Українська правда

Віртуальні торги справжніми надрами

У Держгеонадрах заявили про впровадження електронних аукціонів. Що отримає країна: прозорість чи чергову "обгортку"?

Державна служба геології та надр України оголосила про плани проведення електронних аукціонів з продажу спецдозволів на користування вуглеводними надрами.

Кабмін підтримав ініціативу та затвердив "Дорожню карту щодо прискорення проведення аукціонів з продажу спецдозволів на видобування вуглеводнів".

Vало хто здогадується, що широко розпіаривши тему, нам запропонували "красиву обгортку". Галузі потрібні справжні електронні аукціони, а не ті ж самі торги, але в іншій "обгортці".

Ще в 2014 році, коли я очолював Держгеонадра, за моєї ініціативи було розроблено проект постанови електронних аукціонів.

Тоді ця ініціатива обійшла всі  зацікавлені органи і нині, через чотири роки, проект дійшов до Кабміну. Хоча і у зміненому форматі. Все ж краще пізно, ніж ніколи.

Чи потрібні зараз геологічній галузі електронні аукціони з продажу спецдозволів? Так! І вже на вчора.

Ще в 2015 році Асоціація геологічних служб Європи надала детальні рекомендації в рамках свого Звіту (після аудиту роботи Держгеонадр) щодо реформування галузі.

Окрему увагу світові експерти приділили розподіленню функцій і обов’язків служби, а також впровадженню аукціонів он-лайн.

Світові експерти покладали великі сподівання, що в першу чергу буде змінено саму систему підготовки до аукціонів. Бо справжні електронні аукціони, а не просто "торги" - це майже останній крок процесу отримання спецдозволу.

Заковика полягає в самій системі підготовки. Про що далі і піде мова.

14 кроків до отримання спецдозволу на електронних аукціонах

 

Важливо розуміти, що електронні аукціони з продажу спецдозволів на користування вуглеводними надрами – це один з останніх кроків на шляху до підписання договору з державою у особі керівництва Держгеонадр.

Процес отримання дозволу в межах аукціону як на вуглеводні, дорогоцінні метали, воду, так і на будь-яку іншу корисну копалину - однаковий.

Крок №1. Ініціювати аукціон можуть як потенційні надрокористувачі, так і керівництво Держгеонадр. Тобто старт підготовки, а саме перший крок, можуть зробити претенденти, підготувавши відповідний пакет документів (заява).

Також цей крок, не чекаючи ініціативи від бізнесу, можуть зробити в службі. Більш того, це не тільки їхнє право, а й ще і обов’язок. Але за 2018 рік не проведено жодного аукціону на нафтогазової ділянки. Про це пізніше.

Крок №2. Другим кроком є реєстрація та передача документів до Управління надрокористування та міжнародного співробітництва. І тут рішення про прийняття або повернення заяви відправнику приймають у службі.

При наявності бажання щодо організації та проведення торгів, навіть у разі некоректних пунктів у програмі робіт, Держгеонадра може запросити до співпраці претендента, запропонувавши виправити їх і запустити в роботу.

А може "зарубати" ініціативу бізнесу на старті. Наприклад, з цією проблемою стикнулися і ГО "НРВ". Геологи нашої організації в вересні 2017 року підготували 35 заяв із відповідними програмами робіт, 23 з них були на нафтогазові ділянки. Співпрацювати із експертами галузі служба не захотіла, що підтвердила неодноразовою відмовою на повторне подання документів.

Крок №3. Якщо в службі приймають рішення про невідповідність пакету документів,  тоді навіть некоректно поставлена кома може стати причиною для відмови претенденту в опрацюванні матеріалів. Це вже третій крок на шляху до отримання спецдозволу.

Крок №4 – це отримання погоджень. Він передбачає розсилку відповідних документів до Мінприроди та обласних, районних й міських рад, залежно від корисної копалини та її розташування ділянки.

Крок №5 – один із найскладніших – це очікування на погодження. Воно може тривати від декількох місяців до декількох років. Якщо згода отримана, далі справа за службою.

Але до цих пунктів процес просто не дійде, якщо на самому його початку, тобто при поданні заяв від претендентів, Держгеонадра не запускатиме процес. Згідно з постановою №594, служба має впродовж 10 робочих днів опрацювати пакети документів та розмістити на веб-сайті відповідну інформацію.

Крок №6: Затвердження переліку ділянок і прийняття рішення про проведення аукціону

Наступний шостий  крок на шляху до отримання спецдозволу – це затвердження переліку ділянок і прийняття рішення про проведення аукціону.

У разі отримання погодження організатор аукціону складає та затверджує наказом перелік ділянок з відповідними програмами робіт та приймає рішення про проведення аукціону.

У разі отримання негативної відповіді від відповідних рад та/або від Мінприроди, підготовка до аукціону за зазначеною ділянкою надр припиняється.

Не варто пояснювати, що електронні торги можуть не відбутися, якщо ланцюжок обірветься на цій ланці.

