістики безпосередньо між або через територію країн-учасниць.

Для того, щоб українські виробники могли скористатися усіма вигодами Конвенції, Україні потрібно внести зміни до чинних угод про вільну торгівлю в частині можливості застосування Пан-Євро-Мед.

Таку процедуру ми вже пройшли для Угоди з ЄС: торік завдяки роботі з комітетом у закордонних справах ми внесли зміни до Протоколу 1 Угоди про асоціацію.

Тому бізнес може користуватись ефектом двосторонньої кумуляції Україна-ЄС.

Перший трикутник, у якому діятиме діагональна кумуляція, з’явиться після перегляду Угоди про вільну торгівлю між Україною та Грузією.

Ми зробили своє домашнє завдання і зміни до угоди будуть підписані в найближчі місяці.

З іншого боку, застосування положень Пан-Євро-Мед вже передбачено майбутньою Угодою про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем.

Це буде другий трикутник діагональної кумуляції.

2019 рік стане визначальним для Конвенції. В квітні завершується перегляд положень Пан-Євро-Мед в бік спрощення процедур.

Для українських виробників перегляд Пан-Євро-Меду фактично означатиме спрощення процедури митного оформлення (після перегляду положень для використання ефекту діагональної кумуляції достатньо буде отримати міжнародний сертифікат про походження).

Я бачу перспективи розвитку торгівлі від примноження ефектів, які створюють Пан-Євро-Мед та українська мережа угод про вільну торгівлю.

Торгівля ж у свою чергу стимулює розвиток національної промисловості та допоможе втілити стратегію уряду та Мінекономрозвитку щодо поступового переходу до експорту більш високотехнологічної української продукції.