Вжиті владою Куби заходи не врятували острів від кризи – ЗМІ

Надзвичайний економічний тиск на Кубу з боку США не привів до прориву за столом переговорів між сторонами, у Білому Домі все частіше погрожують військовим втручанням, незважаючи на заходи, які вживає Гавана.

Про це пише Bloomberg.

З того часу, як 3 січня американські спецпризначенці захопили президента Венесуели Ніколаса Мадуро та розпочали напад на Іран, Вашингтон попереджає, що наступною на черзі буде Куба.

У 2026 році, перебуваючи під економічною блокадою, введеною США, острів майже не отримував пального. 13 травня міністр енергетики Куби заявив, що в країні повністю вичерпалися запаси дизельного палива та мазуту, необхідні для забезпечення роботи електростанцій.

Президент США Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо неодноразово заявляли, що посилення економічного тиску має на меті змусити комуністичний режим на острові піти на зміни.

Якщо це не спрацює, вони натякнули, що можуть вдатися до грубої сили. Лідери острова залишаються непохитними, обіцяючи опір у разі "зовнішньої агресії".

Сполучені Штати застосовують економічне ембарго проти острова з 1962 року, ще за часів адміністрації Джона Ф. Кеннеді. Хоча обмеження на торгівлю та комерцію то посилювалися, то послаблювалися залежно від політичної напруженості, кубинський уряд вже давно звинувачує "блокаду" у занепаді економіки острова, зазначає агентство.

"Економіка Куби перебувала у скрутному становищі ще задовго до того, як Трамп почав чинити тиск, але зараз вона перебуває у вільному падінні. Ознаки скрути помітні на Кубі всюди", – говориться у повідомленні.

Дефіцит палива поглиблює проблеми з і без того занепалою енергосистемою. Близько 10 мільйонів жителів Куби страждають від постійних відключень електроенергії по всій країні. Бензин видається за талонами, туристичні курорти закриваються, а уряд попередив авіакомпанії, що вони не зможуть заправлятися на острові.

У столиці Гавані та її околицях спалахують спорадичні протести. У березні протестувальники в місті Морон кидали каміння та підпалили місцевий офіс комуністичної партії.

Китай, Бразилія, Мексика та низка інших країн надають — або пообіцяли надати — продовольчу та гуманітарну допомогу. Однак без значних поставок палива незрозуміло, як довго уряд Куби зможе утриматися на плаву, зазначає Bloomberg.

"Послідовні адміністрації США намагалися повалити 67-річний комуністичний режим у Гавані — або змусити його змінитися. Але, мабуть, жоден президент не "закручував гайки" так сильно, як Трамп", – говориться у публікації.

А у Вашингтоні Кубу розглядають як платформу для Китаю, Росії, Ірану та інших ворогів США на порозі Флориди. Деякі американські лідери бачать зміну режиму як спосіб послабити цей вплив.

Серія криз, що сталися протягом останніх десятиліть, спричинила хвилі кубинських мігрантів до берегів США. У 1980 році понад 125 тисяч кубинців прибули до Флориди лише за кілька місяців у рамках так званої "Маріельської евакуації".

Відтік населення з острова, що розпочався під час пандемії Covid-19 і незабаром перевершив масштаби "евакуації", не демонструє жодних ознак уповільнення. З 2020 року острів втратив понад 2,75 мільйона людей.

Якщо уряд на Кубі повністю розвалиться, це може спровокувати ще більшу міграційну хвилю та гуманітарну кризу, крах Куби також може дестабілізувати інші регіони Карибського басейну та Латинської Америки, зазначає агентство.

Американські чиновники ведуть переговори з кількома посадовцями, зокрема з Раулем Гільєрмо Родрігесом Кастро, онуком Рауля Кастро. Вважається, що він має тісні зв'язки з GAESA — великим бізнес-конгломератом, яким керують кубинські військові.

14 травня директор Центрального розвідувального управління США Джон Раткліфф відвідав острів для проведення переговорів на високому рівні після того, як обізнані з ситуацією джерела повідомили, що США дедалі більше розчаровуються через відсутність прогресу.

Незважаючи на це, Куба також вжила заходів, щоб заспокоїти Вашингтон, звільнивши деяких політичних в'язнів і запропонувавши відкрити свою економіку.

16 березня уряд заявив, що дозволить кубинцям, які проживають за кордоном, інвестувати та засновувати місцеві компанії, що було давньою вимогою кубинських емігрантів у Маямі. Він також дозволив приватним підприємствам імпортувати власне паливо.

Однак Рубіо заявив, що цих змін недостатньо, і додав, що всі пропозиції залишаються безпредметними, доки на Кубі не прийдуть до влади "нові люди".

Нагадаємо:

Американський президент Дональд Трамп 1 травня підписав указ, що розширює санкції США проти кубинського уряду.

Як повідомлялося, ціни на бензин і дизель на заправках Куби майже подвоїлися, хоча АЗС, відкриті для населення в столиці, здебільшого залишалися закритими на тлі нафтової блокади США, яка задушила постачання й призвела до жорсткого нормування.

Куба повністю вичерпала запаси дизельного палива і мазуту: Гавана стикається з наймасштабнішими відключеннями електроенергії за десятиліття на тлі паливної блокади США.

Контейнерні перевізники Hapag-Lloyd та CMA CGM призупинили бронювання до та з Куби після того, як США розширили санкції на іноземні компанії, які ведуть бізнес, пов'язаний з островом.

Уряд Куби дозволив кубинцям, які проживають за кордоном, інвестувати та купувати частки приватних компаній на острові, а також створювати інвестиційні банки та інші фінансові установи.