Підключення до електромереж - виклик для бізнесу в Україні

Що об’єднує власника маленького кіоску та великої фабрики в Україні? На етапі будівництва обидва стикаються з проблемами під час отримання доступу до електромережі.

Ці проблеми обмежують появу нових виробничих потужностей, робочих місць і в результаті стримують економічне зростання. Але вихід є.

Бізнес, що працює в Україні, визнає значний прогрес у поліпшенні інвестиційного клімату за останні чотири роки.

Автоматичне повернення ПДВ, єдине вікно на митниці, вдосконалене корпоративне управління в державних компаніях, поступова дерегуляція в газовидобутку, закон про валютну лібералізацію – це однозначний прогрес, кажуть представники іноземних компаній.

Однак залишається одна чимала проблема, на яку бізнес скаржиться вже давно. Це порядок підключення до електромереж.

Його складність і тривалість затримують старт багатьох проектів, що давно могли принести Україні нові інвестиції.

Складнощі з приєднанням відчуває на собі ледь не кожний бізнес, що будує новий завод, склад чи будь-яку іншу споруду, що потребує електрики.

При цьому Україна постійно зростає у рейтингу Світового банку Ease of Doing Business. Отже, в чому проблема?

Так, із 2013 року Україна справді піднялася на 61 сходинку та зайняла 71 місце серед 190 країн світу, що є кращою динамікою серед країн регіону.

Проте ми могли би бути набагато вище, якби не підключення до електромереж. За показником легкості підключення в 2019 році Україна серйозно просіла, втративши 7 позицій і ставши 135 зі 190 країн світу.

Це другий найгірший результат України серед тих десяти, за якими автори рейтингу визначають загальну позицію країни.

Після прийняття парламентом Кодексу з процедур банкрутства, над яким в тому числі працював наш Офіс, підключення до мереж залишиться єдиною категорією, за якою Україна не демонструє прогресу протягом останніх років. Це треба змінити.

У жовтні Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, винесла на публічне обговорення нову методику формування плати за підключення.

Навколо методики, яка по суті має запровадити нові легші правила гри, зараз триває жвава дискусія. Результатом має стати спрощений і прозорий процес отримання доступу до мереж для бізнесу і споживачів.

Утім прийняття і закріплення регулятором нових правил з урахуванням коментарів бізнесу та економічно-обґрунтованою вартістю приєднання – це лише перший крок до врегулювання проблеми. Що ще необхідно зробити?

По-перше, це оприлюднення та вчасне оновлення інформації на офіційному сайті НКРЕКП після прийняття нової методики. Зокрема, йдеться про онлайн-мапу електромережевої інфраструктури та дані, що необхідні для обчислення вартості підключення до мережі на сайтах електропередавальних компаній.

Друге – запуск електронної системи отримання технічних умов на приєднання та здійснення суворого контролю за роботою ліцензіатів.

Попри чіткі строки, визначені законом щодо видачі технічних умов, бізнесу доводиться місяцями чекати на погодження від енергетичних монополістів.

У результаті підприємці не можуть приступати ані до проектування, ані до розрахунку вартості приєднання. Завдяки запровадженню онлайн-системи видачі техумов цю проблему можна вирішити в цілком цивілізований спосіб.

Також дуже важливою є роль органів місцевої влади. Часто вони разом з обленерго затримують видачу необхідних для підключення дозволів.

Має бути навпаки: місцева влада має стати партнером для бізнесу і на своєму рівні спростити і прискорити видачу необхідних дозвільних документів.

Постійний контроль НКРЕКП за порушеннями стосовно приєднання з боку обленерго та жорстка реакція на ці порушення мають стати нормою, а не виключенням.

Якщо до НКРЕКП надходить скарга від бізнесу, необхідно об’єктивно проаналізувати ситуацію і у разі виявлення порушення накласти значний штраф на місцевого енергетичного монополіста та виправити ситуацію.

З боку Нацкомісії також очікується посилена комунікація змін. Бізнесу потрібно детально роз’яснювати всі нюанси нового порядку визначення плати за підключення.

Бізнес має чітко розуміти свої права, а також те, що регулятор буде допомагати ці права захищати. Однаково важливою є комунікація з бізнесом і пересічними споживачами і вирішення неврегульованих питань і скарг через прямий діалог.

Врахування цих рекомендацій сприятиме успішній реалізації реформи. Від того, наскільки регулятор буде залучений в цей процес, залежить, наскільки привабливішою в наступні роки виглядатиме Україна як місце для інвестицій, скільки новозбудованих об’єктів та робочих місць з’явиться в Україні та яке місце в Doing Business і показники економічного розвитку країна матиме в найближчі роки.