Крок №7. Офіційне оголошення про проведення аукціону.

Крок №8. Подання документів відповідно до порядку.

Крок №9. Перевірка претендента в правоохоронних органах та органах фінансового моніторингу.

Крок №10. Засідання аукціонного комітету. На цьому етапі члени комітету вирішують, кого допустити до торгів, а чию заяву відхилити. Процес не рідко має суб’єктивний характер.

Крок №11. Проведення аукціону. Нарешті, після 10-ти кроків і довготривалої підготовки, проводять аукціон.

І тільки на цьому етапі можна говорити про прозорість і відкритість процесу,бо триває он-трансляція, яку запровадили ще в 2014 році. Але і тут є ризики.

Законодавство не передбачає відповідальності за зрив торгів. Користуючись  цим, ряд українських бізнесменів, вступивши в попередню змову, неодноразово зривали аукціони.

Претенденти штучно піднімали ціну, вигравали конкурс, а за спецдозвіл не сплачували. І це "українські реалії". Принцип продажу ліцензій в он-лайн режимі від цього не врятує.

Останні три кроки, а саме крок№12, №13 та №14 це підпис протоколу, сплата за спецдозвіл та безпосередня видача спецдозволу.

Зупинимося більш детально на оцінці вартості ділянки як складової електронних торгів.

Ринкова вартість нафтогазових ділянок – це теж складова успішних торгів. І саме тому методику розрахунків початкової вартості необхідно змінювати (постанова №1374). Держгеонадра пропонує виставити на аукціони 44 нафтогазових ділянки зі стартовою вартістю 3 млрд грн. (110 млн доларів).

Газовидобувна галузь вважає, що ця цифра є завищеною і в результаті мало хто зважиться брати участь в аукціонах. Провал - це іміджевий ризик як для галузі, так і для уряду.

Так, 22 ділянки на суші площею 3,6 тис кв. км, були оцінені Держгеонадрами в 1,38 млрд грн.

Тоді як на аукціонах в 2014-16 роках 23 ділянки були оцінені в 30 млн грн. В результаті торгів рекордна висока ціна лота за всю історію України склала 16 млн грн.

Тобто з поправкою на різницю в розмірі площ ділянок, стартова ціна в 2018 році перевищує в 15 разів (!) початкову ціну в 2014-2016 роках.

Наприклад, на аукціон, запланований на 25 жовтня 2018 року, виставлена Сурмачевська площа, яка неодноразово пропонувалася раніше і ніким не була куплена. По ній ціна виросла в 7 разів! У 2012 році ціна лота становила 1,039 млрд грн, а в 2018 сягла 7,62 млрд грн.

Таким чином вартість ділянки повинна зростати не на етапі початкової оцінки лоту, а на етапі вільних і прозорих торгів, щоб була конкуренція.

Хорошим показником такої практики є торги 2015-2016 років. Наприклад, початкова вартість Хорошківської площі була 5,085млн грн, а на самих торгах виросла до 16,5 млн грн, Бистрицької зі 159 тис. виросла до 12,129 млн грн.

Тобто вартість цих площ визначали закони ринку, а не суб’єктивні розрахунки.

Важливо розуміти, що формування ціни – це змагання між компаніями. У багатьох країнах світу початкова ціна є символічною. Але є інвестиційні зобов’язання, які принципово виконуються.

У разі невиконання договору ліцензія забирається автоматично. В Україні ж цей процес забюрократизовано і анулювання спецдозволу можливо тільки через суд.

 

"Ні" прозорості підготовки до аукціонів

Одним із "китів" електронних аукціонів є їхня прозорість і відкритість. Такі рекомендації можна знайти в звіті Асоціації геологічних служб Європи.

 Аукціон 25 жовтня цього року заявлено, але відслідкувати активність бізнесу наразі неможливо. Керівництво Держгеонадр  заборонило ДНВП "Геоінформ" виставляти реєстр вхідної документації і заяви на своєму сайті.

Тепер ніхто не може зрозуміти, хто і на яку корисну копалину подає пакети документів. Хоча впродовж останніх 4-х років ця інформація була в доступі для кожного громадянина, як того вимагає закон "Про доступ до публічної інформації".

Але тієї інформації, яка все ж таки залишилася у відкритому доступі на сайті служби, достатньо, щоб зрозуміти про її низьку активність у проведенні нафтогазових  аукціонів за останні 1,5 роки.

Друга половина 2016, весь 2017 рік і половина 2018 – жодних торгів з вуглеводневих ділянок.

 

Електронні аукціони з продажу спецдозволів на користування нафтогазовими  ділянками – це хороша перспектива досягнення енергонезалежності. Але це лише форма продажу, яка розширює географію торгів.

Електронні торги не впливають на всі кроки процесу, а їх 11, вони передують і всіляко гальмують проведення аукціонів. Бо "неможна продавати обгортку від цукерки, не поклавши в неї начинку".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
аукціон корупція Держгеонадр