Українська правда

Фінансова грамотність українців: було б чим керувати

Громадянам потрібно розповідати не стільки про валютні курси, депозити чи криптовалюти, скільки про базові речі.

"Не учите меня жить, лучше помогите материально!"

Про ухвалення парламентом пенсійної реформи не висловився хіба що ледащо. Парадокс, але до цього моменту існуючі проблеми з пенсійними виплатами хвилювали переважно дійсних або потенційних пенсіонерів.

У молоді і без того реальних проблем завжди було повно, щоби перейматися ще й майбутніми пенсіями. А популістів та політиків до репрезентативної вибірки, певна річ, ми не включатимемо.

Водночас, чомусь тільки зараз ми почули гасла на кшталт "Дбайте про пенсію заздалегідь! Є легальна робота – буде й пенсія! Заощаджуйте! Керуйте своїм фінансовим майбутнім!". Інша справа, що для переважної більшості ці гасла так і залишаться лише словами на папері.

Людям, на превеликий жаль, зрозумілішим та ближчим завжди був вислів з відомого кінофільму: "Не учите меня жить, лучше помогите материально!". До того ж розповсюдженою є скептична думка, що фінансові знання потрібні лише заможнім, а бідним немає чим керувати.

Українцям якось звичніше в будь-якому державному рішенні намагатися віднайти підступ або зраду, тому нашим завданням є популяризація фінансових знань та формування усвідомленого вибору кожного.

Певна річ, щоби подолати ментальні стереотипи, що роками пускали коріння в наших головах, треба спочатку усвідомити існування проблеми, а потім ще й попрацювати над собою.

Не такий страшний той банкомат, як його малюють…

Насправді, громадянам потрібно розповідати не стільки про валютні курси, депозити чи криптовалюти, скільки про базові речі. Йдеться про знання, що необхідні кожному для повсякденного життя.

Зокрема, виховання звички до заощаджень та економії, стимулювання фінансового обліку та планування на всіх етапах життя, опанування простих правил захисту від кіберзлочинців та основ співпраці з фінансовими установами/банками, користування картками, банкоматами та платіжними терміналами.

Важливо не тільки заробити гроші, але й не втратити їх або не влізти в безкінечні боргові зобов'язання.

Звісно, наступним рівнем після базового було б навчання людей грамотним інвестиціям: вкладати кошти в акції, облігації, депозитні рахунки, інвестиційні монети, диверсифікувати портфель, щоб можна було отримувати довгостроковий прибуток від зростання вартості вкладень...

Хоча, за умови розвинутого економічного ринку це вже має бути професійна сфера брокерів чи фінансових консультантів.

Не знали чи не хотіли знати

Надто часто ми бачимо під будівлями державних регуляторів мітинги ошуканих клієнтів банків, чуємо історії про життєві трагедії через непомірні позики. Можливо цим людям ніхто ніколи не пояснював, що позика це не додатковий дохід, а додаткові витрати.

Перше питання, яке треба собі задати, коли береш кредит, не наскільки бажана та річ, яку ти купиш за рахунок кредиту, а як ти будеш його віддавати. Що поручитель відповідає перед кредитором так само, як і той його друг чи родич, за кого він поручився. Що про безтурботну пенсію варто подбати заздалегідь.

Також нерідко ми дізнаємося, що значна частка громадян, які отримали зарплату чи соціальні банківські картки, не розуміє елементарних правил техніки безпеки. Особливо це стосується людей літнього віку.

Тиша шкодить перемогам #:-)

Варто все ж відзначити, що значне просування в напрямку фінансової просвіти таки зроблено. Останніми роками з'явилося чимало літератури українських авторів з управління особистими фінансами.

Також в Україні започатковані щорічні відзначення: 31 жовтня - Всесвітній день заощаджень, з 6 до 15 листопада цієї осені п'ятий Всеукраїнський тиждень фінансової грамотності, в березны Global Money Week. Відзначаючи ці заходи, проводяться різноманітні тренінги та бізнес-курси, інтерактивні заняття з обліку власних фінансів, ефективних заощаджень, планування майбутнього та захисту від кіберзлочинців.

Отже, не дивно, що потрохи фінансова грамотність населення починає зростати і можна вже спостерігати позитивну тенденцію, особливо у молоді.

Так, наприклад, з 2013 року Національним банком (НБУ) спільно з Міністерством освіти та науки України (МОН), Агенцією США з міжнародного розвитку (USAID), учасниками фінансового ринку та громадськими організаціями для дорослих та дітей реалізується безліч просвітницьких заходів.

Ще у січні 2014 року НБУ отримав повноправне членство від України в Міжнародній мережі фінансової просвіти Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD/INFE).

Окрім того, оптимістичним результатом є фінішний етап розпочатого МОН в 2012 році експериментального впровадження курсу "Фінансова грамотність" в загально-освітніх навчальних закладах. За цей час кількість шкіл по всій Україні, в яких вже викладається цей практично орієнтований курс, зросла до 1 100.

Активно використовуються в школах і матеріали курсу за вибором "Фінансове виховання", який було підготовлено експертами Асоціації нової економічної освіти.

Упродовж 2013-2016 років заходами "Тижнів фінансової грамотності" було охоплено близько 40 000 українців. А цього року проект має на меті залучити до навчання понад 50 000 громадян різного віку та соціального стану.

Навички для всіх

Акцентуючи увагу на необхідності розширення соціально-демографічної карти фінансової обізнаності українців, Асоціація нової економічної освіти ставить собі за мету забезпечити дітей та їхніх батьків можливістю отримати фундаментальні фінансові навички шляхом залучення на свій світлий бік якомога більше партнерів, волонтерів, тренерів, навчальних та соціальних закладів.

Цієї осені таким просвітницьким джерелом є "Тиждень фінансової грамотності в Україні",  який разом з іншими подібними ініціативами повинен дати поштовх для запуску загальнонаціональної програми з доступності фінансових компетенцій для всіх.

З 6 до 15 листопада 2017 року відбудеться п’ятий Всеукраїнський тиждень фінансової грамотності. Окрім теми сімейних та персональних фінансів волонтери приділятимуть увагу і роз’ясненню нинішнім і майбутнім пенсіонерам принципів пенсійної реформи.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
НБУ